Ухвала суду № 57822046, 19.05.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/978/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Зінченко М. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

УХВАЛА

19 травня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівВініченка Б. Б., Бондаренка С. І. при секретаріДемченко Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси клопотання ОСОБА_6 про призначення повторної судово-медичної генетично-ідентефікаційної експертизи при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції, орган опіки та піклування Звенигородської районної державної адміністрації про встановлення батьківства, зміну запису до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а :

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 заявив клопотання про проведення по справі повторної судово-медичної генетично-ідентефікаційної експертизи з метою встановлення батьківства. В обґрунтування свого клопотання заявник послався на те, що призначена судом першої інстанції та виконана німецькими експертами експертиза не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу» та проведена з порушенням норм ЦПК України.

Дослідивши всі докази по справі в сукупності, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні даної експертизи за клопотанням позивачки ОСОБА_6 не заперечував проведення дослідження за кордоном, за власним бажанням надав експериментальні зразки. Більше того, отримавши вказаний вище висновок експертизи в суді першої інстанції, жодна зі сторін не заявляла клопотання про призначення додаткової чи повторної експертиз, тобто не ставила під сумнів висновки експерта.

Що стосується самого висновку експертизи ДНК № F 2068-15, то колегія суддів виходить з наступного.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що експертиза виконана генетичною лабораторією. JenaGen (Федеративна Республіка Німеччина) а вказаний висновок завірено державним нотаріусом м. Йена, Німеччина та легалізовано для використання в якості офіційного документу на території іноземних держав шляхом проставлення апостилю згідно з положеннями Гаазької Конвенції 1961 року.

Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ Україна приєдналась до вказаної Конвенції.

Згідно з ч. 6 ст. 8 ЦПК України норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Дана експертиза проводилась на підставі ухвали районного суду від 26 червня 2015 року і не суперечить іншим матеріалам справи.

Отже проведення експертизи німецькими експертами не заборонено законодавством і доводи апелянта не можуть бути підставою для того, щоб сумніватися в об'єктивності та правильності зробленого висновку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення клопотання та призначення повторної експертизи.

Керуючись ст.ст. 66, 144-150, 303 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про проведення по справі повторної судово-медичної генетично-ідентефікаційної експертизи - відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :