Постанова № 57812397, 03.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 р. Справа № 804/628/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріЗоідзе Т. А. за участю: представників позивача представників відповідача Войтенко Н. І., Лукашевича Д. О. Синявського І. Л., Головащенко І. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2016 року №0000252207.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що контролюючий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені у запереченнях на позов, та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.10.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №0281/04-36-22-07/37005313 від 04.01.2016 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.8, абзаців «е» та «з» п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що не призвело до заниження податку; п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 226 193,00 грн.; п.176.2 ст.176, п.п.168.1.1- п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.177.8 ст.177 Податкового Кодексу України, які призвели до не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 683,52 грн.

20 січня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252207 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 839 290,00 грн., з них основний платіж - 3 226 193,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 613 097,00 грн.).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини із ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» на підставі договору від 01.06.2010 року №ДУ62-10 (додаткова угода від 28.06.2010 року б/н) про виконання робіт з обігу відходів, згідно якого позивач - виконавець, а ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» - замовник.тПредметом вказаного договору є виконання робіт по збору, обробці та переробці (утилізації) відходів, що виникають в результаті виробничої діяльності замовника.

До виконання робіт, передбачених договором від 01.06.2010 року №ДУ62-10, ТОВ «НВП «Укрметпром» може залучати третіх осіб.

Так, 01 вересня 2014 року між ТОВ «НВП «Укрметпром» (замовник) та ТОВ «Окторг» (виконавець) укладено договір №01/09П-14, предметом якого є надання послуг по переробці очищеної різнофракційної суміші відходів металургійного виробництва. До складу вказаних послуг відносяться: дроблення різнофракційної суміші відходів та отримання щебнево-пісочної суміші. За пунктом 3.1.2 вказаного договору виконавець має право залучати до виконання своїх обов'язків сторонні організації, за дії яких несе повну відповідальність.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.10.2014 року до договору від 01.09.2014 року №01/09П-14 протягом 2014-2015 років ТОВ «Окторг» виконувало для ТОВ «НВП «Укрметпром» будівельно-монтажні роботи, перелік яких наведено на сторінці 18 акту перевірки. Вказані роботи частково виконувалися з матеріалів замовника, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі таких матеріалів. Виконання монтажних робіт за цим договором підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та актами введення в експлуатацію обладнання.

Також між ТОВ «НВП «Укрметпром» (замовник) та ТОВ «Окторг» (виконавець) укладено договір №01/09Д-14 від 01.09.2014 року, предметом якого є надання послуг з перевірки кількості та стану вантажу замовника під час його навантаження/розвантаження та супроводження вантажу замовника до пункту призначення та послуг з очищення вагонів, в яких перевозився вантаж замовника. За умовами вказаного договору виконавець має

право залучати до його виконання третіх осіб, за дії яких несе повну відповідальність, без попереднього погодження з замовником. На виконання даного договору ТОВ «Окторг» здійснювалотекспедирування шлаку відвального та шлаку гранульованого, поставка якого здійснювалася покупцям ТОВ «НВП «Укрметпром» залізничним транспортом.

В свою чергу організацію перевезень шлаку відвального та шлаку гранульованого здійснювало ТОВ «Карготранс» (експедитор) на підставі договору від 06.03.2012 року №1303/12, функція якого за цим договором полягала в організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі.

З цією метою у відповідності до пункту 1.2 договору ТОВ «Карготранс» укладає договори з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу. Вагони, якими здійснювалося транспортування вантажів, належать ДП «Укрзалізниця».

08 червня 2015 року між ТОВ «НВП «Укрметпром» (покупець) та ТОВ «Окторг» (продавець) укладено договір №08/06ОС-15, за яким підприємством позивача придбано основні засоби - щокова дробарка СМД-108 та ковш для екскаватора ЕКГ-5 1085.52.00.-2СБ. Матеріалами справи підтверджується, що вказані основні засоби придбані для власних потреб підприємства, перебувають на балансі та підлягають амортизації у відповідності з нормами діючого законодавства.

01 квітня 2015 року між ТОВ «НВП «Укрметпром» (замовник) та ТОВ «Агарті ЛТД» (виконавець) укладено договір №01/04Д-15, предметом якого є надання послуг експедирування вантажу замовника.

Також договором №01/04П-15 від 09.04.2015 року, укладеним між ТОВ «НВП «Укрметпром» (замовник) та ТОВ «Агарті ЛТД» (виконавець), передбачено надання послуг по переробці очищеної різнофракційної суміші відходів металургійного виробництва. До складу послуг відносяться: дроблення різнофракційної суміші відходів та отримання щебнево-пісочної суміші. За пунктом 3.1.2 вказаного договору виконавець має право залучати до виконання своїх обов'язків сторонні організації, за дії яких несе повну відповідальність.

Факт реального виконання укладених договорів підтверджується належними документами, які містяться в матеріалах справи, а акт перевірки свідчить, що контролюючий орган погодився, що первинні документи складено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що роботи, які придбавалися позивачем у третіх осіб, могли бути виконані самостійно ТОВ «НВП «Укрметпром», з огляду на те, що загальна чисельність працівників підприємства складає 104 особи, в той час як згідно наданих представником позивача пояснень у виробничих процесах задіяно лише 47 осіб. При цьому, організація виробничого процесу та раціональне використання трудових ресурсів підприємства належить виключно до компетенції керівного органу суб'єкта господарювання, а не контролюючого органу.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що підприємством позивача до перевірки не було надано документів.

Так, згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому у відповідності до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 Податкового кодексу України).

Таким чином, єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину. Оскільки податковим ревізором-інспектором жодних актів про ненадання (неповне надання) до перевірки первинних документів в порядку статті 85 Податкового кодексу України не складалося та відомості про такий акт в акті перевірки не містяться, доводи представника відповідача про ненадання до перевірки окремих первинних документів або про їх відсутність є безпідставними.

Щодо зауваження відповідача про ненадання ТОВ «НВП «Укрметпром» договорів, укладених ТОВ «Агарті ЛТД» та ТОВ «Окторг», які підтверджують факти залучення сторонніх осіб до виконання умов договорів, укладених із підприємством позивача, то суд зазначає, що дані документи можуть міститись у вказаних контрагентів, а наявність у ТОВ «НВП «Укрметпром» цих документів законодавством України не передбачено.

При цьому, як вбачається із пояснень вих. №2 від 18.02.2016 року та вих. №100216-01 від 10.02.2016 року ТОВ «Агарті ЛТД» та ТОВ «Окторг» будь-які запити від контролюючих органів щодо проведення зустрічної звірки, надання пояснень та підтверджуючих документів в період проведення перевірки підприємства позивача до них не надходили.

В свою чергу судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що господарські операції підтверджується належними первинними документами і відображені в податковому обліку позивача.

Аналіз акту перевірки свідчить, що висновки про наявність порушень податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі інформації про контрагентів ТОВ «НВП «Укрметпром», що міститься в комп'ютерних базах даних та автоматизованих інформаційних системах фіскальної служби.

Також перевіряючі посилаються на відсутність у ТОВ «Окторг» та ТОВ «Агарті ЛТД» основних фондів та належної кількості працівників, проте згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання пода ткового обов'язку повинно нести саме це підприємство.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

З огляду на викладене включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, враховуючи, що договори, укладені ТОВ «НВП «Укрметпром» з контрагентами, передбачали їх право на залучення сторонніх організацій без погодження з замовником.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що для здійснення господарських операцій у відповідності з нормами господарського і цивільного законодавства, позивачем було укладено договори, отримано і складено всі необхідні первинні документи, що засвідчують факт виконання договорів.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 72 589, 35 грн. підлягає компенсації за користь бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.01.2016 р. №0000252207, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» з податку на додану вартість на суму 4 839 290,00 грн., з них 3 226 193, 00 грн. - за основним платежем та 1 613 097,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укрметпром» судові витрати у розмірі 72 589, 35 грн. (сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 25 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 09 березня 2016 року

Суддя В.В. Степаненко