Постанова № 57818505, 12.05.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1844/15-а

Провадження № 2-а/362/19/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2016 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого - судді Орди О.О.,

при секретарі - Хоменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа : Міністерство оборони України про визнання неправомірною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2012 року ВП № 32559036.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа: Міністерство оборони України про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2015, позовні вимоги залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2015 скасовано та вказану адміністративну справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивує тим, 20 березня 2015 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва з примусового виконання виконавчого листа № 6а-20/2010 виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24 січня 2012 року про стягнення з нього на користь Міністерства оборони України боргу в розмірі 42567,44 грн Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 46653924 стало відомо що перед зверненням до ДВС Святошинського РУЮ м. Києва Міністерство оборони зверталося до ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області та 15 травня 2012 року державним виконавцем Степанець І.В. було відкрито виконавче провадження по стягненню з нього на користь Міноборони України боргу в сумі 42567,44 грн.

Виконавче провадження було відкрито на підставі заяви представника Міністерства оборони України, яка була зареєстрована 14 травня 2012 року.

У даній постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2012 року зазначено, що виконавчий лист № 6а-20/2010 був виданий Васильківським міськрайонним судом Київської області 24.01.2012 року.

З виконавчого листа № 6а-20, вбачається, що рішення набрало законної сили 24 березня 2011 року, таким чином з даного випливає, що строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа закінчився 24.03.2012 року.

Фактично Міністерство оборони України вже на момент звернення з заявою від 10.02.2012 року (пред'явлено до ДВС 14.05.2012 року) про примусове виконання виконавчого листа від 24.01.2012 року вже пропустило строк предявлення його до виконання

Разом з тим, як видно з постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2012 року вище зазначений виконавчий лист № 6а-20 було пред'явлено стягувачем лише 14.05.2012 р., тобто після спливу одного року з наступного дня набрання рішення законної сили.

Отже, у державного виконавця Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції, у розумінні ст.ст. 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження, а тому на думку позивача постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2012 року підлягає скасуванню.

Крім того були і інші підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у звязку з невідповідністю виконавчого документа закону а саме всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" відсутній ідентифікаційний номер стягувача та боржника, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали, отже дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2012 року є незаконними, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню, тому звернувся з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, зазначив, що незважаючи на те, що неможливо встановити коли саме подавалась заява до виконавчої служби, постанова про відкриття виконавчого провадження все рівно підлягає скасуванню оскільки всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" відсутній ідентифікаційний номер стягувача та боржника, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про слухання справи за відсутності представника відповідача, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Міністерства оборони України у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, пояснив, що 24.02.2012 року представником Міністерства Оборони України передано до ВДВС Васильківського МУЮ заяву про прийняття до виконання виконавчого листа виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24 січня 2012 року у справі №6а-20/2010 року від 24 березня 2011 року. Отже, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі №6а-20/2010 року Міністерством оборони України пропущено не було.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника Міністерства оборони України, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено що згідно виконавчого листа виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24 січня 2012 року Васильківським міськрайонним судом Київської області розглянуто цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та інших до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання вчинити дії та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства Оборони України кошти в розмірі 42 567,44 грн (а.с.7)

24.02.2015 року представником - Міністерства оборони України передано до ВДВС Васильківського МРУЮ заяву на виконання виконавчого листа, виданого 24.01.2012 року по справі № 6а-20/2010, що підтверджено відміткою ВДВС Васильківського МУЮ Київської області на заяві від 10.02.2012 року. (а.с.43)

Постановою від 15.05.2012 державним виконавцем ВДВС Васильківського Степанець І.В, було відкрито виконавче провадження № 32559036 з примусового виконання виконавчого листа №6а-20/2010, виданого 24.01.2012 року Васильківським міськрайонним судом Київської області (а.с.8)

У зв'язку з неможливістю розшукати боржника виконавчий документ на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 32559036 було повернуто стягувачеві.

Оскільки на думку позивача, Міністерство оборони України пропустило строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №6а-20, виданого 24.01.2012 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, відповідач неправомірно прийняв оскаржуванe постанову про відкриття виконавчого провадження, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-ХІV з змінами і доповненнями (далі - Закон №606-ХІV).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі від 21.04.1999 року № 606-XIV, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вищезазначеного Закону та інших законів України, а також рішеннями, що відповідно до Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Підстави для відкриття виконавчого провадження наведені у статті 19 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV, зокрема, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до статті 25 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Строки пред'явлення виконавчих до документів встановлені статтею 22 Закону України № 606-XIV.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України № 606-XIV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Оскільки позивач посилається на те, що Міністерством оборони України було пропущено строк пред'явлення до виконання виконавчий лист у справі №6а- 20/2010 судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Як встановлено судом, згідно виконавчого листа виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24 січня 2012 року Васильківським міськрайонним судом Київської області розглянуто цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та інших до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання вчинити дії та вирішено тягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства Оборони України кошти в розмірі 42 567,44 грн і 24.02.2012 року Міністерство оборони України звернулось до ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24 січня 2012 року у справі №6а-20/2010 від 10.02.2012 року та надало оригінал виконавчого листа та копію довіреності

Допитаний в судовому засіданні Сердюк Є.В який від імені Міністерства оборони України подавав заяви до ВДВС Васильківського РУЮ в Київській області повідомив, що ним 24.02.2012 року подавались заяви на виконання виконавчого листа зокрема щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони боргу в розмірі 42,567,44 грн, на його примірнику заяви, яку він для зручності зробив одну на декілька боржників, ВДВС Васильківського МРУЮ було проставлено штамп з датою прийняття 24.02.2012 року, заяви на кожного боржника окремо ним разом з виконавчого листа було передано до канцелярії в той же день. Через деякий час коли він дізнався що виконавчий документ було повернуто, ним ще раз подавались ці виконавчі листи на виконання. Чому сталося так що дані виконавчі листи разом з його заявами були зареєстровані саме 14.05.2012 йому не відомо.

На запит суду щодо надання витягу з журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження було надано тільки відомості щодо документів, які зареєстровані 14.05.2012 року. Відповідно до витягу з журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження № 1 за період з 09.02.2012 року по 27.06.2012 року 14.05.2012 року зареєстровно заяву представника МОУ Сердюка Є.В про виконання виконавчого листа № 6а/20 від 24.01.2012 року щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 42567,44 грн. (а,с.53) Щодо надання відомостей за 24.02.2012 року було надано відповідь що журнал було вилучено для знищення (а.с.140-141)

Отже, судом встановлено, що Міністерством оборони України було пред'явлено до виконання виконавчий лист у справі №6а-20/2010р. саме 24.02.2012 року, а не 14.05.2012 року і ним не було пропущено 1 річний строк предявлення до виконання виконавчого листа у справі №6а-20/2010 .

Оскільки, судом встановлено, що Міністерством оборони України було предявлено до виконання виконавчий лист у справі №6а-20/2010р 24.02.2012 року, державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий лист по якому не закінчився строк пред'явлення його до виконання і Постанова про відкриття виконавчого провадження №32559036 від 15.05.2012 року з підстав, зазначених позивачем не підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Міністерства оборони України , позивач суду не надав.

Щодо доводів позивача про невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутні ідентифікаційні код стягувача і ідентифікаційний номер боржника, не зазначене прізвище та ініціали посадової особи - секретаря, яка підписала вказаний виконавчий документ, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код стягувача та ідентифікаційний номер боржника, не зазначене прізвище та ініціали особи -секретаря, яка підписала вказаний виконавчий документ.

Крім того, пункт 3 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Таким чином, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника або номеру і серії паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, не перешкоджає відкриттю виконавчого провадження та вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на отримання такої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.05.2014 № 6-45цс14.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вказане також зазначено і в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62 цс 14.

Отже відсутність вищезазначених реквізитів не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 32559036, оскільки вона містить решту обов'язкових реквізитів, необхідних для здійснення виконавчих дій.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд повинен перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючи статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167,181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.О. Орда