Ухвала суду № 57814359, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6649/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Вербицької Н.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002202203 від 27.10.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено

Не погоджуючись з постановою суду, ФОП ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 жовтня 2015 по 12 жовтня 2015 року, на підставі ст. 20, пп. 80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі направлень на перевірку від 05.10.2015 року № 740, № 741 № 742, посадовими особами ДПІ проведено фактичну виїзну перевірку ФОП з питань дотримання податкового законодавства, регулювання обігу готівки, ведення касових операцій, наявності документів що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт № 000311 від 12.10.2015р., а також протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ винесено оскаржуване у даній справі податкове повідомлення - рішення №0002202203 від 27.10.2015р.

Підставою звернення до суду стали дії посадових осіб Податкового органу щодо організації та проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 Однак, порушення встановленні під час проведення перевірки порушення, позивачем не спростовуються та розміри фінансових санкцій не оскаржуються.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції вважав позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято відповідачем у межах компетенції та повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

З урахуванням обґрунтування заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суд може захистити право платника податку шляхом скасування податкового повідомлення - рішення у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Відповідно до п. 80.1. п. 80.2 ст. 80 ПК, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Фактична перевірка може проводитьсь на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності підстав, зазначених у п.п. 80.2.1. - п.п. 80.2.7 п. 80.2. ст. 80 ПК.

Відсильною нормою, що міститься у пункті 80.5 цієї ж статті ПК, передбачено застосування до порядку допуску посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки положень пункту 81.1 статті 81 ПК України, за змістом якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При цьому, наведеними законодавчими вимогам не передбачено пред'явлення платникові плану-графіку проведення податкових перевірок як передумови проведення податкової перевірки, як помилково наполягає апелянт.

Як було встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС в Одеській області було винесено наказ про проведення фактичної перевірки ФОП № 1202 від 02 жовтня 2015 року та видані направлення на перевірку від 05.10.2015 року № 740, № 741 № 742.

В направленнях на проведення перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлено з вищезазначеними направленнями на проведення перевірки, про що свідчить особистий підпис ФОП (а.с. 33-35).

Також, з наявних у справі доказів вбачаться, що наказ на проведення перевірки та направлення складені відповідно до вимог податкового законодавства.

Твердження позивача про недопущення посадових осіб ДПІ до проведення перевірки спростовується копією додатку до акту, а саме опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, відповідно до якого, за місцем реалізації, яке належить ФОП, проводився опис готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, в якому наявний підпис позивача (а.с. 77), опис товарно-матеріальних цінностей із підписом позивача, що свідчить про фактичне допущення посадових осіб відповідача до перевірки.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 було отримано документи щодо підстав проведення перевірки, допущено посадових осіб до перевірки ведення касових операцій, ведення обліку та з інших питань, тому вона погодилась з законністю проведення перевірки, при цьому вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо призначення та здійснення перевірки позивачем заявлені не були.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ФОП п.п.7, 9, 11, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечення друкування та передачу до органів ДФС обов'язкову звітність пов'язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, не забезпечено встановлення режиму попереднього програмування найменування, цін на товари на реєстраторі розрахункових операцій, також встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, не забезпечено ведення обліку ТМЦ на місці здійснення розрахункових операцій згідно додатків.

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

ФОП перебуває на загальній системі оподаткування, тому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у спорах цієї категорії, зокрема у Постанові від 25 лютого 2014 року у справі № 21-19а14, позивач повинна вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Листом Державної податкової адміністрації України від 03.03.2009 року №4364/7/23-7017/159 повідомлено, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Також, приписами ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції, при перевірці у ФОП були відсутні деякі накладні на групу товарів, що підтверджується додатком до акту від 05.10.2015 року.

Фінансові санкції, передбачені відповідно до Положення про ведення касових операцій в Національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книгу обліку розрахункових операцій 17.07. на суму 2824 грн., 21.07 на суму 1363 грн., 28.07 на суму 915 грн., 03.08 на суму 1345 грн., а також 06.08, 11.08,16.08, 18.09.2015 року, що підтверджено копією книги (а.с.39-54) та не спростовується позивачем.

Матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки № 000311 від 12.10.2015р., до акту складений додаток від 05.10.2015р., із переліком фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків.

ФОП ОСОБА_1 від підписання акту та його отримання відмовилась, у зв'язку з чим посадовими особами був складений акт відмови від підписання акту проведення фактичної перевірки №88/11/15-32-22-03-17 від 12.10.2015р. (а.с. 38).

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта, посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

На підставі акта про результати фактичної перевірки № 000311 від 12.10.2015р., винесено протокол про адміністративне правопорушення та податкове повідомлення - рішення № 0002202203 від 27.10.2015 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року по справі № 522/21714/15-П, ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Тому, враховуючи вимоги ст.71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а також з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що посадові особи податкового органу у спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а прийняте за результатом проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, відповідає критеріям правомірності, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: Н.В. Вербицька

І.Г. Ступакова