Рішення № 57800614, 17.05.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3355/15-ц

Провадження № 2/202/138/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Величко А.А.

представника позивач Чигрин В.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернувся до Індустріального районного суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 04 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 840976, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування кредит у розмірі 70000,00 доларів США, в порядку та на умовах, визначених договором зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,99% річних, строком до 20 червня 2018 року, зі строком позовної давності 10 років. 04 липня 2008 року, в якості забезпечення зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором: між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №840976/ФЛ-П1 відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором; між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №840976/ФЛ-П2 відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором; між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №840976/ФЛ-П3 відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до п.1.2. договорів поруки відповідальність поручителя та відповідальність позичальника є солідарною. Банк виконав зобов'язання щодо видачі позичальнику кредиту у повному обсязі, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №NL-1 від 04 січня 2008 року. Відповідно до п.п. 4.3.2., 4.3.3., 4.3.4., 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином виконувати умови кредитного договору та сплачувати щомісячно суму мінімально необхідного платежу у розмірі 1228,00 долара США. Попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитним договором терміни. Станом на 08 січня 2015 року заборгованість позичальника перед банком складає 93087,63 доларів США та 260800,50 грн., з яких: 65709,08 доларів США - заборгованість за сумою кредиту; 27330,25 доларів США - заборгованість по процентам; 48,33 доларів США - заборгованість по комісії; 155800,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 105000,00 грн. - штраф, які представник позивача і просить стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що судовою почеркознавчою експертизою було встановлено, що він не підписував договір поруки №840976/ФЛ-П2 від 04 липня 2008 року.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

В судовому засіданні встановлено, що 04 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого згідно статутних документів є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 840976/ФЛ, відповідно до якого останій банком було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 70 0000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,99% річних, терміном погашення до 20 червня 2018 року.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Копією заяви на видачу готівки №NL-1 від 04 липня 2007 року підтверджується, що 04 липня 2008 року ОСОБА_4 отримала від ВАТ КБ «Надра» грошові кошти.

У порушення умов договору відповідач ОСОБА_4 зобов'язання належним чином не виконала, тому станом на 08 січня 2015 року, згідно розрахунку наданого представником позивача, за нею існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 93087,63 доларів США та 260800,50 грн., з яких: 65709,08 доларів США - заборгованість за сумою кредиту; 27330,25 доларів США - заборгованість по процентам; 48,33 доларів США - заборгованість по комісії; 155800,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 105000,00 грн. - штраф, які представник позивача і просить стягнути солідарно з відповідачів.

У відповідності з ст.509 ЦК України - в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_4, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала.

Виходячи з вище наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитом з поручителя ОСОБА_2суд виходить з наступного.

Як на підставу позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитом з поручителя ОСОБА_2 банк посилається на договір поруки №840976/ФЛ-П2 від 04 липня 2008 року, який був укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2, з якого вбачається, що останній, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Разом з тим, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №5559-15, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 жовтня 2015 року вбачається, що три підписи від імені ОСОБА_2, що розміщені в графі «Поручитель» договору поруки №840976/ФЛ-П2 від 04 липня 2008 року - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, та зважаючи на те, що договір поруки між банком та відповідачем ОСОБА_2 не укладався, суд приходить до висновку про відмову ПАТ КБ «Надра» в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитом з поручителів ОСОБА_6, суд виходить з наступного.

Як на підставу позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_6 банк посилається на той факт, що згідно договору поруки №840976/ФЛ-П1 від 04 липня 2008 року, який був укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7 останній, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_7, він також відповідає за виконання умов кредитного договору № 840976/ФЛ від 04 липня 2008 року.

Разом з цим, у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), з огляду на положення статті 607 ЦК України, частини першої статті 608 ЦК України, а також сутність поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 840976/ФЛ від 04 липня 2008 року.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитом з поручителя ОСОБА_5,суд виходить з наступного.

Копією договору поруки №840976/ФЛ-П3 від 04 липня 2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 підтверджується, що ОСОБА_5 як поручитель зобов'язалася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Порука є одним із способів забезпечення зобов'язань при укладенні кредитних договорів та має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами частини четвертої ст. 559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатися як установлений строк дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-68цс11, умови договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. За таких обставин, порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 26.11.2014 року у справі № 6-75 цс14 - якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

З довідки-розрахунку, наданого банком, вбачається, що прострочена заборгованість за кредитним договором почала виникати з 23 березня 2009 року, внаслідок чого, на підставі п.4.2.4 кредитного договору в ПАТ КБ «Надра» з 21 квітня 2009 року виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором

Оскільки строк дії поруки договором не визначено, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України вимоги до поручителя могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором поруки лише 14 квітня 2015 року, тобто після спливу встановленого законом строку для звернення до поручителя (6 місяців), в межах якого позивач повинен був звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

З огляду на наведене суд зазначає, що порука за договором поруки №840976/ФЛ-П3 від 04 липня 2008 року укладеного між позивачем та ОСОБА_5 є припиненою, а тому підстави для стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором відсутні, з огляду на що у задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема,15, р/р 37390244237002, МФО 380764, ОКПО 20025456, банк отримувача - ПАТ «КБ «Надра», м.Київ) заборгованість за кредитним договором №840976/ФЛ у сумі 93087 (дев'яносто три тисячі вісімдесят сім) доларів США 63 центи та 260800 (двісті шістдесят тисяч вісімсот) грн. 50 коп., з яких: 65709,08 доларів США - заборгованість за сумою кредиту; 27330,25 доларів США - заборгованість по процентам; 48,33 доларів США - заборгованість по комісії; 155800,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 105000,00 грн. - штраф.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) тисячі 00 коп.

Повний текст рішення буде виготовлений до 21 травня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Волошин Є.В.