Ухвала суду № 57830765, 18.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 334/8968/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Лисенко Л.І.

Провадження № 22-ц/778/1833/16 Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Онищенка Е.А.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_3, третя особа державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Вербицька Л.Г. про визнання недійсними прилюдних торгів, застосування наслідків недійсності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, який в ході розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначав, що згідно із протоколом № 0814107-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим 10.04.2014р. директором філії 008 ПП "Нива-В.Ш.", ОСОБА_3, який запропонував найвищу ціну 242 500,00 грн., визнано переможцем прилюдних торгів. Зазначені прилюдні торги провадилися в процесі виконання виконавчого напису № 3934 від 06.06.2009р., що вчинений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., на підставі якого звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить позивачу на праві власності. Метою відчуження було задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" на загальну суму 419 816,41 грн. Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України). Оскільки договір укладається на торгах, то підставами для визнання його недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. На думку позивача, зазначений протокол і, відповідно, прилюдні торги взагалі, мають ознаки недійсності, оскільки при проведенні цих прилюдних торгів ПП "Нива-В.Ш." в особі філії 008 були допущені порушення правил підготовки та порядку організації їх проведення, які потягли порушення його прав, як боржника у виконавчому провадженні. Вважає, що реалізація майна відбулася за ціною, що нижче дійсної ринкової. Порушення правил підготовки торгів полягає у порушенні правил формування початкової ціни лота. Так, повідомлення про проведення прилюдних торгів від 28.01.2014р., отримане позивачем, містить посилання на номер оголошення в "Системі публічних торгів арештованим і конфіскованим майном" № 536106, яке, в свою чергу, містить відомості про стартову ціну 322 655,00 грн. (лот № 1049451), що відповідає ринковій вартості квартири. Ринкова вартість квартири, за якою вона передавалась на прилюдні торги, визначена у звіті від 19.08.2013р. про її оцінку, здійсненому суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Позивач вказує, що згідно із ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання оцінювачем. Отже, зазначений звіт був чинним до 19.02.2014р. Позивач вважає, що після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Торги, призначені на 24.02.2014р., не відбулися у зв'язку із відсутністю попиту. Актом державного виконавця від 04.03.2014р. квартиру було уцінено до 241 991,25 грн. шляхом зменшення на 25% базової ринкової вартості, яка не мала під собою правового підґрунтя, однак саме така початкова ціна лоту визначена протоколом і саме з цієї початкової ціни почалися повторні торги. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Також позивач посилається на те, що уцінка майна, не реалізованого на прилюдних торгах, була здійснена з порушенням порядку, передбаченого ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження". На думку позивача, торгівельна організація та державний виконавець умисно зменшили строк проведення прилюдних торгів із стартовою ціною продажу квартири на рівні ринкової вартості, штучно, із порушенням закону, занизили стартову ціну квартири, що призвело до порушення права позивача отримати найбільшу ціну реалізації та, відповідно, максимально виконати зобов'язання перед стягувачем за рахунок продажу квартири.

ОСОБА_4 посилається також на порушення порядку організації торгів, що полягає у неповідомленні позивача про дату, час, місце проведення прилюдних торгів (п. 3.11 Положення) та на порушення загального строку їх проведення (п. 3.3. Положення), оскільки майно було передане на реалізацію 27.01.2014р., а продане 10.04.2014р., тобто поза межами максимального двомісячного терміну реалізації, який сплив 27.03.2014р.

До підстав визнання прилюдних торгів недійсними на думку позивача відноситься також і створення ПП "Нива-В.Ш." в особі філії 008 штучних перепон для участі у прилюдних торгах, яке виразилось у неможливості скористатися телефонним зв'язком та отримати інформацію щодо торгів, недопущення осіб у місце їх проведення тощо.

Як наслідок визнання публічних торгів недійсними, визнанню недійсними також підлягають складені за наслідками проведення публічних торгів протокол проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про придбання нерухомого майна.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд: визнати прилюдні торги щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, проведені філією 008 ПП "Нива-В.Ш." 10.04.2014 року недійсними; визнати недійсним протокол № 0814107-1 проведення прилюдних торгів 10.04.2014 року; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 18.04.2014 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна від 15.05.2014 року на кв. АДРЕСА_1, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. на ім'я ОСОБА_7

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13 травня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1. Визнано недійсними протокол №0814107-7 від 10.04.2014 року проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця від 19.04.2014 року про реалізацію предмета іпотеки. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, посвідчене приватним нотаріусом Вартановою О.С., зареєстроване у реєстрі за №2103.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_9, представника ОСОБА_4 ОСОБА_11, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

На виконанні Ленінського ВДВС ЗМУЮ знаходився виконавчий напис №3934, вчинений 26.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу ОСОБА_4 на праві власності, для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на загальну суму 426017,67 грн. (виконавче провадження ВП №36067054, відкрите постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ЗМУЮ Вербицької Л.Г. від 21.01.2013р.).

27 січня між ВДВС та філією 08 ПП «Нива-В.Ш.» було укладено договір на надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна із стартовою ціною 322655 грн. Через відсутність купівельного попиту 24.02.2014 року торги не відбулися. Державним виконавцем складено акт уцінки майна і ціна зазначена 241991,25грн.

10.04.2014 року іпотечну квартиру продано з прилюдних торгів, переможцем визнано ОСОБА_3 , який запропонував найвищу ціну 242500грн.

На підставі акту державного виконавця від 18.04.2014р. про реалізацію предмета іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 15.05.2014р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С видано свідоцтво про придбання ОСОБА_3 з прилюдних торгів зазначеного нерухомого майна.

15.05.2014р. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реалізація проводилася на підставі виконавчого напису, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє.

Суд першої інстанції у рішенні правильно взяв до уваги постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.11.2014 року № 6-174цс14, де наведена така правова позиція: у разі коли торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону №898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів - норми ЗУ 606-XIV Про виконавче провадження та Тимчасового положення.

Далі суд першої інстанції послався на Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №745/4038 (далі - Тимчасове положення) визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно. Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Належним чином для вирішення справи застосовано Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які були чинними на момент їх виникнення (до внесення змін наказом МЮУ №681/5 від 24.04.2014р.). А саме, пунктом 3.2. Тимчасового положення встановлено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5, зареєстрованим в Мінюсті України 15.12.99 за № 865/4158 (із змінами і доповненнями).

Суд першої інстанції дослідив договір №0814107 від 27.01.2014р. про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, який було укладено між органом державної виконавчої служби та філією 08 ПП «Нива - В.Ш.». На прилюдні торги було передано арештоване при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса №3934 від 06.06.2009р. майно - квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка є власністю ОСОБА_4 (акт опису та арешту майна серія ВП №194/7 від 12.04.2013р.), стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стартова ціна 322655,00 грн. без ПДВ.

Ринкова вартість квартири у сумі 322655,00 грн., за якою вона передавалася на прилюдні торги, визначена у звіті від 19.08.2013р. про її оцінку, здійсненому суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження (а.с.9-12т.1).

Суд першої інстанції правильно встановив, що на момент укладення з філією 08 ПП «Нива - В.Ш.» договору №0814107 від 27.01.2014р. на реалізацію спірного арештованого нерухомого майна, звіт про оцінку майна від 19.08.2013р. у виконавчому провадженні був чинний. Прилюдні торги з реалізації спірного арештованого нерухомого майна були призначені філією 08 ПП «Нива - В.Ш.» на 24.02.2014р., тобто в межах двомісячного строку з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення, як це передбачено пунктом 3.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

При цьому підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті, став звіт про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності від 19.08.2013р.

24.02.2014р. прилюдні торги не відбулися через відсутність купівельного попиту, про що торгівельна організація повідомила державного виконавця, боржника та стягувана листом №08/02-562 від 24.02.2014р. з посиланням на п. 7.1 Тимчасового положення. Із зазначених підстав державному виконавцю було запропоновано провести переоцінку вищевказаного майна.

Відповідно до вимог пункту 4.6 Тимчасового положення повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів, при цьому відповідно до п. 4.7 Тимчасового положення, порядок підготовки і проведення прилюдних торгів, визначений цим Положенням, є обов'язковим у разі проведення повторних торгів. Пунктом 4.8 Тимчасового положення визначено, що на повторних торгах стартова ціна може бути зменшена, але не більше ніж на 30%.

Відповідно до ч.5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

У зв'язку з визнанням прилюдних торгів 24.02.2014р. такими, що не відбулися, відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» від 19.07.1999р. №480/3773, державним виконавцем 04.03.2014р. проведена уцінка майна. Згідно акту переоцінки майна від 04.03.2014р. вартість майна після першої переоцінки на 25% складає 241991,25 грн. (а.с.7 т.1).

Повторні прилюдні торги з реалізації спірного арештованого нерухомого майна були призначені на 10.04.2014р., тобто не раніше ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів, як цього вимагає п. 4.6 Тимчасового положення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Від дня підписання звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні і до дня проведення публічних торгів 24.02.2014р., які не відбулися, пройшло більше шести місяців, тобто, станом на 24.02.2014р. звіт про оцінку майна від 19.08.2013р. був не чинним.

Відповідно, вказаний звіт був не чинним і на день проведення повторних прилюдних торгів 10.04.2014р., результати яких оскаржує позивач.

У порядку ст.61 ЦПК України суд першої інстанції взяв до уваги постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 року, якою визнано недійсним акт переоцінки майна державного виконавця від 04.03.2014р., за яким вартість майна після першої переоцінки на 25% складає 241991,25грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на постанову від 1.10.2014 року Верховного Суду України у справі №6-147цс14, де зазначено, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням частини 5ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» та підставою для визнання таких торгів недійсними.

Ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203. 215 ЦК України). Згідно з частиною першою статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення прав позивача в результаті проведення торгів за недійсною оцінкою знайшли своє підтвердження, оскільки продаж майна за незаконно заниженою ціною порушило можливість погашення заборгованості перед кредитором у більшому розмірі, ніж за результатами вказаних торгів.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції ст.48 Закону України «Про іпотеку», за якою у позові мало бути відмовлено за пропуском строку позовної давності перевірені апеляційним судом і не можуть спростувати висновки рішення суду з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі від 13 травня 2015р. наведені такі висновки:

«Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення.

З обставин справи вбачається, що реалізація спірної квартири проводилась на підставі виконавчого напису, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 212, 213-214, 303, 316 ЦПК України зазначені положення закону до уваги не взяв; не визначився з характером спірних правовідносин і правовою нормою, яка підлягає застосування, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому згідно із ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції».

Враховуючи відсутність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції правильно керувався Законом України «Про виконавче провадження» та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №745/4038 (далі - Тимчасове положення) яке визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств

Таке застосування норм матеріального права відповідає обставинам справи та висновкам ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі від 13 травня 2015р., які є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Таким чином, є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем визначеного ст.48 Закону України «Про іпотеку» строку позовної давності, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не спростовують висновки рішення суду і доводи апеляційної скарги, в яких наводиться приклад з практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постанова Верховного Суду України у справі №6-238цс14, оскільки наведені судові рішення не є тотожними з обставинами цієї справи.

Також вказані доводи не звільняють суд від виконання ч.4 ст.338 ЦПК України, якою встановлено, що висновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: