Ухвала суду № 57815202, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3646/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» (далі - позивач, ТОВ «ЗГІН «Зерно Таврії») звернулось з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012р. №№0000012300, 0000022300, 0000032300.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень в частині їх оскарження, оскільки висновки відповідача про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2010 року в сумі 4724 грн. та про заниження податку на прибуток за 2010 рік по відносинах з ПрАТ «Скадовське ХПП» суперечать вимогам податкового законодавства. Зокрема, в якості підстави для висновку про порушення ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» вимог пп.7.4.1. пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Каховська ОДПІ зазначає, що документи що фіксують здійснення господарських операцій з ПрАТ «Скадовське ХПП» визнані недійсними в результаті визнання угод нікчемними по операціям придбання товару у постачальника у другому ланцюгу - ПП «Стилет-Юг».

Вказані твердження позивач вважає такими, що не підтверджені належними доказами та спростовуються наявними документами первинного бухгалтерського обліку. При цьому нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право. Позивачем отримано від контрагента належним чином оформлену податкову накладну на всю кількість товару, придбаного відповідно до укладеної угоди. Отриманий товар оплачений позивачем у повному обсязі, у тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, і в подальшому використаний у власній господарській діяльності. Крім того обставини, щодо невизнання нікчемними спірних правочинів встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили по адміністративній справі №2а- 5650/11/2170, у якій брали участь ті самі особи відносно визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року за господарською операцією позивача з ПрАТ «Скадовське ХПП» щодо придбання сої.

Нарахування податкового кредиту, який був предметом спору, здійснювалось на підставі податкової накладної №10 від 28.10.2010р., яка є письмовим доказом і в цій справі. Щодо амортизаційних нарахувань позивач зазначив, що нарахування були здійснені у повній відповідності до вимог статті 145 Податкового кодексу України та пункту 6 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень ІІКУ, на виконання яких для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу, з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу (01.04.2011р.), застосовані дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року позовні вимоги ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000012300 від 24 квітня 2012 року, №0000022300 від 24 квітня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 122 959,00 грн., в тому числі 98 367,00 грн. за основним платежем та 24 592,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. №0000032300 від 24 квітня 2012 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 496 018,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "ЗПП «Зерно Таврії» судовий збір у розмірі 1 283,09 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2013р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012р. в частині задоволення позову скасовано з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів зазначила, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи.

Представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2010р. на 5 905 грн., з яких за основним платежем на 4 724 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 1181 грн. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 122959 грн., в тому числі за основним платежем на 98367 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 24 592 грн. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032300 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 496 018 грн. Свої позовні вимоги в цій частині підтримали, надали суду додаткові обґрунтування своїх вимог та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24.04.2012 року №0000012300. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24.04.2012 року №0000022300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 122 959,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 98 367,00 грн., за штрафними санкціями - на 24 592,00 грн. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24.04.2012 року №0000032300 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 496 018,00 грн. Стягнуто з Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» (код ЄДРПОУ 34136953) сплачений судовий збір в сумі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання.

На вказану постанову суду Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову суду від 11.02.2016 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем у період з 12.03.2012р. по 04.04.2012р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 11.04.2012р. №56/2301/34136953.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1 ст.203. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв'язку з чим завищено податковий кредит у жовтні 2010 року в сумі 4724,00 грн., а також п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 гі.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1 ст.138. пункту 145.1, пп.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2010 рік на 104 742,00 грн. та завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 908274,00 грн.

Висновок Каховської ОДПІ про завищення ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» суми податкового кредиту та часткового заниження податку на прибуток ґрунтується на визнані відповідачем господарських операцій з ПрАТ «Скадовське ХПП» недійсними. Недійсність операції пов'язана з визнанням відповідачем угод нікчемними по придбанню ПрАТ «Скадовське ХПП» товару (сої) у постачальника у другому ланцюгу - ПП «Стилет-Юг».

Апелянт вказує, що в порушення ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ІДП України), та в порушення вимог пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач витрати за правочинами. здійсненими з ПрАТ «Скадовське ХПП». у сумі 393468,55 грн. неправомірно відніс до складу валових витрат, а в порушення ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту - податок на додану вартість по дим операціям у сумі 4 724,00 грн.

Апелянт вважає, що правочини позивача, укладені з ПрАТ «Скадовське ХПП». створені без мети реального настання наслідків, порушують публічний характер, суперечать інтересам держави, а тому є нікчемними.

Висновок про нікчемність (недійсність) правочинів відповідачем зроблено на підставі актів перевірок ПрАТ «Скадовське ХПП» від 10.05.2011р. №138/23/21301823 та від 29.07.2011р. №261/23/21301823. проведених працівниками ДНІ у Скадовському районі, та акту перевірки ПП «Стилет-Юг» від 09.03.2011р. №614/23-2/37048886. проведеного ДПІ у м.Херсоні, про що зазначено в акті перевірки №56. За цими актами податковий орган визнав нікчемними правочини з придбання товарів ПрАТ «Скадовське ХПП» у контрагента ПП «Стилет-Юг2 і тому вважає недійсними правочини з подальшого продажу цих товарів контрагентом позивача.

На підставі акту перевірки Каховською ОДПІ винесено податкове повідомлення- рішення від 24 квітня 2012 року №0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 4724,00 грн. за основним платежем та на 1181,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 року №0000022300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік на 130928,00, з яких 98 367,00 грн. за основним платежем та на 24592,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) по господарській операції із ПрАТ «Скадовське ХПП», що оскаржується позивачем.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На підставі пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З викладеного вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та на включення суми вартості товару до валових витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Згідно ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ «ЗПП «Зерно Таврїї» є оптова торгівля зерном, 46.21 за КВЕД. Одним із постачальників підприємства в жовтні 2010 року був ПрАТ «Скадовське ХПП», у якого відповідно до договору поставки №20 від 28.10.2010р. ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» придбало у жовтні 2010 року сою в кількості 300т по ціні 2725,00 грн. на загальну суму 981 000,00 грн.

01.11.2010р. отриманий Позивачем товар оплачено у безготівковому порядку згідно платіжного доручення №819 від 01.11.2010р. в сумі 981 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 163500,00 грн. Придбану сою Позивач використав у своїй господарській діяльності з метою подальшого її продажу на експорт за контрактом №406/114-10 від 27.10.10 з компанією «WESTOIL LTD» (США). Зовнішньоекономічна операція з продажу товару, який підлягає вивозу за межі митного кордону України, відбулась відповідно до ВМД №508030301/2010/000959 від 18.11.2010р. в повному обсязі (300000 кг), умови поставки: UA Скадовськ.

Рух отриманого позивачем у постачальника товару та передача його кінцевому покупцю підтверджено крім відповідних актів приймання-передачі та складською квитанцією, також Біржовим контрактом ТБ «АГРАРНА БІРЖА» №ЗЕК-272 від 01.11.2010р., підписаного брокерською конторою, обов'язковою умовою підписання якого є підтвердження наявності товару та його показників для встановлення біржової ціни товару, а також Договором №0111-ТЕО/ЕК-16 про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.11.2010р. з ТОВ «Українська морська транспортно-інвестиційна компанія», в обов'язки якої входило здійснювати контроль за рухом вантажу Клієнта, організація приймання транспортних засобів з вантажем для відправки в ДП «Скадовський морський торгівельний порт». Виконання цих робіт підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, доданих до матеріалів справи.

На підставі складених за результатами цих взаємовідносин документів, позивачем сформовано податковий кредит жовтня 2010 року у сумі 323061,00 грн., який відображено у додатку №5 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, до складу якої включено податковий кредит за господарською операцією з ПрАТ «Скадовське ХПП» в сумі 4724,00 грн. та сформовано валові витрати IV кварталу 2010 року в сумі 393469,00 грн.

Зазначені первинні документи підтверджують фактичне виконання господарської операції між позивачем та ПрАТ «Скадовське ХПП», рух активів, зміну зобов'язань та власного капіталу позивача, фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару. Господарська операція з поставки сої відповідає змісту, відображеному в укладеному платником податків договорі.

Надані позивачем документи - договори поставки, складського зберігання товару, видаткова і податкова накладні мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведеної господарської операції.

Таким чином, позивачем виконано всі умови Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про включення до валових витрат вартість придбаних ТМЦ в IV кварталі 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинними документами підтверджено як реальність здійснення господарської операції між позивачем та ПрАТ «Скадовське ХПП» у жовтні 2010 року, так і правомірність віднесення позивачем сплаченої у ціні товару суми ПДВ у розмірі 4724,00 грн. до податкового кредиту жовтня 2010 року та включення до валових витрат в IV кварталі вартості придбаної сої без ПДВ у розмірі 393468,55 грн.

Щодо наведеного в акті перевірки визнання відповідачем господарських договорів між ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» та ПрАТ «Скадовське ХПП» недійсними (нікчемними) колегія суддів вважає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Висновки актів перевірок контрагента позивача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем та ПрАТ «Скадовське ХПП» вже були предметом судового розгляду Херсонським окружним адміністративним судом та Одеським апеляційним адміністративним судом та визнані неправомірними.

Стосовно зменшення апелянтом валових витрат ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» за 2011 рік на 496018,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що в акті перевірки позивача Каховською ОДПІ визначено порушення позивачем пп.145.1.2 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), у зв'язку з чим контролюючим органом виписано податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 року №0000032300, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» за 4 квартал 2011 року на 908274,00 грн.

Позивач оскаржив до суду вказане податкове повідомлення-рішення тільки в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 496018,00 грн., пов'язаному з нарахуванням амортизації основних засобів, а в іншій частині порушень, зазначених у висновку акту перевірки, що відображені у податковому повідомленні-рішенні, позивач їх не оскаржує.

Апелянт вказує на те, що підприємством з 01.04.2011р. неправильно визначались мінімально допустимі строки у роках корисного використання основних засобів, що вплинуло на визначення нарахованої суми амортизації у рядку 05.1, 06.1, 06.2 податкової декларації за 2-4 квартали та, як наслідок, призвело до завищення рядка 4 податкової декларації з податку на прибуток «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», на суму 496018 грн.

Позивач наполягав, що нарахування амортизації основних засобів відбувалось з повним дотриманням вимог податкового законодавства у відповідності з приписами пункту 6 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень ПК України, відповідно до п.145.1 ст.145 Кодексу, за результатами інвентаризації основних засобів, проведеної станом на 01.04.2011р.

Згідно пп.145.1.1 п.145.1 ст.145 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу протягом встановлених кодексом строків. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входять до складу окремої групи.

Відповідно до пп.145.1.2 п.145. ст.145 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Оскільки пп.145.1.2 ПК України містить посилання на наказ по підприємству, що оформляється визнанні об'єкта основних фондів активом, підтверджується той факт, що і в податковому, і в бухгалтерському обліку саме ця дата є відправною для нарахування амортизації.

Згідно з підпунктом 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції визначила в ухвалі від 05.11.2015р., що строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Податкового кодексу України визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Таким чином, при обчисленні амортизаційних відрахувань, починаючи з 01 квітня 2011 року, платник повинен був використовувати вартість по кожному об'єкту основних засобів, визначену станом на 01 квітня 2011 року, а не первісну вартість, за якою відповідні об'єкти зараховано на баланс.

Судом встановлено, що ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» відповідно до вимог п.6 підрозділу 4 розділу XX ПК України проведено інвентаризацію основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами станом на 01.04.2011р. Це відмічено і відповідачем в акті перевірки. При цьому у судовому засіданні не було заявлено будь-яких зауважень, щодо змісту складеного позивачем акту інвентаризації, в якому підприємством встановлено строк корисного використання основних засобів, вартість по кожному об'єкту та спосіб нарахування амортизації. Зауважень щодо проведеної підприємством інвентаризації та документів її оформлення (актів, наказів) відповідачем не заявлено.

Позивачем в матеріалах інвентаризації, наданих суду та долучених до матеріалів справи, самостійно визначено строк корисного використання об'єктів основних засобів з урахуванням дати введення їх в експлуатацію з дотриманням обмежень щодо мінімально допустимих строків корисного використання, визначених п.145.1 ст.145 ПК України та із зазначенням вартості по кожному об'єкту основних засобів, визначену станом на 01.04.2011р. Як встановлено судом із пояснень представників позивача, саме ця вартість основних засобів, а не первісна, за якою об'єкти зараховані на баланс, була використана при обчисленні амортизаційних відрахувань.

Враховуючи, що в акті перевірки позивача не значилось зауваження контролюючого органу та не оскаржувалось у судовому засіданні застосування позивачем вартості об'єктів при обчисленні амортизаційних відрахувань, а також не спростовувалось правильність визначення вартості основних засобів в матеріалах інвентаризації, суд при наданні правової оцінки діям позивача обмежився наданими суду доказами.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач правомірно визначив розмір амортизаційних відрахувань основних засобів, визначених матеріалами інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011р. з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання відповідної групи основних засобів, виходячи з дати введення їх в експлуатацію.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 360,60 грн. підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року без змін.

Стягнути з Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 60 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 20.05.2016 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: І.Г.Ступакова