Ухвала суду № 57834042, 18.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/2202/15-ц 18.05.2016 18.05.2016 18.05.2016

Провадження №22-ц/784/899/16

Справа 483/2074/15-ц Головуючий першої інстанції: Шевиріна Т.Д.

Провадження №22ц/784/899/16 Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

Категорія: 19

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.,

за участі: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ПАТ «Страхова компанія «Мир»

на рішення Очаківського міськрайонного суду від 24 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Європейський. Інвестиційний. Альянс» (далі - ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс») та ПАТ «Страхова компанія «Мир» про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» та ПАТ «Страхова компанія «Мир» про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів

Позивач свої вимоги мотивував тим, що на одному із сайтів мережі «Інтернет» дізнався про існування ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс», яке здійснює продаж автомобілів. В телефонній розмові йому представником цього підприємства було запропоновано придбати автомобіль «Shevrolet Aveo», 2012 року випуску, за умови здійснення передоплати в розмірі 20% вартості автомобіля та оформлення у цьому ж підприємстві кредиту на залишок суми строком на п'ять років зі сплатою 3% річних. Погодившись на таку пропозицію, він 16 жовтня 2015 року у Херсонській філії ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» у його представника - консультанта ОСОБА_3 отримав розрахунковий рахунок для внесення передоплати в сумі 35 000 грн., який він сплатив через відділення банку. Після сплати вказаної суми було оформлено договір № 5001004 та акт додаткових відомостей про клієнта. Але він звернув увагу, що умови угоди не містили відомостей про марку автомобіля та дату його отримання. Проте консультант його запевнила, що автомобіль буде йому доставлено протягом тижня. Після цього консультант ОСОБА_3 надала йому для підписання інший договір. Згодом він зрозумів, що підписав договір добровільного страхування від нещасних випадків № НВ 01050, а кошти в сумі 35000 грн. сплатив не як передоплату за автомобіль, а як страховий платіж. Розірвати договір страхування та повернути йому кошти ПАТ «Страхова компанія «Мир» відмовилась.

Позивач зазначав, що за змістом договору страхування він укладався в м. Києві 16 жовтня 2015 року і підписаний ним та головою правління. Проте він (позивач) у зазначену дату в Києві не знаходився, а тому підпис голови правління ПАТ «Страхова компанія «Мир» у нього викликає сумнів.

Посилаючись на порушення відповідачами ст. ст. 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, на думку позивача, відповідачі здійснюють нечесну підприємницьку діяльність, що є підставою для визнання даних угод недійсними.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 просив визнати недійсними угоди, укладені 16 жовтня 2015 року між ним та ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» і ПАТ «Страхова компанія «Мир» та зобов'язати останню повернути йому 35000 грн. Позивач також просив стягнути із ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» 2342 грн. витрат, пов'язаних із оплатою проїзду та інші витрати, понесені ним внаслідок неправомірних дій працівників цього підприємства.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду від 24 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено визнати недійсними:

-договір №5001004, укладений 16 жовтня 2015 року між ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» та ОСОБА_2;

-договір добровільного страхування від нещасного випадку №НВ 01050, укладений 16 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Мир»;

Стягнуто на користь ОСОБА_2 із ПАТ «Страхова компанія «Мир» 35000 грн. страхового платежу та 243 грн. судових витрат, а із ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» - 458 грн. майнових витрат та 243 грн. 60 коп. судових витрат.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ПАТ «Страхова компанія «Мир» звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині визнання недійсним договору добровільного страхування від нещасних випадків, стягнення страхової суми та судових витрат скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 Представник ПАТ «Страхова компанія «Мир» посилається на те що висновки суду в цій частині не відповідають умовам договору, положенням ст. 982 ЦК України, а посилання суду на порушення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковим, оскільки судом не встановлено обставини, які свідчать про несправедливі умови цієї угоди.

Перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що її слід відхилити із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2015 року між ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» та ОСОБА_2 було укладено договір на отримання бажаного товару, який підписано від імені даного приватного підприємства консультантом ОСОБА_3 (а.с. 15-20).

16 жовтня 2015 року між ПАТ «Страхова компанія «Мир» та ОСОБА_2 укладено договір страхування від нещасного випадку № НВ 01050 на період з 16 жовтня 2015 року по 15 листопада 2015 року, тобто строком на один місяць. Із змісту договору видно, що від імені ПАТ «Страхова компанія «Мир» він підписаний головою правління Бабком В.Л. у м. Києві (а.с.21 -22).

Мотивуючи свої вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що через один із сайтів мережі «Інтернет» ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» представником цього підприємства йому було запропоновано придбати автомобіль «Shevrolet Aveo», 2012 року випуску, за умови здійснення передоплати в розмірі 20% вартості автомобіля та оформлення у цьому ж підприємстві кредиту на залишок суми строком на п'ять років зі сплатою 3% річних. Для укладення цієї угоди представником ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» йому було запропоновано звернутись до Херсонській філії. Погодившись на таку пропозицію, він 16 жовтня 2015 року у Херсонській філії ПП «Європейський. Інвестиційний. Альянс» у ОСОБА_3 - консультанта останнього, отримав розрахунковий рахунок для внесення передоплати в сумі 35 000 грн., який він сплатив через відділення банку. Після цього консультант ОСОБА_3 надала йому для підписання договір добровільного страхування від нещасного випадку, який він підписав. Згодом він зрозумів, що кошти в сумі 35000 грн. від сплатив не як передоплату за автомобіль, а як страховий платіж. Розірвати договір страхування та повернути йому кошти ПАТ «Страхова компанія «Мир» відмовилась.

Із письмового пояснення ПАТ «Страхова компанія «Мир» видно, що філії чи представництва цієї компанії у м. Херсоні немає, а інформація щодо укладення оспорюваного договору страхування надавались позивачу консультантом ОСОБА_3, яка відповідно до угоди про консультаційні послуги від 10 серпня 2015 року забезпечена інформаційними матеріалами, бланками, нормативною документацією, необхідною для роботи (а.с.140). Тобто, як видно із змісту зазначеної угоди про консультаційні послуги, ОСОБА_3 не наділена повноваженнями на укладення договору страхування.

Із змісту оспорюваного договору страхування також видно, що він підписаний головою правління Бабком В.Л. в м. Києві. Проте договір укладений в м. Херсоні.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Проте доказів щодо подання ОСОБА_2 заяви для укладення договору добровільного страхування від нещасного випадку ПАТ «Страхова компанія «Мир» суду не надали.

Згідно частин першої та третьої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільств, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

За змістом ч.1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь - яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір страхування від імені страховика укладено з порушенням вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 18 Закону, оскільки угода від імені ПАТ «Страхова компанія «Мир» підписана особою, яка не мала повноважень на її укладення. Суд також вірно вважав, що пояснення позивача та наявні у справі докази вказують на те, що ця угода ОСОБА_2 укладена внаслідок помилки, тобто неправильного сприйняття ним фактичних обставин, що вплинуло на його волевиявлення і ця помилка має істотне значення. Тому суд на підставі части 1 та 3 ст. 203, ст. 229 ЦК України правильно визнав оспорювану угоду недійсною та відповідно до ст. 216 ЦК України стягнув на користь позивача із ПАТ «Страхова компанія «Мир» страховий платіж у розмірі 35000 грн.

Доводи ПАТ «Страхова компанія «Мир» в апеляційній скарзі стосовно недоведеності позивачем обставин щодо невідповідності оспорюваної угоди вимогам закону та вчинення її останнім внаслідок помилки не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Що стосується аргументів відповідача про помилкове застосування судом ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», то вони хоча і є зайвими, але на правильність висновку суду не впливають.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Мир» відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: К.О. Буренкова

Судді Т.В. Крамаренко

Т.З. Кутова