Ухвала суду № 57793486, 16.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3133/16-к Номер провадження 11-сс/786/169/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Лісіченко Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді - Лісіченко Л.М.

суддів - Рябішина А.О., Кисіля А.М.

з секретарем - Журою Н.Л.

з участю прокурора - Шаталова С.В.

захисника-адвоката - Матвієнко В.М.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката Матвієнка В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Заїзд Прилуцького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, працюючого, одруженого, раніше не судимого,-

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, встановлено строк дії ухвали до 21 червня 2016 року, визначено суму застави у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що складає 41 340 грн.

Згідно ухвали, до суду надійшло клопотання слідчого СВ відділу прокуратури Полтавської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні слідчий зазначив про установленнядосудовим розслідуванням, що упродовж 2016 року ОСОБА_3 займав посаду начальника стрілецької команди на станції Гребінка «Полтавського загону воєнізованої охорони» регіональної філії Південна залізниця ПАТ «Українська залізниця».

Згідно посадової інструкції начальника стрілецької команди воєнізованої охорони на станції Гребінка, яка затвердженої начальником Полтавського загону воєнізованої охорони ДП «Південна залізниця» від 15.07.2013 ОСОБА_3 належить до професійної групи «Керівники», в силу якої зобов'язаний постійно вивчати і добре знати особливості дільниці обслуговування, оперативну обстановку на ній, найбільш вражені крадіжками місця, здійснювати контроль за несенням служби варт, керувати трудовим змаганням, підтримувати суворий внутрішній порядок у підрозділі, здійснювати контроль за веденням обліку крадіжок та комерційних браків з ознаками розкрадань, допущених на дільниці обслуговування, організовувати і своєчасно проводити необхідні заходи по розшуку викраденого вантажу і затриманню розкрадачів, підтримувати постійний службовий зв'язок з органами транспортної міліції та відповідальними працівниками станції і підприємств.

ОСОБА_3 відповідно ст.ст.222, 255 КУпАП уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Як установлено досудовим слідством, на початку 2016р. ОСОБА_3, будучи службовою особою, поставив вимогу начальнику бази палива локомотивного депо на станції Гребінка регіональної філії Південна залізниця ПАТ «Українська залізниця» щодо надання неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі від 1000 грн. до 3000 грн. за неперешкоджання в роботі та непритягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності.

19.04.2016 близько 14 години ОСОБА_3, будучи службовою особою, з прямим умислом та корисливою метою, в автомобілі Фольксваген Кадді, д/н НОМЕР_1, який знаходився на вулиці Крупської, м. Гребінка, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 2600 грн., які останній особисто передав на вимогу ОСОБА_3 за неперешкоджання в роботі та непритягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності.

Згідно клопотання слідчого під час проведення слідчих дій 19.04.2016 в автомобілі Фольксваген Кадді д/н д/н НОМЕР_1 вилучено неправомірну вигоду в сумі 2600 грн.

19.04.2016 року ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст.208 КПК України.

20.04.2016 року ОСОБА_3 повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

У клопотанні слідчий вказав, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_5, який передав неправомірну вигоду, а також на своїх підлеглих стрілецької команди на станції Гребінка, котрі здійснювали та здійснюють перевірку бази палива локомотивного депо, крім того, кваліфікація даного правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, а ОСОБА_3 може здійснити спробу ухилитись від слідства та суду.

Також, у своєму клопотанні слідчий мотивував неможливість, на його думку, застосування щодо ОСОБА_3 інших, більш м'яких запобіжних заходів.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, врахував дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

В апеляційній скарзі захисник Матвієнко В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати та винести нову, за якою обрати міру запобіжного заходу ОСОБА_3, не пов'язану із триманням під вартою.

Зазначив, що під час обрання запобіжного заходу судом не взято до уваги особу підозрюваного, а саме відсутність судимостей, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, його спосіб життя, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, стійкість суспільних зв'язків, наявність вищої освіти.

Вважає, що ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді, нічим не підтверджені, тому не можуть бути покладені в основу ухвали про обрання найбільш тяжкого запобіжного заходу.

Крім того, захисник вважає, що в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які висновки щодо грубого порушення слідчими органами вимог ч.2 ст.211 КПК України з приводу доставлення до суду затриманого без ухвали слідчого судді Дебеленка В.М. у строк більше 60 годин з моменту затримання.

Інші учасники кримінального провадження ухвалу не оскаржили.

Заслухавши доповідача, доводи апелянта захисника підзрюваного-адвоката Матвієнка В.М., який підтримав апеляцію з підстав у ній наведених, міркування підозрюваного ОСОБА_3 про необхідність скасування ухвали слідчого судді про обрання йому запобіжного заходу - тримання під вартою, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без зміни, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення у звязку з наступним.

Згідно ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Також, частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Детально перевіривши дані, які підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри за ч.3 ст.368 КК України слідчий суддя визнав їх достатніми на даному етапі досудового розслідування, а висунуту підозру - обґрунтованою і колегія суддів вважає такі висновки правильними та належним чином мотивованими.

Так, відповідно положень рішень Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача у тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Пунктом 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» визначено, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до особистої недоторканості.

Крім цього, згідно рішення Європейського суду у справі «Феррарі-Браво проти Італії» та у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які стали причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу.

Як убачається з ухвали слідчого судді при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 прийнято до уваги характер і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа його вчинила, покарання, яке може бути призначено у разі засудження, характер, особисті та соціальні обставини життя особи, зв'язки з суспільством.

Проаналізувавши надані обвинуваченням дані щодо обґрунтованості підозри, висунутої ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України слідчий суддя правильно визнав їх достатніми на цій стадії досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя повинен був встановити вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення колегія суддів вважає такими, що суперечать вимогам кримінального процесуального закону, оскільки питання доведеності вини особи у вчиненні злочину вирішується на стані розгляду кримінального провадження по суті.

Безпідставними колегія суддів вважає і твердження апеляції захисника про те, що прокурор не надав достатніх доказів для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Також, необґрунтованими є і доводи апеляції про неврахування слідчим суддею особи підозрюваного, а саме: відсутність судимостей, зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя, позитивної характеристики за місцем роботи та проживання, стан здоров'я, стійкість суспільних зв'язків, оскільки вказані дані не зменшують існуючі ризики.

У своїй апеляції захисник вказує, про грубі порушення слідчими органами вимог ч.2 ст.211 КПК України, оскільки після затримання ОСОБА_3 його не було звільнено або доставлено до суду у строк не більше 60 годин.

З матеріалів судового провадження убачається, що ОСОБА_3 був затриманий 19.04.2016 року о 17 год. 55 хв. (а.с.22)

Згідно журналу судового засідання судове засідання розпочате слідчим суддею 22.04.2016 року о 10 год. 40 хв., тобто фактично через 64 години 45 хвилин після затримання.

Відповідно до ч.1 ст.211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді не повинен перевищувати 72 години.

Оскільки строк затримання ОСОБА_3 без ухвали слідчого судді не перевищив встановлений законодавством максимальний строк, а також враховуючи, що ОСОБА_3 під час розгляду апеляційної скарги, поданої в його інтересах захисником, під вартою не перебуває у зв'язку зі сплатою визначеної ухвалою слідчого судді застави колегія суддів не убачає підстав для негайного звільнення його з-під варти, а вказані захисником порушення вимог ч.2 ст.211 КПК України не можна вважати підставою для скасування судового рішення.

З огляду наведеного колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою є законною та обґрунтованою, обраний запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому підстав для її скасування і постановлення нової ухвали в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Матвієнка В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22 квітня 2016 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

с у д д і :

Лісіченко Л.М. Рябішин А.О. Кисіль А.М.