Постанова № 57837004, 10.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 р. Справа № 804/148/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представників: позивача - Медведєва К.І., відповідача - Дерець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20072 від 13.07.2015 року; визнання недійсним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем до Дніпропетровської митниці були подані всі необхідні документи для його митного оформлення за ціною договору. Проте, відповідачем безпідставно, в порушення законодавства, були видані картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийняте рішення про коригування митної вартості товару. Позивач вказані рішення вважає необґрунтованими та протиправними, з огляду на викладене, просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що за результатами проведеної перевірки документів наданих позивачем під час митного оформлення товарів встановлено невідповідність в наданих документах та неможливість проведення обчислення формування ціни товару на заявленому рівні згідно наданих документів, у зв'язку з чим, відповідачем було прийняті оскаржувані рішення. При цьому, при їх прийнятті посадові особи відповідача діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши доводи представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2015 року між позивачем та ТОВ «Русская горно - металлургическая компанія» було укладено контракт №15-0525-12.

13.07.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару - «концентрат залізорудний агломераційний», який заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/021510.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору на рівні 1984, 18 RU за тонну.

Для митного оформлення позивачем надані наступні документи:

- Контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 року;

- Додаток № 4 від 27.05.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 р.;

- Рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00091 від 10.06.2015 року разом з додатком до нього;

- Лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/1781 від 10.07.2015 року;

- Залізничну накладну № 43701309 від 11.06.2015 року;

Крім документів поданих відповідно до ч.2 ст. 53 МК України, позивачем додатково до Дніпропетровської митниці були надані наступні документи:

- Рахунок фактура б/н від 10.06.2015 року;

- Сертифікат про походження товару форми СТ-1 № БШІІА 5086000917 4491477 від 10.07.2015 року;

- Сертифікат якості № 77 від 10.06.2015 року;

- Лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/1794 від 10.07.2015 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 10101100/070515/0000576 від 28.05.2015 року.

Відповідач ознайомившись з наданими документами виніс рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015 року.

Суд вважає вищевказане рішення таким, що не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.5 ст. 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України №362 від 13.07.2012 р. затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки. При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку. (п. 2.3 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»).

При цьому, митний орган повинен упевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1 Митного кодексу України ці правила міжнародного договору України обов'язкові для застосування та мають пріоритет.

Відповідно до положень ч.2 ст. 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато - логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато - логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, за поданою до митного оформлення МД від 13.07.2015 року № 110010000/2015/02151, посадовою особою митниці, що здійснює митний контроль та митне оформлення сформовано наступні форми ризиків, а саме: 105-2 «Можливе заниженню митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбаченні частиною шостою ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості Товар № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів». Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС здійснено контроль наявності в підтверджуючий документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

- товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року №15-0835-12 та додатком до цього контракту від 27.05.2015 року № 4, що заявлений декларантом позивача як непрямий контракт, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником. Відповідно до відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про ствердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104. Декларантом позивача контракт від 29.04.2015 року № 15-0835-12 в гр. 44 МД 13.07.2015 року № 110010000/2015/021510 задекларовано під кодом 4100. Крім того, продавцем товару відповідно до контракту від 29.04.2015 № 15- 3835-12 є ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару, відповідно до гр. 2 МД № 110010000/2015/021510 є ВАТ «Стойленский ГОК». При цьому, договору із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ «ДМКД» не надано.

- відповідно до зовнішньоекономічного контракту та додатку № 4 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається додатком № 4 від 27. 05.2015 року на рівні 1977,84 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Позивачем до документів митного оформлення наданий інвойс продавця від 10.06.2015 року № БЕЛ00091 з рівнем ціни 1984,18 руб.РФ/т (вміст Fе- 66,3%). При цьому вміст Fе в рахунку не зазначений та підтверджений наданим сертифікатом якості від 10.06.2015 року № 77. Зазначений рахунки-фактури виставлений ТОВ «Русская горно- металлургическая компания» в рамках зовнішньоекономічного контракту № 15-0835-12, додатку № 4 від 27.05.2015 року на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ. Також, позивачем до документів митного оформлення надано рахунок-фактуру від виробника товару - ВАТ «Стойленский ГОК» від 10.06.2015 року б/н, що виставлений в рамках контракту № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 року № 2, відповідно до яких вартість товару визначена в єдиному розмірі 1 290 руб.РФ/т при базі Fе-66,5%. Цей рахунок виробника містить посилання на сертифікат якості від 10.06.2015 року № 77, в якому вміст заліза зазначено 66,3%. При цьому, ні контракт № 15-04-29, ні додаток від 29.04.2015 року № 2 до митного оформлення позивачем не надано. Рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало. Таким чином, рахунки виробника та рахунки контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару, визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fе. У зв'язку з відсутністю договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Ре, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається. Зазначені розбіжності унеможливили здійснення обчислення заявленої Позивачем митної вартості товару.

- рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Разом з тим, наявність цих відміток передбачена такими нормативно-правовими актами як Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012 № 451 (пункт 21), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.10.12 № 1066 (п.3.4), ст. 335 МК України. Так, пунктом 21 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою КМУ від21.05.2012 № 451, передбачено, що «у разі прийняття рішення про відправлення товарів у митницю призначення під митним контролем посадова особа митниці відправлення здійснює митні формальності щодо таких товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. На всіх перевізних, товаросупровідних документах і документах контролю доставки посадова особа митниці відправлення проставляє підпис і відбиток штампа «Під митним контролем», крім випадків використання електронного документообігу». Той факт, що рахунки прямували разом з вантажем підтверджується відомостями графи 23 «Документи, додані відправником» залізничної накладної, де вказані 2 рахунки-фактури, але без номера та дати, що не дає можливості впевнитись, що до митного оформлення подані саме ті документи, які прямували разом з вантажем.

- за відомостями гр. 46 наданої декларантом ПАТ «ДМКД» копії декларації країни експорту від 28.05.2015 року № 10101100/280515/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол.США/т, шо за курсом ЦБРФ (51,0178 руб.РФ за 1 дол.США) станом на день оформлення зазначеної МД складає 1771,34 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача. Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.

- за умовами контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, додатку №4 від 27.05.2015 року, умовами поставки визначено СРТ Дніпродзержинськ. Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України. В листі від 10.07.2015 року № 062Д/1794 декларант позивача заявляє, що підтвердження транспортної складової територією України неможливо, у зв'язку з чим просить фактурні вартість вважати митною.

Відповідно ч. 10 ст. 58 МК України, складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Суд звертає увагу на те, що оскільки позивачем до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару, та, відповідно, його вартості, необхідне подання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. В даному випадку в порушення вимог чинного законодавства позивачем не було надано документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Також, суд зауважує на тому, що документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Крім того, на думку суду позивач помилково вважає, що документом, який підтверджує транспортну складову митної вартості товару, є залізнична накладна № АЦ64393. При цьому, ПАТ «ДМКД» зауважує, що в цій накладній вказана вартість транспортування, яка сплачена продавцем. Однак твердження позивача про оплату витрат на перевезення продавцем товару спростовується відомостями, зазначеними в графах 4, 20 цієї залізничної накладної, в яких вказано, що платниками по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні».

При цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ «ПГК» і ТОВ «Перша вантажна компанія України» до митного оформлення не надано.

З огляду на вищевикладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою відповідача було зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, позивача було повідомлено про можливість подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

13.07.2015 року листом № 062Д/1809 позивач проінформовав митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 МК України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК України.

Відповідно до п. 6.2 та 6.3 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо: заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару; неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України; відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

Для проведення коригування митної вартості імпортованого товару у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (ст. 59 МК України), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом.

Також відсутня інформація щодо вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом.

Методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

При здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявлене митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено посадової особою митниці встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційне системи (далі - ЄАІС) була відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар «концентрат залізорудний агломераційний» з посередницькими угодами.

Разом з тим, у митного органу була наявна інформація, за якою ввезений ідентичний товар «концентрат залізорудний агломераційний» (за прямим контрактом, враховуючі якісні показники за вмістом Fе - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СП Дніпродзержинськ МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 року - середня вартість одиниці товару 2,8569 руб.РФ/кг, МД № 110010000/2015/020301 від 13.03.2015 року - середня вартість одиниці товару 2,8534 руб.РФ/кг при базовій ціні сировини; базовим вмістом Fе 66% на рівні 2263,00 руб.РФ/т без ПДВ та вартості плати 3Ј перевезення, при цьому вартість перевезення - 580 руб.РФ/т. Таким чином, базова ціна сировини з базовим вмістом Fе 66% на умовах СРТ Дніпродзержинськ «концентрату залізорудного агломераційного» за прямим контрактом складає 2,843 руб.РФ/кг.

При цьому, товар «концентрат залізорудний агломераційний», оформлений позивачем за МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 року, ввезений на митну територію України на виконання умов прямого зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2013 року №13-2342-12, укладеного між ПАТ «ДМКД» та ВАТ «Стойленський ГОК», специфікація № 15 від 26.01.2015 року. Саме в цій специфікації № 15 від 26.01.2015 року визначена базова ціна товару з базовим вмістом Fе 66% на умовах СРТ Дніпродзержинськ на рівні 2843 руб.РФ/т, в тому числі 2263,00 руб.РФ/т - базова ціна сировини з базовим вмістом Fе 66%, 580 руб.РФ/т - вартість перевезення.

У відповідності до п.4 ст.59 МК України, ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно п.5 ст.59 МК України, у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У зв'язку з тим, що у митного органу відсутні документально підтверджені відомості щодо торгівельної надбавки посередника декларанту ПАТ «ДМКД» запропоновано надати такі відомості для можливості проведення розрахунку відповідно до комерційних умов зовнішньоекономічної угоди (посередницький контракт) згідно із зазначеними вище положеннями МК України.

Листом від 13.07.2015 року № 062Д/1810 позивач проінформував митницю про відсутність відомостей щодо торгівельної надбавки та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК України.

Враховуючи відмінності щодо комерційних умов зовнішньоекономічної операції та вмісту Fе у складі порівняних товарів, відповідно до ч.5 ст.59, 60 МК України, використання наявної у митного органу інформації можливе за умови коригування зазначеної ціни з урахуванням розбіжностей незалежно від того, чи веде це де збільшення або зменшення вартості.

Відповідно до наданих декларантом рахунків виробника вартість оцінюваного товару незалежно від вмісту Fе складає 1290 руб.РФ/т. Оскільки рахунки виробника не містять відомостей стосовно умов поставки, вартість у зазначених рахунках рахується на умовах ЕXW. За наявною у митного органу інформацією вартість перевезення 580 руб.РФ/т. Отже, можливо розрахувати вартість виробника на умовах СРТ Дніпродзержинськ:1290+580=1870 руб.РФ/т. Маючи базову вартість продавця за зовнішньоекономічним контрактом, на умовах СРТ Дніпродзержинськ на рівні 1977,84 руб.РФ/т (згідно додатку № 4 від 27.05.2015 року до контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, можливо розрахувати торгівельну надбавку: 1977,84-1870=107,84 руб.РФ/т. Після проведення розрахунків маємо наступні похідні для проведення перерахунку відповідно до положень МК України: 2843,00 руб.РФ/т - базова ціна сировини при базовому вмісті Fе 66% з урахуванням вартості перевезення - (МД від 13.03.2015 року № 110010000/2015/020288, № 110010000/2015/020301); 107,84 руб.РФ - розрахована митним органом торгівельна надбавка; 21,12 руб.РФ/т - надбавка або знижка до базової ціни за 1% Ре долі в пропорції.

У відповідності до ч.5 ст.59 МК України можна провести коригування вартості оцінюваного товару в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт) та фактичних якісних показників оцінюваної парті товару за наданим декларантом сертифікатом якості від 10.06.2015 року №77.

Отже, для концентрату залізорудного з вмістом Fе 66,3%, вага - 68,5 т розрахована митна вартість складатиме 2843+0,3x21,12+107,84=2957,18 руб.РФ/т. Коригування митної вартості проведено за рішенням від 13.07.2015 року № 110010000/2015/600415/1 (резервний метод). При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Крім того, відповідачем зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем правомірно.

Згідно ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару. позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 13.07.2015 року № 110010000/2015/20072.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 15.02.2016р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 15.02.2016р. Суддя З оригіналом згідно Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко П.О.Борисенко