Постанова № 57828016, 17.05.2016, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/982/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Казюка О.О.,

при секретарі Антофій О.Г.,

з участю представника відповідача Токарюк В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, зазначала, що станом на 2016 рік постійним місцем проживання позивача ОСОБА_2 є Ізраїль. До виїзду за кордон вона знаходилася на пенсійному обліку в УПФУ в Сторожинецькому районі, де отримувала пенсію за віком при підтвердженому стажі роботи 32 роки 11 місяців 16 днів. Відповідно до п.2 ст.49 та ст.51 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.Керуючись цими вимогами Закону, відповідач припинив їй виплату пенсії з 10 червня 2014 року.

07.10.2009 року Конституційним Судом України було постановлено рішення, яким вищевказані приписи визнано неконституційними в зв'язку з чим представник позивача 29.03.2016 року, звернувся з письмовою заявою до відповідача про поновлення раніше призначеної пенсії позивачу та отримав відповідь, що в задоволенні заяви відмовлено в зв'язку з відсутністю законних підстав.

Просив суд, визнати бездіяльність відповідача виражену у відмові в поновленні раніше призначеної пенсії позивачу, неправомірною та зобовя'зати управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі, Чернівецької області поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу починаючи з 10.06.2014 року з урахуванням усіх перерахунків та індексацій пенсій які були проведені за цей час.

Ухвалою судді Сторожинецького районного суду від 13.04.2016 року було відкрито провадження у справі, а ухвалою від 18.04.2016 року про попередній розгляд, вказану адміністративну справу вирішено розглянути у відкритому судовому засіданні за участю сторін за загальними правилами.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Токарюк В.Є. в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала і підтримала свої письмові заперечення на позов. Обгрунтовує свої заперечення тим, що у відповідності до ст.51 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія ОСОБА_2, в зв'язку з виїздом за кордон, була виплачена за шість місяців наперед та пенсійна справа була закрита. Посилалась на ту обставину, що ст.49 вказаного Закону передбачено припинення виплати пенсії на весь час проживання пенсіонера за кордоном, заява про поновлення пенсії подана не особисто пенсіонером, а її представником, що суперечить п.1.5 Порядку надання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсії. Крім того позивач не подала до пенсійного фонду необхідних для перерахунку пенсії документів, зокрема довідки про те, що вона не працює, що унеможливлює нарахування індексації. З цих підстав представник відповідача просила відмовити в позові .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені представниками відповідача обставини, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із копії закордонного паспорта (а.с.8) та довідки виданої КП «Сторожинецьке ЖКГ» (а.с.12), позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України і виїхала 08.12.2004 року на постійне місце проживання в Ізраїль.

Із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 19.08.2002 року (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_2 є пенсіонеркою та їй була призначена пенсія по віку з 29.07.2002 року довічно. Пенсія призначалась уповноваженими державними органами Сторожинецького району Чернівецької області.

Згідно існуючих на час виїзду ОСОБА_2 на постійне проживання за межі України норм законодавства, виплата пенсії припинялася на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Таким чином, виплата пенсії позивачу була припинена.

29.03.2016 року представник позивача звернувся до управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року.

Із листа №1886/10 від 06.04.2016 року (а.с.33) вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі у відновленні виплати пенсії позивачу відмовлено з тих підстав, що заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто або його представником в орган, що призначає пенсію по місцю перебування на обліку, як одержувача пенсії та закриттям пенсійної справи ОСОБА_4 у зв'язку з її виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, а відповідно право позивача на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

На підставі абз.6, 11 ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" загальнообовязкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених Законом.

Виходячи з цього ОСОБА_2, яка є громадянкою України, проживаючою в Ізраїлі, має такі ж конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, а Протоколом № 4 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишити будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. у справі №1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення .2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-ІУ". Положення Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" ,які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином позивач, в особі свого представника, обґрунтовано звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, оскільки зазначене рішення Конституційного суду є безумовною підставою для поновлення позивачу виплати пенсії, а відмова у такому поновленні є порушенням як законодавства так і прав пенсіонера.

Виходячи з цього, позовна вимога щодо зобовязання управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі Чернівецької області поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії, з урахуванням усіх перерахунків та індексацій пенсій, підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання з якого строку позивачу необхідно відновити виплату пенсії, суд виходить з доказу, наданого в судовому засіданні представником відповідача - довідки, виданої головним управлінням пенсійного фонду України в Чернівецькій області 18 квітня 2016 року № 885/11, відповідно до якої виплата пенсії позивачу проведена по 30 червня 2014 року.

У відповідності до вимог ст.100 КАС України, зважаючи на пенсійний вік позивача, незадовільний стан її здоров'я, що підтверджено відповідною медичною довідкою, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії з моменту її припинення з урахуванням отриманих коштів за шість місяців наперед.

Отже, відновлення виплати пенсії ОСОБА_2 має бути проведено з 1 липня 2014 року.

Суд вважає, що доводи відповідача і про необхідність безпосередньої подачі пенсіонеркою заяви про поновлення пенсії, зв'язку з її виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю, слідоцінювати критично, оскільки такі доводи не відповідають ч.5 ст.55 Конституції України, згідно якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, тобто позивач мав право подавати заяву про поновлення пенсії і через свого представника, а тому ця обставина не може служити підставою для відмови в поновленні пенсії, пенсіонеру, громадянину України.

Відмова в поновленні позивачу пенсії суперечить вимогам ч.2 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отримавши заяву уповноваженого представника позивача і не відновивши виплату пенсії позивачу, відповідач тим самим допустив неправомірну бездіяльність, а тому вимоги позову і в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 46, 55 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. у справі №1-32/2009, ст.ст. 7, 49, 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та на підставі ст.ст. 6, 11, 17, 100, 160, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі, Чернівецької області відновити позивачу ОСОБА_2 виплату пенсії за віком з урахуванням всіх перерахунків і індексацій пенсії відповідно до положень ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи, як непрацюючій громадянці на банківський рахунок починаючи з 1 липня 2014 року.

Постанову суду в межах виплати пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

Зобов'язати відповідача управління пенсійного фонду в Сторожинецькому районі подати до суду звіт про виконання постанови в частині виплати пенсії за один місяць протягом чотирнадцяти днів з дня отримання копії постанови.

Стягнути з управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі (код ЄДПРОУ 21430644) на користь позивача ОСОБА_2 584,64 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного, адміністративного суду через Сторожинецький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: