Ухвала суду № 57814340, 18.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 810/2645/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у поверненні позивачу надміру сплачених платежів за заявою від 07.05.2015 р. та стягнення надміру сплачених коштів: податку на додану вартість у розмірі 411040,04 грн. і митного збору в розмірі 167351,65 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Київської міської митниці ДФС України щодо відмови повернути ТОВ «Фоззі-Фуд» надміру (помилково) сплачені митні платежі за заявою від 07.05.2015 р. в розмірі 9148,35 грн.; зобов'язано Київську міську митницю ДФС України прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Фоззі-Фуд» надміру (помилково) сплачених митних платежів за заявою від 07.05.2015 р. у розмірі 9148,35 грн. та подати його для виконання ГУ ДКС України у м. Києві. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині щодо відмови в задоволенні позову та ухвалити нову постанову в цій частині про задоволення позовних вимог.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі зовнішньоекономічних контрактів здійснювалось імпортування відповідних товарів на митну територію України, у зв'язку з чим контролюючому митному органу упродовж певного періоду часу подавались наступні митні декларації (далі - МД):

1) попередня МД від 27.09.2012 р. № 100000005/2012/483416, в якій позивачем в графі 47 самостійно визначено суму митних платежів у розмірі 54771,32 грн., у тому числі за кодом « 020» ПДВ - 21620,26 грн. та за кодом « 028» митний збір -33151,06 грн.

У графі «СП» (спосіб платежу) декларації позивачем, відповідно до класифікатора способів розрахунків вказано код « 01» - сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім'я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби.

З огляду на обраний позивачем спосіб розрахунків, під час здійснення митних формальностей з його рахунку було списано вказану в графі 47 суму митних платежів у розмірі 54771,32 грн.

У подальшому позивач подав до митного органу основну МД від 09.10.2012 р. № 100200000/2012/539609, де в графі 47 визначив суму митних платежів у розмірі 58555,06 грн., у тому числі за кодом « 020» ПДВ - 23113,84 грн., за кодом « 028» митний збір - 35441,22 грн., які також були перераховані до бюджету на підставі обраного позивачем способу оплати, аналогічному попередній МД №100000005/2012/483416.

У зв'язку з тим, що при подачі попередньої МД позивачем було помилково вказано у графі «СП» (спосіб платежу) попередньої митної декларації код « 01» замість коду « 32» - фінансова гарантія у вигляді грошової застави, митні платежі за один і той самий товар на підставі попередньої та основної МД були сплачені двічі, сума переплати становить 54771,32 грн.;

2) аналогічним чином, тобто шляхом зазначення у попередній митній декларації коду оплати « 01» замість « 32», позивачем було здійснено сплату митних платежів за попередніми МД від 21.09.2012 р. № 100000005/2012/483351 на суму 270304,70 грн., МД від 29.08.2012 р. № 100000005/2012/483015 на суму 116150,18 грн.;

3) 07.10. 2014 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської митниці ДФС подана митна декларація № 100250002/2014/069251, згідно якої задекларовано товар - шоколад у вигляді плиток без начинки у первинних упаковках, імпортований на підставі контракту ТОВ «Фоззі-Фуд» з Chocolat Stella SA (Швейцарія) від 18.04.2014 р. № 582.

Загальна вартість товару, відповідно до графи 22 МД № 100250002/2014/069251, визначена в розмірі 18105,18 EUR, сума митних платежів - 85525,13 грн., у тому числі ПДВ - 20273,63 грн., митний збір - 65251,50 грн.

Однак, у п. 2.2 контракту від 18.04.2014 р. № 582 та в інвойсі валютою контракту визначено CHF (швейцарський франк).

При декларуванні т товару позивачем було допущено помилку у валюті контракту, що з урахуванням різниці між офіційним курсом швейцарського франку (1351,3541) та євро (1633,652) станом на 06.10.2014 р. призвело до переплати до бюджету митних платежів у розмірі 14280,34 грн., у тому числі ПДВ - 3381,85 грн., митний збір - 10898,49 грн.

4) 16.10.2014 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало до Київської митниці ДФС митну декларацію № 100250002/2014/069608, згідно якої задекларувало товар - кондитерські вироби, відправник Luigi Zaini S.p.A (Італія).

У графі 47 митної декларації визначено суму митних платежів 643715,78 грн., у тому числі ПДВ - 201161,18 грн., митний збір - 442554,60 грн, та розрахована з урахуванням витрат на транспортування товару до кордону України, вартість яких під час складання декларації помилково вказана як 23111,00 EUR, тоді як розмір фактично понесених позивачем транспортних витрат становить суму 23111,00 грн.

Допущена позивачем помилка в зазначенні валюти транспортних витрат призвела до надмірної сплати митних платежів на суму 113736,80 грн., у тому числі ПДВ - 35542,75 грн., митний збір - 78194,05 грн.

5) 16.10.2012 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» до Київської митниці ДФС подало МД № 100200000/2012/539872, згідно з якою задекларовано товар - лосось атлантичний, відправник - Norway Royal Salmon AS.

15.01.2013 р. до МД № 100200000/2012/539872 від 16.10.2012 р. було оформлено аркуш коригування, відповідно до якого збільшено розмір митних платежів на 9148,35 грн.

Суму митних платежів у розмірі 9148,35 грн. митним органом помилково було стягнуто двічі з рахунку позивача, що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів на вказану суму.

Загальна сума переплати за всіма вищезазначеними епізодами складає 578391,69 грн.

07.05.2015 р. позивач, вважаючи зазначену переплату надмірною (помилковою) сплатою митних платежів звернувся до відповідача із заявою № УРБ 10/14-2014 про їх повернення з Державного бюджету України.

Листом від 04.06.2015 р. № 3449/10/26-70-25-01-02 Київська митниця ДФС України повідомила ТОВ «Фоззі-Фуд» про те, що відповідно до п. 5 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів здійснюється, зокрема в разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною. Однак, станом на 04.06.2015 р. у митного органу відсутні відомості щодо внесення змін до митних декларацій, вказаних ТОВ «Фоззі-Фуд» у заяві від 07.06.2015 р. № УРБ 10/14-2014.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було безпідставно відмовлено в поверненні надмірно сплаченої суми митних платежів 9148,35 грн., яка помилково була списана відповідачем з рахунку позивача, а решта суми переплати не є ані надмірно сплаченими коштами, ані такою, що сплачена до бюджету помилково, тому, у відповідача не було правових підстав для складання і направлення до органів ДКС України висновку про її повернення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні відносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переоплат, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок № 618), Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, яким затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651 (далі - Порядок № 651), Положенням про митні декларації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450 (далі - Положення № 450), наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» від 30.12.2013 р. № 882/1188, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 882/1188).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 27 МК України закріплено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1-5 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

У пп. 14.1.115 та 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

За змістом п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно зі ст. 4 МК України митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Частиною 8 статті 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про, зокрема, митну вартість товарів та метод її визначення; суму митних платежів, спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56, п. 57.1 ст. 57 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

У п. 3 та розділі ІІ Порядку № 651 закріплено, що відомості, заявлені умитній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей. Графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.

У графі 47 «Нарахування платежів» наводяться відомості про нарахування митних платежів. Відомості про нарахування плати наводяться тільки в ЄАД.

У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.

У другій колонці «Основа нарахування» при нарахуванні вивізного мита: зазначаються: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку.

У третій колонці «Ставка» зазначаються: при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні вивізного мита - установлений законодавством розмір ставки вивізного мита.

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума вивізного мита чи плати. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.

У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.

