Рішення № 57827843, 17.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3378/16 Головуючий 1-ої інст.: Бородіна О.В.

Справа № 642/11184/14-ц Доповідач: Хорошевський О.М.

Категорія: захист прав споживачів

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Пшенічної Л.В.

за участю секретаря - Гончар А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 15 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

встановила:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ПАТ «Дельта Банк», після уточнення якого просила зобов'язати відповідача сплатити їй неустойку за небажання виконувати вимоги її замовлення щодо повернення вкладу у розмірі 32153.55 грн., у вигляді 3% від суми замовлення, яка складає за кожен день затримки, починаючи з 13.12.2014 року до 02.03.2015 року у розмірі 81027.24 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нею з ПАТ «Дельта Банк» було укладено два договори на відкриття та обслуговування поточних рахунків з використанням та обслуговуванням платіжних карток. Договори банківського рахунку було укладено на умовах видачі вкладу на першу вимогу.

На 10 грудня 2014 року на рахунках знаходилось 21128.53 грн. та 11025.02 грн., загальна суми складає 32153.55 грн. Оскільки їй було необхідно зняти більшу частину коштів, вона вирішила їх зняти з рахунку за допомогою електронної картки, але при знятті коштів банк ввів обмеження на зняття розміру суми за добу. Таке зняття коштів для ОСОБА_2 було не зручним, тому вона звернулась з відповідними заявами до 7 відділення ПАТ «Дельта Банк» у м. Харкові. Свої заяви вона подала керівнику відділення - ОСОБА_3, який запропонував їй написати нову заяву, так як в них такий порядок звернень. Після подання вказаної заяви кошти їй не були видані, а електронні картки було заблоковано.

15.12.2014 року ОСОБА_2 знов звернулась до ОСОБА_3 з приводу видачі їй коштів через касу відділення, але керівник відділення повідомив що для отримання більшої суми їй необхідно перекласти кошти на новий депозит з обмеженням по строку виплати, з отриманням відсотків, на що позивач відмовилась.

Посилалась на ст. 1 ч. 1 п. п. 3, п. 17, п. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно якого вона є споживачем банківських послуг, а ПАТ «Дельта Банк» - виконавцем її замовлень; їх відношення врегульовані договорами № 004-20542-090713 від 09.07.2013 року та № 003-20523-011014 від 01.10.2014 року, де в п 2.2 визначено, що вони (сторони) домовилися, що всі умови договору, які не врегульовані договором, визначаються нормами чинного законодавства України.

Так, згідно ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може надати послугу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% загальної суми замовлення. Вважає, що за кожен день прострочення, починаючи з 13.12.2014 року повинен сплатити їй пеню, яка складає 3% від загальної суми замовлення.

Так як в ПАТ «Дельта Банку» з 03.03.2015 року введено Фондом гарантування вкладів Тимчасову адміністрацію, а законом не передбачено нарахування неустойки під час діяльності Тимчасової адміністрації, то неустойка повинна бути нарахована в період з 13.12.2014 року по 02.03.2015 року включно - за 84 дні.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 15 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення змінити в частині відмови у стягненні неустойки, шляхом ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги відносно стягнення на її користь 81027.24 грн. у якості неустойки за невиконання ПАТ «Дельта Банк» зобов'язань.

Посилається на ті ж доводи, що наведені у позовній заяві. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, та таким що суперечить положенням ст. 215 ч. 1 п. 3 ЦПК України, згідно яких в ньому не повністю викладена мотивувальна частина, що стосується не застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» у означених правовідносинах.

Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені в суді першої інстанції судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надавав позивачу послугу, яка зводилась до прийняття ним від позивача грошової суми з обов'язком відкрити банківські рахунки та виплати процентів за користування грошовими коштами. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачем договорами на відкриття поточного рахунку від 09.07.2013 року та 01.10.2014 року, після укладення яких, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права та положеннями укладених договорів; положення Закону України «Про захист прав споживачів» цих відносин не регулюють.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 48-49).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 року у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію до 02.06.2015 року (а.с. 50).

Рішенням того ж Фонду № 71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року (а.с. 84).

Таким чином, на час ухвалення оскаржуваного рішення у ПАТ «Дельта Банк» діяла тимчасова адміністрація, з чим пов'язані деякі особливості.

Так, відповідно до ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється у тому числі задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку і нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

З аналізу приведеної норми вбачається, що під час дії тимчасової адміністрації неустойку за вимогою вкладників йому не нараховується.

ОСОБА_2 просила нарахувати та стягнути з відповідача на її користь неустойку за період обмежений її зверненням до банку і запровадженням тимчасової адміністрації.

Однак ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлені обмеження на задоволення будь-яких вимог вкладників. Таким чином, під час дії тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені і вимоги вкладників про нарахування та стягнення неустойки за порушення виконаних умов договору про відкриття поточного рахунку.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і належної оцінки їм не надав.

Правильно встановивши, що права позивача відповідачем порушені суд першої інстанції повинен був застосувати до спірних правовідносин норму матеріального права, яким ці правовідносини регулюються, не залежно від посилань позивача.

За правилами п. 4. ч. 1 с. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 15 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - О.А. Кружиліна

Л.В. Пшенічна