Ухвала суду № 57806216, 20.05.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/582/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2016 року м.Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Карнауха А.П.

при секретарі Грабовській Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тульчинського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення із відповідача 1/3 частини квартири, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

Рішенням Тульчинського районного суду від 20.10.2011 року за нею та відповідачкою визнано право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1. Їм належить по 1/3 частині квартири. Ще 1/3 квартири належить ОСОБА_3 Між ними та відповідачкою склались неприязні стосунки на грунті ревнощів до покійного спадкодавця колишнього чоловіка позивачки та батька відповідачки. Ці стосунки викликали нотаріально посвідчене звернення про продаж 1/3 частини успадкованої квартири.

Вважає, що вона із сином вправі вимагати 1/3 частини квартири зі сплатою її вартості за ринково установленою ціною.

Просить суд стягнути з відповідачки на свою користь 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що успадкована ОСОБА_2 з виплатою їй компенсації у розмірі ринково встановленої ціни.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримав та просив його задовольнити. Пояснив суду, що спір між сторонами виник тому, що відповідачка пред»явила нотаріально посвідчені заяви від 19.09.2014 року та від 17.01.2015 року з пропозиціями продажу своєї частки в квартирі за 12000 доларів США, що в півтора рази перевищує ринкову ціну. Судом двічі робилась перерва у справі, щоб сторони могли укласти мирову угоду. Але такої угоди укладено не було. Експерт при оцінці квартири допустився помилки, визначивши вартість у доларах США. Вважає, що позов може бути задоволений на підставі ст.365 ЦК України з виплатою відповідачці 175372 грн. Оплату витрат на похорони можливо залишити без розгляду. Просить також стягнути з відповідачки судові витрати у справі.

Представник відповідачки ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала. Пояснила суду, що він не може бути задоволений, оскільки позивачкою не внесено на депозитний рахунок суду вартості 1/3 частини спірної квартири. У всіх трьох власників квартири частки рівні. Вона готова отримати від позивачки вартість 1/3 частки квартири, визначеної експертним висновком від 06.11.2015 року в гривнях, що еквівалентно курсу долара США станом на момент винесення судового рішення.

Із наданих суду письмових доказів вбачається наступне.

За висновком експерта №10 від 06.11.2015 року ринкова вартість трикімнатної квартири №12 загальною площею 60,2 кв.м в будинку №92 по вул.Леніна в м.Тульчині Вінницької області на момент проведення експертизи становить 22949 доларів США, що еквівалентно 526117 грн. Вартість 1/3 частини цієї квартири 175372 грн. Вартість кімнати 5 площею 11,9 кв.м згідно поетажного плану 103999 грн.93 коп. Вартість 1/3 частини коридору 1 площею 2,5 кв.м, санвузла 8 площею 2,7 кв.м, санвузла 7 площею 1,4 кв.м, кухні площею 7,6 кв.м згідно поетажного плану 124100 грн.76 коп.

Рішенням Тульчинського районного суду від 20.10.2011 року за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнано право власності кожного на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Вислухавши пояснення сторін,вивчивши надані сторонами письмові докази та оцінюючи їх відповідно до ст.

212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовна заява не може бути задоволена.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідачка володіють на праві спільної часткової власності квартирою №12 по вул.Леніна,92 в м.Тульчині Вінницької області. Їх частки є рівними по 1/3. Ще 1/3 частина квартири належить ОСОБА_3

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наполягаючи на задоволенні позову сторона позивача не надала суду доказів, що нею внесено на депозитний рахунок суду вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Без виконання такої умови припинення права особи на частку у спільному майні неможливе.

До того ж, відповідно до пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що шкода від цього не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Позивачкою не надано доказів того,що в разі припинення права власності на частку відповідачки у спільній квартирі не буде завдано істотної шкоди її інтересам та інтересам членів її сім»ї.

Суд також враховує, що частки співвласників квартири є рівними і становлять по 1/3, тому частка одного із них не може бути визнана незначною.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що була чинна на день подання позову до суду 12.03.2015 року у разі якщо неможливо встановити точну ціну позову, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

При зверненні до суду неможливо було встановити ціну позову, оскільки не була здійснена експертна оцінка вартості квартири. У процесі розгляду справи така вартість була встановлена. За висновком експерта вона становить 175372 грн. Позивачкою при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 243 грн.60 коп. Оскільки позов містить позовні вимоги майнового характеру, то відповідно до ст.4 Закону України « Про судовий збір» судовий збір сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. В зв»язку з цим при ухваленні рішення про відмову у позові з позивачки підлягає стягненню недоплачена сума судового збору в сумі 1510 грн.12 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.365 ЦК України, ст.ст.88,209-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачену суму судового збору 1510 ( одна тисяча п»ятсот десять) грн..12 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення суду до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.

Суддя: