Ухвала суду № 57816737, 17.05.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

17 травня 2016 р. Справа № 902/303/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Білоуса В.В.,

при секретарі судового засідання Нестерові Д.О.,

розглянувши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв"язку скаргу:

Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14

за позовом:Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37)

до:Військової частини А 0735 (10004, м.Житомир-4, проспект Миру, 22)

про стягнення 59691,27 грн.

за участю представників :

позивача (скаржника) : ОСОБА_2- директор;

відповідача (боржника): не з'явився;

органу ДВС : не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до Військової частини А 1185 про стягнення 59691,27 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2014 р. порушено провадження у справі № 902/303/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2014 р.

Ухвалою від 03.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.04.2014 р.

Рішенням господарського суду від 29.04.2014 р. у справі № 902/303/14 позов задоволено частково в сумі 22 563 грн. 15 коп. - боргу за послуги (роботи) з технічного обслуговування систем телефонного зв'язку, 1218 грн. 41 коп. - інфляційних втрат в зв'язку з простроченням в оплаті суми 22 563 грн. 15 коп. за період квітень 2011 р. березень 2014 р., 2028 грн. 82 коп. - 3% річних за прострочення в оплаті 22 563, 15 грн. за період з 01.04.2011 р. по 30.03.2014 р. В решті позовних вимог відмовлено.

16.05.2014 р. судом було видано відповідний наказ на виконання вказаного рішення суду.

Позивачем було подано апеляційну скаргу № 9/5 від 16.05.2014 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2014 р. і клопотання про поновлення пропущеного строку, які із супровідним листом від 23.05.2014 р. разом зі справою № 902/303/14 за позовом Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" до Військової частини А 1185 про стягнення 59691, 27 грн. було надіслано до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. вказане рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін.

13.04.2016 р. від позивача до суду надійшла скарга № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14.

Ухвалою суду від 14.04.2016 р. з метою розгляду даної скарги призначено судове засідання на 17.05.2016 р..

Вказана скарга мотивована тим, що за заявою Стягувача № 3/5 від 04.05.2015 р. у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" Постановою ВП № 47587214 від 21.05.2015 р. головний державний виконавець Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_1 відкрила відповідне виконавче провадження по виконанню Наказу від 16.05.2014 по справі № 902/303/14 та надіслала Стягувану зазначену Постанову. Скаржник зазначає про те, що в зазначеній заяві Стягувач звертав увагу ВДВС на те, що згідно ч. З ст. 4 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (01601. м. Київ. вул. Бастіонна. 6). документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку Стягувача. Вказує про те, що в зв'язку з тим, що на 12.03.2016 р. Стягувачу більше ніяка інформація про хід виконання виконавчих проваджень не надходила, Стягувач, ураховуючи те, що в/ч А0735 не має матеріальних цінностей, на які можна звернути стягнення, а згідно Закону ВДВС не має права примусово стягнути грошові кошти з боржників, видатки яких фінансуються за рахунок бюджету, Стягувач звернувся до ВДВС з заявою № 14/3 від 12.03.2016 р. з проханням про те, щоб на виконання вимог зазначених вище законодавчих та нормативних актів та з урахуванням приписів ч. З ст. 4 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 7 Порядку № 845 ВДВС подав центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (01601. м. Київ, вул. Бастіонна. 6) документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів на виконання зазначеного вище Наказу № 902/303/14 від 16.05.2014 р.. Зазначає про те, що в порушення вимог зазначених вище актів головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 28.03.2016 р. виносить Постанову ВП № 47587214 про повернення виконавчого документа Стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", яку Стягувач одержав. Вказує про те, що до Стягувача надійшов з ВДВС лист-відповідь № 8130/5 від 28.03.2016 р. на заяву Стягувача № 14/3, в якому зазначено, що: "28.03.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що згідно повідомлення Державної податкової служби України всі розрахункові рахунки боржника відкриті в ГУ ДКСУ у Житомирській області та частиною 2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертаються на кошти боржника. Відповідно до ч.2 ст.З Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначає про те, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою від 3 серпня 2011 р. №845 (безспірне списання коштів з рахунків боржника). Вказує про те, що з огляду на викладене, зазначений виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі п.9 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", так як наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, для подальшого його пред'явлення до виконання в органи казначейського обслуговування бюджетних коштів (ГУ ДКСУ у Житомирській області за адресою 10014. м. Житомир, вуя. Бульвар Новий,5) про що складено акт державного виконавця. Зазначає про те, що копію даної постанови 28.03.2016 р. разом із виконавчим документом було направлено на адресу стягувача, а саме: 04209, м. Київ, вуя. ОСОБА_3, 5 к.45, а також стягувачу було роз'яснено право на повторне пред'явлення виконавчого документа дім виконання". Зазначає про те, що отже, незважаючи на те, що Стягувач в заявах № 3/5 від 04.05.2015 р. та № 14/3 від 12.03.2016 р. звертав увагу службових осіб ВДВС на особливості виконання рішень суду, визначені приписами ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та її. 7 Порядку № 845, в порушення вимог Закону замість того, щоб скласти відповідний акт про те що в результаті виконання державним виконавцем відповідних дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" встановлено факт наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" та протягом десяти днів без закінчення виконавчого провадження керівником відповідного органу державної виконавчої служби направити для подальшого виконання цей акт разом з копіями матеріалів виконавчого провадження та виконавчим документом до центрального органу Держказначейства України (01601. м. Київ, вул. Бастіонна. 6), головний державний виконавець Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_1 виносить постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, тобто, фактично закінчує виконавче провадження.

Представники відповідача (боржника), органу ДВС в судове засідання не з'явилися, витребуваних судом документів не надали.

Копію ухвали від 14.04.2016 р. відповідач отримав 27.04.2016 р., що стверджується поштовим повідомленням вх.№ 3752 від 29.04.2016 р..

Копію ухвали від 14.04.2016 р. орган ДВС отримав 28.04.2016 р., що стверджується поштовим повідомленням вх.№ 3793 від 29.04.2016 р..

Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення відповідача, органу ДВС про час і місце розгляду скарги за їх участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача, органу ДВС про час і місце розгляду скарги за їх участю.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні заявив усне клопотання про розгляд скарги за відсутності представника відповідача, органу ДВС в судовому засіданні.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представників відповідача, органу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги у їх відсутність. Відтак підлягає задоволенню усне клопотання представника позивача (скаржника) про розгляд скарги за відсутності представників відповідача, органу ДВС.

Розглянувши матеріали скарги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14, суд дійшов висновку про те, що вказана скарга підлягає задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 був затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 зазначеного порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Так, вказаний Порядок дійсно визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Однак, випадки та особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів та підприємств, організацій, установ визначено Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень № 4901-VI від 05.06.2012 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень цим Законом встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є

державний орган ;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

В розумінні положень ст. 2 вказаного Закону відповідач є юридичною особою.

Статтею 4 цього ж Закону визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства. Зокрема, ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

При цьому згідно з п.п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 9) якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З наведеного вбачається, що державна виконавча служба вправі відкривати виконавчі провадження, боржником за якими є органи державної влади, державні підприємства, установи, організації, юридичні особи.

Слід зазначити, що Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 24.06.2015 р. наголошено, що державний виконавець зобовязаний відмовити у відкритті виконавчого провадження за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, у тому випадку, якщо стягувачем за цим виконавчим документом є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності, оскільки на такі рішення суду відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд у справі № 916/859/14.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач Мале приватне підприємство «Фірма Альфа-М» є підприємством приватної форми власності, отже в даному випадку положення статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підлягають застосуванню.

Посилання органу ДВС в оскаржуваній постанові, як на підставу відмови у прийнятті виконавчого документа, на те, що "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. № 4901-VI, набрав чинності з 01.01.2013 р., виконання вище вказаного судового рішення та стягнення коштів з відповідача не підпадає під дію цього Закону є помилковим, оскільки п.3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стосується лише тих рішень і виконавчих документів які були ухвалені або видані до прийняття даного Закону, але протягом шести місяців після 16 жовтня 2013 року не були подані до державної виконавчої служби.

Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі винесено 29.04.2014 р..

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, наказ суду у даній справі на виконання судового рішення про стягнення з відповідача коштів підлягає прийняттю до виконання державним виконавцем та виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", але з урахуванням особливостей, встановлених Законом „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

За таких обставин суд вважає неправомірними дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по винесенню Постанови від 28.03.2016 р. ВП № 47587214 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) наказу № 902/303/14, виданого 16.05.2014 р. Господарським судом Вінницької області.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином суд дійшов висновку про задоволення скарги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14..

Керуючись ст.. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14 задовольнити.

2. Визнати Постанову ВП № 47587214 від 28.03.2016 р. головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 неправомірною та скасувати її;

3. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ згідно ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" відновити виконавчі провадження по виконанню Наказу № 902/303/14 від 16.05.2014 р. та надіслати Стягувачу відповідну Постанову.

4. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ виконати всі дії, передбачені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 7 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ за рішеннями судів, а також інших державних органів (посадовими особами, які відповідно до закону мають приймати такі рішення), виконуються на підставі виконавчих документів", затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 з подальшими змінами та доповненнями

5. Копії ухвали надіслати позивачу, відповідачу, органу ДВС, рекомендованими листами.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37)

4 - відповідачу (10004, м.Житомир-4, проспект Миру, 22)

5 - органу ДВС (10003, м.Житомир-3, вул.Перемоги, 55)