Рішення № 57830771, 18.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/593/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.

Провадження № 22-ц/778/335/16 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

Спас О.В.,

Воробйової І.А.

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року по справі за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині та витребування земельних ділянок,-

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2015 року прокурор в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині та витребування земельних ділянок, який згодом уточнив.

В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 року у порушення вимог ст.ст. 17, 53, 54 Земельного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» надано у приватну власність відповідачам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких розташовані кургани: НОМЕР_1, який є об'єктом культурної спадщини. Вказаний курганний могильник взято під охорону відповідно до рішення Виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів «Про упорядкування списку пам'яток археології місцевого значення та затвердження їх охоронних зон» № 161 від 11.03.1996.

У подальшому, на підставі вказаного розпорядження 20.10.2004 року ОСОБА_4 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку.

Також, на підставі вказаного розпорядження 20.10.2004 року ОСОБА_5 видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку.

Прокурор вважає, що спірне розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації винесено з перевищенням наданих органу державної влади повноважень.

Враховуючи вищевикладене прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 року щодо надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 3,8598га, в частині надання земельних ділянок, на яких розміщені курган № 1 площею 0,0921га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), загальною площею 0,1662га; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 року щодо надання у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 3,8597га, в частині надання земельної ділянки, на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_2, виданий 20.10.2004 року ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 3,8598га в частині права власності на земельні ділянки, на яких розміщені курган № 1 площею 0,0921 га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), загальною площею 0,1662га; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 20.10.2004 ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку площею 3,8597га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га; витребувати у ОСОБА_4 та зобов'язати його повернути земельні ділянки на яких розміщені курган № 1 площею 0.0921га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), що розташовані в межах території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної; витребувати у ОСОБА_5 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), що розташована в межах території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2004 року розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації №2/169 було надану у приватну власність земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_5 площею 3,8598 га - передана ОСОБА_4, а земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_6, переданої ОСОБА_5

На підставі вказаного розпорядження 20.10.2004р. ОСОБА_4 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 98 та 20.10.2004 р. ОСОБА_5 видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано за № 99.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 2 Земельного кодексу України встановлює, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених законом, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За матеріалами справи встановлено, що розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 у порушення вимог ст.ст. 17, 53, 54 Земельного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» надано у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких розташовані кургани: НОМЕР_1, який є об'єктом культурної спадщини. Так, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_5 площею 3,8598 га, яка передана ОСОБА_4, знаходиться курган № 1 площею 0.0921 га, курган № 3 площею 0,0335 га, курган № 2 площею 0,0429 га знаходиться посередині зазначеної ділянки та ділянки кадастровий номер НОМЕР_6, переданої ОСОБА_5 Так; на ділянці кадастровий номер НОМЕР_5 курган № 2 займає площу 0,0406 га, на ділянці кадастровий номер НОМЕР_6 займає площу 0,0023 га.

Курганний могильник (охоронний № НОМЕР_4) розташований за 4,5 км на північний захід від північно-західної околиці с Нижня Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та складається з З курганів. Вказаний курганний могильник взято під охорону відповідно до рішення Виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів «Про упорядкування списку пам'яток археології місцевого значення та затвердження їх охоронних зон» № 161 від 11.03.1996 року.

У подальшому, на підставі вказаного розпорядження 20.10.2004 року ОСОБА_4 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_7

Також, на підставі вказаного розпорядження 20.10.2004 року ОСОБА_5 видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано за № 99.

На зазначених земельних ділянках знаходяться всі три кургани курганного могильника, які є об'єктами культурної спадщини, археологічними пам'ятками місцевого значення.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 53 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані: городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» кургани відносяться до археологічних об'єктів культурної спадщини.

Частиною 2 ст. 54 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, незалежно від форм власності території чи водного об'єкта, на яких вони розташовані, є державною власністю.

У документі, який посвідчує право власності на пам'ятку, обов'язково вказуються категорія пам'ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

Проте, у державних актах на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кургани №№ 1, 2, 3 курганного могильника № НОМЕР_4, який є об'єктом культурної спадщини не зазначені.

