Ухвала суду № 57796302, 20.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23446/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання недостовірною інформації та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 19.05.2016 передано судді.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ЦПК України, позовна заява, за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 3, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви. У частині 4 статті 119 зазначено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Законодавець передбачив подання позивачем до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб ( ч. 1 ст. 120 ЦПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Частиною 1 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.05.2016 визначена у розмірі 1450,00 грн.

Відповідно ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, що подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з наведеного, заявнику необхідно сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок.

Згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного спеціального Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір слід сплатити на зазначені нижче реквізити: отримувач коштів: УДКСУ (Управління державної казначейської служби України) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31214206700007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, 02896745, за (вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору).

Як вказано у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Окрім того, пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ роз'яснено, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК.

Відповідно до п. 18 вказаної постанови Пленуму ВСУ, ст. 277 ЦК України, ст. 10 ЦПК України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У позові вказано, що довідку, яка містить інформацію, яку позивач просить суд визнати з недостовірною, складено старшим прокурором відділу роботи з кадрами територіальних прокуратур Мерденовим Ю. Ю. 11.03.2015 та погоджена з начальником відділу роботи з кадрами територіальних прокуратур Мартемяновим Романом Миколайовичем та начальником Головного управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України Горбанем Олександром Павловичем. Тому вбачається, що спірні правовідносини, які виникли між заявником та особою визначеною як відповідач, можуть вплинути на права, інтереси та обов'язки й вказаних осіб зокрема.

Відтак позивачеві необхідно конкретизувати коло осіб, які є сторонами та учасниками розгляду справи.

Також позивачем не додано доказів розповсюдження інформації, яку позивач вважає недостовірною.

Окрім того, у прохальній частині позову, позивач не вказав спосіб захисту, в який він бажає захистити своє порушене право, оскільки у позові загально сформульовано та зазначено про здійснення спростування інформації.

Позивачем не додано до позову письмових доказів, на які посилається у позовній заяві при викладі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зокрема копії наказів та листів, експертні висновки, довідки, яка містить інформацію, якою, на переконання позивача, порушено його немайнові особисті права, не вказав про наявність підстав для звільнення від доказування, або що отримання таких доказів перебуває поза межами його контролю та які б свідчили про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Враховуючи це, позивачу необхідно подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, виходячи з кількості позовних вимог немайнового характеру, додатки, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються вимоги, для суду та учасників розгляду.

Таким чином, приходжу до висновку, що такі обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі та позовна заява підлягає залишенню без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ним ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання недостовірною інформації та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя І. В. Литвинова