Ухвала суду № 57812514, 20.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2016 року справа №804/2525/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати самочинно збудованим у 2008 році триповерховий торговельний комплекс на бульварі Слави будинок 7-к у м. Дніпропетровську;

- зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області виконати дії відносно зазначено торговельного комплексу, передбачені частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону Країни «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 211 Цивільно-процесуального кодексу України, виявивши порушення закону з боку посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області постановити окрему ухвалу та направити її до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згідно частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 з метою правильного й однакового застосування положень Цивільного кодексу України при розгляді цивільних справ, пов'язаних із самочинним будівництвом, відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:

- про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

- про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво;

- про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено;

- про знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

- про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;

- про стягнення витрат, пов'язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання самочинно збудованим у 2008 році триповерхового торговельного комплексу на бульварі Слави будинок 7-к у м. Дніпропетровську.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи вищевикладене та суть заявленої позовної вимоги, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога позивача повинна бути розглянута за правилами, установленими Цивільно-процесуальним кодексом України.

Вищезазначена позиція щодо віднесення спорів щодо визнання об'єктів самочинно збудованими до цивільного судочинства узгоджується із Постановою Верховного суду України від 02.12.2015 року у справі №6-1328цс15.

Пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що одну з позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі в частині щодо визнання самочинно збудованим у 2008 році триповерхового торговельного комплексу на бульварі Слави будинок 7-к у м. Дніпропетровську слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 107, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання самочинно збудованим у 2008 році триповерхового торговельного комплексу на бульварі Слави будинок 7-к у м. Дніпропетровську за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що згідно частини 5 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко