Ухвала суду № 57806917, 20.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/4586/16-к 20.05.2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Чебанової-Губарєвої Н.В. Чернявського А.С. Дзюби Ф.С.

за участю секретаря Луговенко К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 травня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Миколаївського гарнізону Каменського Д.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Клинове Городоцького району Хмельницької області, мешкає в АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за № 42016150410000054.

Учасники судового провадження:

прокурор - Ковальчук О.І.,

захисник - ОСОБА_7,

підозрюваний - ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_5

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. В змінах до апеляційної скарги захисник просить зменшити розмір застави.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 4 липня 2016 року включно із визначенням ОСОБА_4 застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 413 400 грн.

Узагальнені доводи апелянта.

На обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_5 зазначає, що в діях ОСОБА_4 не має складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження кошти вилучені в автомобілі ОСОБА_8, слідчі дії проводились відносно ОСОБА_8, а тому оголошена ОСОБА_4 підозра у вчинені даного злочину є безпідставною.

Посилаючись на Рішення Європейського суду з прав людини в справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., апелянт вважає що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість підозри ОСОБА_4, яке служило підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалось затримання та подальше тримання під вартою.

Зауважує на тому, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовується тим, що підозрюваний має постійне місце мешкання, раніше не судимий, одружений, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_9 Також на думку апелянта, прокурором не доведено, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, буде мати намір переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню або йому буде повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину.

Вказує на те, що в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Крім того апелянт вважає, що слідчим суддею не аргументовано виключність випадку визначення ОСОБА_4 застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат за підозру у вчинені тяжкого злочину.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище - обіймає посаду начальника відділу прикордонної служби «Миколаїв» Херсонського прикордонного загону, під час проходження військової служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 із єдиним злочинним наміром на одержання неправомірної вигоди, 06.05.2016 р., знаходячись по вул. Дзержинського у м. Херсоні, одержав неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 12 325 доларів США, яка в 200 та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за не вчинення в інтересах агентуючих компаній дій, направлених на не створення перешкод під час проходження прикордонного контролю суден, які прибувають до портів та перебувають в зоні оперативного забезпечення відділу, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

06.05.2016 р. о 20.30 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були затримані в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину та під час обшуку автомобіля ОСОБА_8 виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 12325 доларів США.

07.05.2016 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.05.2016 р. старший слідчий військової прокуратури Миколаївського гарнізону Каменський Д.С. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивуючи свої прохання тим, що ОСОБА_4, знаходячись на волі, мав можливість припинити вчиняти кримінальне правопорушення, проте неодноразово, систематично його вчиняв кожного місяця та припинив, лише будучи затриманим слідчим військової прокуратури під час отримання неправомірної вигоди, через обставини, які не залежали від його волі. В даний час ОСОБА_4 немає ніяких обмежень у вигляді відсторонення від посади, застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, домашнього арешту, особистого зобов'язання, які б перешкоджали йому здійснювати вплив на свідків у провадженні, а саме підлеглих військовослужбовців відділу прикордонної служби «Миколаїв» та щодо яких він має реальну можливість застосувати дисциплінарні стягнення або створювати штучні проблеми у службі. Службове становище підозрюваного ОСОБА_4 як начальника дозволяє у повній мірі реалізувати повноваження щодо створення перешкод як підлеглим та і представникам агентуючих компаній у здійсненні діяльності та в такий спосіб здійснювати тиск.

Також підозрюваний, перебуваючи на волі, має можливість ухилитися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання - зареєстрований в м. Херсоні, фактично проживає в м. Миколаєві, на цей час відряджений до м. Бердянська Запорізької області, тобто має змогу вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язане з порядком проходження військової служби чи продовжити вчиняти правопорушення, в якому підозрюється.

Крім того, досудове розслідування отримало достатньо даних, про те що представники агентуючих компаній надавали неправомірну вигоду ОСОБА_4 через посібника з березня 2016 р., але про це до правоохоронних органів не заявляли, що свідчить про укриття злочину. Перебування на волі ОСОБА_4 дозволить йому вступити у змову з агентуючими компаніями, відпрацювати спільну позицію по укриттю вчиненого злочину, тиснути на них або домовитися представити предмет неправомірної вигоди як колишні позики один одному чи іншу завуальовану форму.

В ході судового розгляду клопотання слідчого з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4, який проходить військову службу на посаді начальника відділу прикордонної служби «Миколаїв» Херсонського прикордонного загону у військовому званні майор, обґрунтовано підозрюється у здійснені тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується довідкою з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців із підтвердженням здійснення агентуючої діяльності, протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколами огляду місця події, обшуку автомобіля, яким керував ОСОБА_8 з відповідними додатками до нього, показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Враховуючи наведене слідчий суддя дійшов висновку, що з урахуванням усіх обставин справи, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі досудового розслідування, буде необхідним і достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного в ході проведення досудового розслідування.

Також з урахуванням тяжкості злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, обставин кримінального провадження, відомостей про особу підозрюваного, який займає відповідальне становище, перебуваючи на посаді начальника відділу прикордонної служби «Миколаїв» Херсонського прикордонного загону у військовому званні майор, суд визначив ОСОБА_4 заставу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 413 400 грн.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого і його захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали, надані судом та матеріали досудового слідства, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказані вимоги закону слідчим суддею були дотримані, а також оцінені в сукупності всі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, зокрема, дані рапортів старшого оперуповноваженого в ОВС відділу БКОЗ Управління СБ України в Миколаївській області від 16.01.2016 р. про отримання інформації з приводу залучення ОСОБА_4 з метою одержання незаконних винагород посередника на ім'я ОСОБА_8 (а. с. 7-8), оперуповноваженого ОВС 4 сектору ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області від 16.03.2016 р. - про ідентифікацію посередника ОСОБА_8 (а. с. 12), протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.04.2016 р. (а. с. 13-16), рапорту оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ від 06.05.2016 р - про одержання ОСОБА_8 неправомірної винагороди для подальшої передачі ОСОБА_4 (а. с. 17), протоколу обшуку від 06.05.2016 р. про виявлення та вилучення з автомобілю, що належить ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 12 325 доларів США (а. с. 23-27), протоколу допиту свідка ОСОБА_10 про обставини його спільних із ОСОБА_8 поїздок до м. Миколаєва (а. с. 28-32), свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину на момент його повідомлення.

Отже, твердження захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, пов'язаного з одержанням неправомірної вигоди за не вчинення будь-яких дій з використанням влади чи службового становища, оскільки слідчі та розшукові дій проводились відносно лише ОСОБА_8, і грошові кошти знайдені в машині останнього не є слушними.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, існують передбачені ст. 177 КПК України ризики - перебуваючи на волі, ОСОБА_4, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити злочин, в якому підозрюється.

З огляду на наведене та дані про особу підозрюваного, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання зазначених слідчим суддею ризиків та не може забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя правильно встановив, що надані суду докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину та про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення та можливості настання ризиків, пов'язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах, слідчий суддя дійшов вірного висновку про виключність випадку і визначив розмір застави, який перевищує розмір застави, передбачений для внесення особою, що вчинила тяжкий злочин.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, одружений і має на утриманні непрацездатну мати оцінюється у сукупності з іншими, передбаченими ч. 1 ст. 178 КПК України обставинами і на переконання апеляційного суду не є такими обставинами, що суттєво знижують ступень наявних ризиків та впливають на правильність прийнятого судом рішення. До того ж апелянт не надав достатніх доказів на підтвердження перебування матері ОСОБА_4 ОСОБА_12, 1967 року народження, на утриманні підозрюваного.

Отже оскільки рішення слідчого судді повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для його скасування та вирішення питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання апеляційний суд не вбачає, також не вбачає і підстав для зменшення розміру застави, який не є завідомо непомірним для підозрюваного, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 травня 2016 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ _____ _____

Чебанова-Губарєва Н.В. Чернявський А.С. Дзюба Ф.С.