Ухвала суду № 57810985, 20.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/8798/16-к

(№ 1-кс/760/6622/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20. 05. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурорів: Омельченка О. М., Гречишкіна В. В., детектива Василюка С.М., підозрюваного ОСОБА_2 захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві клопотання детектива Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Василюка С. М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О. М. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Харків, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1,

у кримінальному провадженні за № 52016000000000126 від 28.04.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Детектив Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Василюк С. М., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О. М. звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 52016000000000126 від 28.04.2016 року.

Детектив обґрунтовуючи клопотання, посилався на те, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000126 від 28.04.2016 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_2 наказом прокурора Херсонської області №1071к від 14.12.2015 призначений на посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області.

ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме, - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

19.05.2016 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

20.05.2016 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Крім того, ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, здійснюючи безпідставну дискредитацію заявника та органу досудового розслідування у місцевих та національних засобах масової інформації, що призведе до викривлення суспільної думки відносно обставин вчинення кримінального правопорушення.

Детектив зазначає, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_2 детектив в поданому клопотанні просив слідчого суддю обрати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Окрім того, детектив посилаючись на нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, просив слідчого суддю визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 1050 мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.

Детектив в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив про його задоволення.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, однак в разі задоволення клопотання просив слідчого суддю обрати відносно підозрюваного як альтернативу заставу у межах визначених ст.. 182 КПК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000126 від 28.04.2016 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 наказом прокурора Херсонської області №1071к від 14.12.2015 призначений на посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України, та додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Вбачається, що незважаючи на вимоги законодавства ОСОБА_2, обіймаючи посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області, використав надану йому владу та своє службове становище в корисливих цілях, з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, вчинив умисні дії щодо одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення в інтересах ОСОБА_4, поєднані з вимаганням такої вигоди, за наступних обставин.

20 квітня 2016 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та перебуваючи в дружніх та службових стосунках із першим заступником прокурора Херсонської області ОСОБА_8, який згідно п.п. "в" та "д" п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та Примітки до ст.369-2 КК України, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування - кафе «Сонет», що у місті Херсон по вулиці Іллюши Кулика, 149-А, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, під час розмови із ОСОБА_7 повідомив останньому про своє близьке знайомство із ОСОБА_8, можливості впливу на останнього, та висловив вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США (що згідно курсу НБУ становило 763 304, 34 гривні) за сприяння у вирішенні питання про закриття кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_4 шляхом впливу на першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_8. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США необхідно передати після прийняття рішення про закриття проваджень.

Будучи переконаним, що ОСОБА_2 завдяки своєму службовому становищу зможе вжити реальних заходів впливу на першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_8. для вирішення питання про закриття вищевказаних кримінальних проваджень ОСОБА_7 погодився на висловлену вимогу та не бажаючи брати участі у протиправних діях щодо не притягнення винних осіб до відповідальності розповів про вказану ситуацію ОСОБА_5, який про вказаний факт повідомив до Національного антикорупційного бюро України.

13 травня 2016 року ОСОБА_2, на виконання попередніх домовленостей, під час чергової зустрічі із ОСОБА_7 та ОСОБА_13, яка відбулась в закладі громадського харчування - кафе «Сонет», що у місті Херсон по вулиці Іллюши Кулика, 149-А, передав останнім постанови про закриття кримінальних проваджень, які були винесені уповноваженими особами внаслідок його впливу на ОСОБА_8, а саме, постанову про закриття кримінального провадження №1201623025400252 від 27.04.2016, винесену 06.05.2016 ОСОБА_8, та постанову про закриття кримінального провадження №1201623025400168 від 21.03.2016, винесену 05.05.2016 року прокурором Геніченської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_6, а також на прохання ОСОБА_7 зменшив суму неправомірної вигоди, яка підлягала передачі, до 25000 (двадцяти п'яти тисяч) доларів США.

В подальшому 17 травня 2016 року, близько 14 години, ОСОБА_2, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в закладі громадського харчування - кафе «Сонет», що у місті Херсон по вулиці Іллюши Кулика, 149-А, у відповідності до попередньої домовленості, одержав від ОСОБА_13 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США (що згідно курсу НБУ становило 631 430, 975 гривні) за вплив на прийняття рішень щодо закриття кримінальних проваджень. При цьому ОСОБА_2, будучи обізнаним про методи роботи правоохоронних органів під час документування фактів одержання неправомірної вигоди, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинюваний злочин, дав вказівку ОСОБА_13 передати предмет неправомірної вигоди - гроші в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США ОСОБА_11, який перебував неподалік місця їхньої зустрічі, що той і зробив.

18 травня 2016 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_11, перебуваючи на перехресті вулиць Робочої та Радянської в м. Херсон із отриманих від ОСОБА_13 грошових коштів на виконання вказівки ОСОБА_2 передав ОСОБА_12 гроші в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США як часткове повернення боргу ОСОБА_2

19 травня 2016 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_11 в приміщенні Херсонської місцевої прокуратури, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 9 січня, 50, передав ОСОБА_2 частину із отриманих від ОСОБА_13 грошових коштів в сумі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) доларів США, а грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) доларів США залишив собі.

Під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_2 в приміщенні Херсонської місцевої прокуратури, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 9 січня, 50, виявлено та вилучено 21 100 (двадцять одна тисяча сто) доларів США, які були предметом неправомірної вигоди та 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме, - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 від 28.04.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_13; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_12; протоколом вручення грошових коштів від 17.05.2016; протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_2, відповідно до якого у ході слідчої дії виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 21100 доларів США з ідентифікаційними ознаками грошових коштів (номери та серії купюр), які попередньо вручалися ОСОБА_13; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_12, відповідно до якого у ході слідчої дії виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 500 доларів США з ідентифікаційними ознаками грошових коштів (номери та серії купюр), які попередньо вручалися ОСОБА_13; протоколом огляду від 19.05.2016, відповідно до котрого ОСОБА_12 видав грошові кошти у сумі 2000 доларів США, котрі йому були передані ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_2 як частина боргу, і номери і серії яких співпадають із номерами і серіями грошей, вручених ОСОБА_13; іншими матеріалами кримінального провадження.

19.05.2016 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

20.05.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його особу, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, існування об'єктивних ризиків, обґрунтовується, зокрема, тим, що ОСОБА_2 має сталі зв'язки у судових та правоохоронних органах за місцем своєї роботи та проживання, що підтверджується його стійкими контактами зі службовими особами прокуратури Херсонської області та судових і правоохоронних органів міста Херсон.

Указане може дозволити йому знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, матеріали кримінальних проваджень за прийняття рішення про закриття котрих одержувалась неправомірна вигода.

Більш того, ОСОБА_2, використовуючи вказані зв'язки, діючи у змові зі службовими особами прокуратури Херсонської області, може ініціювати фабрикацію доказів та тиск на свідків у провадженні з метою примушування їх до зміни показань або залишення території України, що унеможливить подальший належний судовий розгляд даного провадження.

Аналогічним чином, ОСОБА_2 може використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях.

Крім того, ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, здійснюючи безпідставну дискредитацію заявника та органу досудового розслідування у місцевих та національних засобах масової інформації, що призведе до викривлення суспільної думки відносно обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зважаючи на те, що перебуваючи на волі підозрюваний може здійснювати тиск на свідків по кримінальному провадженню та переховуватись від органів досудового розслідування, враховуючи те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчий суддя погоджується з доводами детектива та вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 1050 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

Таким чином, беручи до уваги обставини саме даного кримінального провадження, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 17 год. 00 хв. з 19. 05. 2016 року

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 17 год. 00 хв. 17. 07. 2016 року.

Розмір застави визначити у межах розмірі 1050 мінімальних заробітних плат, що становить 1 522 500 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- Прибувати до слідчого (детектива), прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- Не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- Повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченко О. М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Бобровник О. В.