Відповідно до ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

У силу ч. 8 ст. 256 МК України закріплено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.п. 33, 37 Положення № 450 визначено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема, шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

При цьому, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

У п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618 вказано, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 регламентовано, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

У п. 5 Порядку № 882/1188, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 п. 7 Порядку № 882/1188, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано виключний перелік правових підстав для повернення надміру та/або помилково сплачених митних платежів та чіткий порядок їх повернення суб'єктам господарювання, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення, у разі необхідності, відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618; 3) встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічний правовий підхід викладено в рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15к, яке відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції і не спростовано апелянтом, переплата в розмірі 9148,35 грн. за митною декларацією від 16.10.2012 р. № 100200000/2012/539872 перевищує нараховані декларантом митні платежів, виникла внаслідок помилкового списання відповідачем з рахунку позивача подвійної суми митних платежів, тобто сталася внаслідок дій митного органу і є надмірно сплаченою сумою у розумінні пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України та ст. 301 МК України.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови повернути ТОВ «Фоззі-Фуд» зазначену суму надміру сплачених митних платежів та зобов'язання відповідача прийняти відповідний висновок щодо їх повернення, а також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог і задовольнив їх в цій частині саме в такий спосіб, оскільки це відповідає нормативно визначеній процедурі повернення суб'єктам господарювання надміру сплачених коштів з бюджету, зокрема вимогам Порядків № 618, № 882/1188, і забезпечує повний та всебічний захист порушеного права позивача.

Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі позивача, ним не оскаржується те, що судом першої інстанції було змінено спосіб захисту його прав, оскільки це відповідає правовій позиції Верховного Суду України.

Посилання апелянта-відповідача щодо неправомірності задоволення судом першої інстанції адміністративного позову в цій частині позовних вимог колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки в апеляційній скарзі митним органом не наведено жодних доводів на спростування висновків суду в цій частині, а всі доводи апеляційної скарги стосуються позовних вимог, в який позивачу було відмовлено з тих же правових підстав, що й наводяться апелянтом в його апеляційній скарзі. Тож, вимог апелянта, викладені в прохальній частині його скарги щодо скасування рішення суду першої інстанції видаються безпідставними і недоведеними.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, з вищевикладених правових норм вбачається, що суми митних платежів, самостійно нараховані та визначені до сплати декларантом слід вважати узгодженими, такими, що не підлягають оскарженню та не відповідають правовим ознакам надміру та/або помилково сплачених митних платежів у розумінні ст. 14 ПК України і ст. 301 МК України, навіть за умови виявлення суб'єктом господарювання помилок (переплати), допущених при їх визначенні.

Аналогічний правовий підхід застосовано Вищим адміністративним судом України при постановленні ухвали від 07 квітня 2016 року у справі № 815/4676/13-а.

Таким чином, оскільки інша частина переплати ТОВ «Фоззі-Фуд» утворилась внаслідок допущення позивачем помилок при заповненні митних декларацій, визначені в них суми митних платежів є узгодженими і не належать ані до надміру сплачених, ані до помилково сплачених митних платежів у розумінні ст. 14 ПК України та ст. 301 МК України, то у відповідача не було жодних правових підстав для прийняття рішення (складання висновку) щодо їх повернення позивачу як таких.

Доводи апелянта-позивача про те, що такі кошти є надміру сплаченими митними платежами і щодо їх повернення слід застосовувати Порядок № 618 є необґрунтованими, голослівними і такими, що не відповідають приписами чинного законодавства, зокрема ст. 14 ПК України та ст. 301 МК України.

Посилання апелянта на те, що чинним законодавством заборонено вносити зміни до оформленої митної декларації, якщо це призведе до повернення коштів з бюджету, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо правової природи спірної переплати і не можливості визнання її надмірно або помилково сплаченими митними платежами.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги ТОВ «Фоззі-Фуд», апеляційний суд вважає їх такими, що не можуть бути прийняті до уваги.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову частково та вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи і оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у відповідності з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та Київської міської митниці Державної фіскальної служби України підлягають залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 19.05.2016 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Желтобрюх І.Л.