Ухвала суду № 57838712, 18.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2016 рокусправа № 804/15577/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представників позивача - Кисельова А.В. (довіреність від 02.09.2015), Соловянова В.А. (довіреність від 25.04.2016),

представника відповідача - Гагарського А.П. (довіреність від 22.07.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмамонтаж»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі № 804/15577/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмамонтаж» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмамонтаж» (далі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008372201 від 27.10.2015 р., яким Позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214 336,46 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 142 890,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 71 445,49 грн.

Позов обґрунтовано тим, що реальність виконання укладених з контрагентом ТОВ «Аверс Грум ЛТД» договорів підтверджується належно оформленими первинними документами. Разом з тим, висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи, в той час, як саме реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом податковим органом взагалі досліджено не було. Вважають, що за відсутності судового рішення, в даному випадку - вироку суду, що набрав законної сили, яким би правочин визнавався нікчемним, висновки Відповідача про нереальність господарських відносин є передчасними. Посилання податкового органу лише на протокол допиту директора ТОВ «Аверс Груп ЛТД» є помилковими та не підтвердженими ніякими доказами. (а.с.4-6)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмамонтаж» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008372201 від 27.10.2015 р. в частині нарахування ТОВ «Техмамонтаж» штрафної санкції у розмірі 35 722, 74 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять дві гривні сімдесят чотири копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду обґрунтована тим, що надана Позивачем первинна документація за відсутності підтвердження факту вчинення договорів їх виконавцями не є достатнім доказом реальності господарських операцій та не свідчить про їх укладання та виконання. Разом з тим, податковим органом було помилково застосовано підвищений розмір штрафних санкцій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, застосовуючи розмір штрафної санкції у розмірі 50 % суми нарахованих податкових зобов'язань, Відповідач посилався на наявність податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0004081500, яке на момент розгляду справи було скасоване у встановленому законом порядку та відповідне судове рішення набрало законної сили. (а.с.193-195)

ТОВ «Техмамонтаж», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Аверс Груп ЛТД» підтверджується доданими до перевірки та належним чином оформленими первинними документами. Звертають увагу на те, що ними до суду першої інстанції надавалися документи на факту реальності вчинення господарських операцій, але вони були залишені судом поза увагою. Разом з тим, за відсутності вироку, що набрав законної сили, протоколи допиту свідків не можуть вважатися належними та допустимими доказами. (а.с.212-215)

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська заперечувало проти задоволення апеляційної скарги та зазначали, що по договорам купівлі-продажу, укладеним між Позивачем та ТОВ «Аверс Груп ЛТД», не надавались товарно-транспортні накладні. Крім того, згідно ЄРПН по зазначеному контрагенту встановлено товарний обрив, коли придбавалась одна група товару, а реалізовувалась інша, яка не придбавалась. Звертають увагу на те, що податкові накладні, отримані ТОВ «Аверс Груп ЛТД», із сумою ПДВ 10 000 грн. не були зареєстровані в ЄРПН. (а.с.228-230)

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Позивача - ТОВ «Техмамонтаж», вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених. (а.с.212-215) Наполягають, що усі надані ними первинні документи, у тому числі і підписані директором підприємства-контрагента ТОВ «Аверс Груп ЛТД» Диким М.С., є належними та виконують функцію первинних, навіть не дивлячись на те, що проти директора вказаного підприємства порушено кримінальну справу, де він пояснював, що не вів з ними господарської діяльності та не підписував ніяких документів, адже вироку по даній справі до цього часу немає.

Представник відповідача - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив врахувати, що документи, на які посилається Позивач, підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, а саме це підтверджено поясненнями Дикого М.С., Тому вказані документи не несуть навантаження первинних, більш того - за відсутності реальності господарських операцій з указаним контрагентом. Крім того, до перевірки підприємством не було надано доказів оприбуткування товарів, ніби-то отриманих від ТОВ «Аверс Груп ЛТД», як не було надано і доказів транспортування цих товарів на склад підприємства.

Заслухавши представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що уповноваженими працівниками Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, капітана податкової міліції Степанченко І.М. (а.с.158), було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техмамонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за період з 01.01.2013 року по 01.04.2015 року, за результатами якої складено акт № 1001/04-66-22-01/32139706 від 30.09.2015р. (а.с.32-47)

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України по операціях за період з 01.01.2013 р. по 01.04.2015 р. із ТОВ «Аверс Груп ЛТД», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ всього у сумі 142 890,97 грн.