Згідно з ситуаційною схемою, виконаною Запорізькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» площа кургану № 1 складає 0,0921 га, площа кургану № 2 становить 0,0429 га, а площа кургану № З становить 0,0335 га.

Відповідно до звіту про незалежну грошову оцінку пам'ятки археології - курганного могильника № НОМЕР_4, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, грошова оцінка кургану № 1 станом на 01.09.2013 складає 1 067 130,44 грн., оцінка кургану № 2 становить 1 066 970,70 грн., оцінка кургану № 3 складає 966 668,52 грн.

За матеріалами справи перевірку дотримання вимог земельного законодавства також проведено Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області за результатами якої складено акт від 15.01.2014 року.

Крім того, за результатами обстеження курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4) Комунальним закладом «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради 11.01.2014, за участю представників Запорізької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» та Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, складено акт технічного обстеження сучасного стану пам'ятки археології.

Відповідно до вказаного акта курган № 1, курган № 2 та курган № З (охоронний № НОМЕР_4) являють собою земляні насипи округлої форми з рівномірно пологими схилами (координати кургану № 1: ІНФОРМАЦІЯ_1; координати кургану № 2: ІНФОРМАЦІЯ_2; координати кургану № 3: ІНФОРМАЦІЯ_3 Поверхня насипу курганів №№ 1, 2 задернована, поверхня насипу кургану № 3 піддається сільськогосподарській обробці шляхом розорювання.

Окрім того, спірне розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації винесено з перевищенням наданих органу державної влади повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, охороною пам'яток історії та культури.

Частиною 1 ст. 21 зазначеного Закону встановлено, що місцева державна адміністрації розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пославшись на те ,що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час розгляду справи було заявлено про застосування позовної давності , суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог внаслідок пропуску позовної давності, і з вказаними висновками суду судова колегія погодитися не може.

Матеріалами справи підтверджено, що про вищезазначені порушення вимог земельного законодавства під час надання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у власність земельних ділянок, прокуратурі Запорізького району та позивачу стало відомо після проведення 15.01.2014 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої інспектором Державної інспекції сільського господарства в області складено відповідний акт перевірки.

До суду за захистом інтересів держави прокуратура звернулася 20.02.2015 року ,що свідчить про те, що загальний трирічний строк позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позивачем не пропущено, і відсутні правові підстави для відмови у позові за вказаних обставин.

З урахуванням викладеного слід прийти до висновку, що розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок на території Розумівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери № НОМЕР_5 загальною площею 3,8598 га та № НОМЕР_6 загальною площею 3,8597 га, підлягають визнання судом незаконними та скасуванню.

Вимога про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано оспорювані державні акти.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки видані на підставі незаконного рішення, що є підставою для визнання цих актів недійсними.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до вимог ст. 88 з відповідачів на користь про прокуратури підлягають стягненню понесені судові витрати.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307,309,317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області - задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року по цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення ,за яким:

Позов прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними в частині та витребування земельних ділянок - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 року ,згідно додатку за № 85 щодо надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 3,8598га, в частині надання земельних ділянок, на яких розміщені курган № 1 площею 0,0921га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), загальною площею 0,1662га.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 2/169 від 06.10.2004 року ,згідно додатку за № 86 щодо надання у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 3,8597га, в частині надання земельної ділянки, на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га.

Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_2, виданий 20.10.2004 року ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 3,8598га в частині права власності на земельні ділянки, на яких розміщені курган № 1 площею 0,0921 га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), загальною площею 0,1662га.

Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3, виданий 20.10.2004 ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку площею 3,8597га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га.

Витребувати у ОСОБА_4 та зобов'язати його повернути земельні ділянки на яких розміщені курган № 1 площею 0.0921га, курган № 3 площею 0,0335га та частина кургану № 2 площею 0,0406га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), що розташовані в межах території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації .

Витребувати у ОСОБА_5 та зобов'язати його повернути земельну ділянку на якій розміщена частина кургану № 2 площею 0,0023га курганного могильника (охоронний № НОМЕР_4), що розташована в межах території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь прокуратури Запорізької області по 535 грн. 74 коп. з кожного понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: