Рішення № 57796024, 06.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5651/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бабченко Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та примусове виконання обов'язку в натурі, -

в с т а н о в и в:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та примусове виконання обов'язку в натурі посилаючись на те, що 08 серпня 2013 року між ними було укладено договір банківського вкладу № 10284/370-13 на суму 1510 в євро на 370 днів, тобто до 13 серпня 2014 року зі сплатою 9,1% річних. Відповідно до умов договору, позивач поповнив вклад у жовтні та грудні 2013 року по 20 євро та лютому 2014 року на 25 євро. По закінченню строку, позивачу вклад повернутий не був. Тому просить суд стягнути на його користь 1744,54 євро. В подальшому позивачем були збільшені позовні вимоги, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 1822,65 євро, а також визнати дії банку по припиненню нарахування та виплати процентів, списання грошових коштів неправомірними. Надалі, позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 8358,75 грн. та визнати дії банку неправомірними.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надійшли письмові заперечення в яких у позові просить відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2013 року між Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу № 10284/370-13 «Пенсійний» в іноземній валюті, відповідно до якого сума вкладу складає 1510 євро строком по 13 серпня 2014 року (а.с.6-7). Пунктом 1.2. Договору процентна ставка складає 9,10 % річних.

Частиною 1 ст. 1058 ЦК України визначається: за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Судом встановлено, що Відповідач знаходиться в стадії ліквідації і відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 з 17.09.2015 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. строком по 17 грудня 2015 року включно та продовжено до 17 грудня 2017 року включно (а.с.163).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Оскільки Відповідач перебуває в стадії ліквідації, дана обставина унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.

Натомість, п. 1 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фонду банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. У відповідності до положень ст. 28 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дні після затвердження виконавчою дирекцією фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Таким чином, позивачу слід було звернутись саме до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для стягнення спірної суми.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, вимоги щодо повернення коштів позивача задоволені у розмірі 8358,75 грн. відповідно до положень вказаного Закону, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення грошових коштів за вкладом.

Стосовно вимог про визнання неправомірним припинення з 01.04.2014 року нарахування та виплати процентів та визнати право на нарахування та отримання процентів за договором вкладу, а також визнання неправомірними списання грошових коштів 09.09.2014 року з рахунків, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2.4.4. Договору, клієнт зобов'язаний самостійно слідкувати за змінами щодо умов вкладів та тарифі, які діють в Банку.

Таким чином, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 01.08.2014 року встановив відповідну комісію за розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача у розмірі 10 євро на місяць. Тобто списання проводилось у відповідності до умов договору.

Враховуючи той факт, що позивачем не ставиться питання про визнання договору недійсним або окремих його частин, суд не вбачає підстав для задоволенню позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, ст. 2 «ЗУ про банки і банківську діяльність», ст.ст. 28, 36, 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 11, 15, 30, 60, 62, 202, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та примусове виконання обов'язку в натурі відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Н. О. Яровенко