На підставі висновків вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.10.2015 р. № 0008372201, яким Позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214336,46 грн. (142890,97грн. - за основним платежем; 71445,49грн. - за штрафними санкціями).(а.с.48)

Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Техмамонтаж», суд першої інстанції виходив з того, що надана Позивачем первинна документація за відсутності підтвердження факту вчинення договорів їх виконавцями не є достатнім доказом реальності господарських операцій та не свідчить про їх укладання та виконання. Разом з тим, податковим органом було помилково застосовано підвищений розмір штрафних санкцій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, застосовуючи розмір штрафної санкції у розмірі 50 % суми нарахованих податкових зобов'язань, Відповідач посилався на наявність податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 р. № 0004081500, яке на момент розгляду справи було скасоване у встановленому законом порядку та відповідне судове рішення набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

За позицією Позивача, надані ними первинні документи складені у повній відповідності до приписів чинного законодавства та у повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських операцій. Вважають, що за відсутності судового рішення, в даному випадку - вироку суду, що набрав законної сили відносно директора підприємства-контрагента, по взаємовідношенням з яким сформовано податковий кредит та рішення суду, яким би правочин визнавався нікчемним, висновки Відповідача про нереальність господарських відносин лише з огляду на свідчення директора ТОВ «Аверс Груп ЛТД», зафіксовані в протоколі допиту, є передчасними.

За позицією податкового органу, має місце проведення ТОВ «Техмамонтаж» операцій задля отримання неправомірної податкової вигоди шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених належними первинними документами та податковими накладними, більш того, підписаними особою, яку неможливо ідентифікувати, адже висновки інспектора в акті перевірки базуються, у тому числі, і на свідченнях директора ТОВ «Аверс Груп ЛТД», який стверджував, що не мав жодного відношення до фінансово-господарської діяльності Позивача та не укладав угод і не підписував ніяких документів.

Крім того, товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджують перевезення товару від продавця, до перевірки позивачем не надано. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Техмамонтаж» і ТОВ «Аверс Груп ЛТД» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Техмамонтаж» не було підстав для формування податкового кредиту на підставі вказаних операцій.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ «Техмамонтаж» мало взаємовідносини з ТОВ «Аверс Груп ЛТД».

До перевірки позивачем надавалися первинні документи: договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні документи .

Разом з тим, надання податковому органу вказаних документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин як відсутність первинних документів обліку, оформлених належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування ТОВ «Техмамонтаж» валових витрат та податкового кредиту податковий орган вказав, що надані до перевірки первинні документи, не є достатніми і такими, що підтверджують реальність господарських операцій за укладеними угодами, з огляду на надані пояснення відповідно до протоколу допиту посадової особи контрагента ТОэВ «Аверс Груп ЛТД», а саме - директора Дикого М.С., який свідчив про те, що не проводив фінансово-господарської діяльності даного підприємства та не уповноважував на це інших осіб, первинні фінансово-господарські документи не підписував, податкову звітність підприємства не складав та не подавав до ДПІ, статутний фонд підприємства не формував, банківських рахунків не відкривав, дозвіл на виготовлення печатки не отримував, не вів бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, не призначав та не звільняв службових осіб підприємства та не уповноважував на це інших осіб. (а.с.158, 159-163).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що надані Позивачем до перевірки договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, не можуть вважатись належно оформленими, оскільки підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, так як пояснення директора підприємства-контрагента ТОэВ «Аверс Груп ЛТД» Дикого М.С., що ним вказані документи не підписувались і він не вів господарської діяльності з Позивачем ніякими доказами не спростовано.

Сам факт того, що на момент розгляду справи щодо посадових осіб контрагента не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність вказаних пояснень, які зафіксовано у офіційному процесуальному документі, відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Вказане підтверджується і правовою позицією Верховного Суду України, висловлену у постанові від 03.11.2015 року у справі № 21-4471а15.

Таким чином, надані первинні документи, за наявності показань директора контрагента ТОВ «Аверс Груп ЛТД», які не спростовані належними доказами, не можуть свідчити про реальність вчинюваних господарських операцій.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Аверс Груп ЛТД» підтверджується доданими до перевірки та належним чином оформленими первинними документами, колегія суддів визнає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення - відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмамонтаж»- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі № 804/15577/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені ст.. 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2016 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий