Ухвала суду № 57795786, 16.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/2478/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Ігнатюка Б.Ю., Куштана Б.П.,

з участю секретаря : Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Виноградівського районного суду від 09 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, де третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача є : ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", і третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача є: ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Так, 04.05.2012 року ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, де третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача є : ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", і третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача є: ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішення Виноградівського районного суду від 09 вересня 2013 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Мотивує свої вимоги тим, що рішення суду не відповідає вимогам норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Про причини неявки або відкладення розгляду справи, апеляційний суд не повідомили. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за їх відсутності.

Протягом судового розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що наданий ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог як доказ - "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012", який вважав поширеним на (веб-сайті: www.zakrib.com.ua), Головного управління Закарпатдержрибоохорони, не знайшло свого доведення. Оскільки, зі змісту "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу" не вбачається, що такий було поширено саме на веб-сайті: www.zakrib.com.ua, Головного управління Закарпатдержрибоохорони. Також не надано інших належних та допустимих доказів, що інформація зазначена в роздруківці "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу", поширена в будь-який інший спосіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла до думки, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Та згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А приписами ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вимоги зазначеної апеляційної скарги ОСОБА_1 вже розглядались, і по результатам розгляду, було постановлено рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19.02.2015 року, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.11.2015 року скасоване, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводом апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції припустився, помилки, коли дійшов висновку із приводу того, що з "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу" не вбачається того факту, що такий поширено на веб-сайті: www.zakrib.com.ua, Головного управління Закарпатдержрибоохорони. Такий висновок суду не відповідає дійсності, є незаконним, та повністю спростовується матеріалами справи.

Проте, такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Звертаючись у суд із позовом, і обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 додав роздруківку "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012", вважаючи при цьому, що така була поширена на веб-сайті: www.zakrib.com.ua, Головного управління Закарпатдержрибоохорони.

Проте, при дослідженні змісту роздруківки "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012", така не містить ознак посилання саме на веб-сайт: www.zakrib.com.ua, Головного управління Закарпатдержрибоохорони чи на будь-який інший веб-сайт. Також і матеріали справи, цього не доводять.

Виходячи з роз'яснень наведених в абзацах 1-3 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 січня 2016 року на виконання даної вимоги, було витребувано у ОП Український Мережений Інформаційний Центр відповідну інформацію, Т.2., а.с. 128. Однак, таку інформацію, апеляційний суд не отримав, через неотримання відповіді, не дивлячись на нагадування. А при відкритті веб-сайту: www.zakrib.com.ua, спеціалістом суду з інформаційних технологій, було отримано сторінку "Комплектующие для ноутбуков", Т.2., а.с. 131-132.

Дана обставина вказує на те, що веб-сайт: www.zakrib.com.ua, не належить Головному управлінню Закарпатдержрибоохорони.

Оскільки, позивач не установив належного відповідача чи співвідповідачів (автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта), і дану обставину не видалось можливим установити в ході апеляційного розгляду. То у зв'язку із цим не можна визнати таким, що саме Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області є належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1. Так-як, надана позивачем роздруківка "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012" не є належним та допустимим доказом, який би вказував на те, що саме Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області повинно нести відповідальність перед ОСОБА_1 за вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

За цієї обставини, слід зазначити, що за відсутності належного відповідача у справі, цивільно-правові вимоги позивача не можуть бути задоволені через те, що відповідачами у даній категорії справ є юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор, цієї інформації, які не залучались до розгляду справи в статусі "сторони" у цивільному процесі.

Слід також зазначити, що Головне управління Закарпатдержрибоохорони у ході судового розгляду не визнавало факту поширення інформації, зазначеної в роздруківці "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012". А тільки, посилалось на ту обставину, що інформація значиться за підписом посадової особи - ОСОБА_2, що вказує на ту обставину, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем. Із цього, слідує, що дана обставина є недоведеною, позивачем.

Крім цього, колегія суддів дійшла до думки, що, виходячи з контексту змісту роздруківки "Відкритий лист про корупцію, правоохоронні органи та рибу за підписом ОСОБА_2 від 21-04-2012" у такій зазначена інформація саме про діяльність суб'єкту рибогосподарської діяльності ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", директором якого являється ОСОБА_1. Проте, ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" не пред'являло позову до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області. Хоча, ОСОБА_1 у своїх вимогах просив суд одночасно захистити й ділову репутацію ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" не будучи на це вповноваженим юридичною особою.

А звідси, ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надав суду доказів того, що саме Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області несе відповідальність перед ним за поширення недостовірної інформації, що, і було встановлено судом першої інстанції.

Позаяк доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених статтями 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Заочне рішення Виноградівського районного суду від 09 вересня 2013 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _______

Судді : _______

_______