Ухвала суду № 57792260, 18.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10474/15-к Головуючий у І інстанції Омельченко М. М.Провадження № 11-кп/780/531/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 18.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Олійнику О.Л.,

за участю:

прокурора - Сагей Л.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6,

представника цивільного

відповідача ПАТ «СГ ТАС» - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та представника Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» - ОСОБА_7 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, інвалід ІІІ групи по зору, раніше не судимого,-

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основаного покарання з іспитовим строком 2 рокита покладено обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8, 29800 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_8, 34411 грн. 15 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з вироку суду, 24 червня 2015 року близько 09 години водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по території парковки «Ринку Столичний», що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110а, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, розпочинаючи рух не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших осіб, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка перебувала позаду автомобіля.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: лінійний перелом луски потиличної кістки справа з переходом в задню черепну ямку, травматичний субарахноїдальний крововилив, забій з геморагічним компонентом полюсів лобних часток головного мозку, які, згідно висновку № 216/Д від 14.08-17.09.2015 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків); пп. «б» п. 2.3 (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); п. 10.1 (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху); п. 10.9 (Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Не погоджуючись з вироком суду представник Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, своївимоги обґрунтовує тим, що вирок в частині стягнення з ПАТ «СГ ТАС» матеріальної та моральної шкоди є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Крім того, зазначає, що судом безпідставно стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» 19795, 15 грн. витрат на лікування, оскільки документально вони нічим не підтверджені та не обґрунтовані медичним закладом. Також судом безпідставно стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» 14616, 00 грн. витрат на 3 групу інвалідності, оскільки не надано документів, які б встановлювали причинно наслідковий зв'язок з дорожньою-транспортною пригодою та 3 групою інвалідності потерпілої.

Просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» на користь ОСОБА_8 матеріальної та моральної шкоди та ухвалити новий вирок, в якому відмовити ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» матеріальної та моральної шкоди, розмір якої перевищує 682, 08 грн.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи кваліфікації злочину та основної міри покарання, свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним в частині застосування щодо нього додаткового покарання, а саме позбавлення права керування транспортним засобом. Зазначає, що без водійського посвідчення не зможе виплатити ОСОБА_8 моральної шкоди.

Просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року скасувати частково, виключити додаткову міру покарання, а саме позбавленням права керувати транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, щодо апеляційної скарги представника Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС» послався на розсуд суду, думку представника Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС», який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу обвинуваченого, думки потерпілої та її представника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, та заперечували проти апеляційної скарги представника Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС», думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечувала проти апеляційної скарги представника Приватного акціонерного товариства «СГ ТАС», перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, які судом всебічно, повно та обєктивно досліджені і є обґрунтованими. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, що не оспорюється в апеляційних скаргах, тому судова колегія визнає ці висновки правильними.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого про помякшення призначеного судом покарання та виключення з вироку додаткового покарання у виді позбавлення права ОСОБА_4 керування транспортними засобами строком на 3 роки знайшли своє належне підтвердження в ході апеляційного судового розгляду та приходить до висновку про можливість помякшення призначеного покарання та виключення з вироку суду рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_4 керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Як встановлено апеляційним судом, обвинувачений після вчинення ним кримінального правопорушення давав послідовні та незмінні покази, щиро визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, частково відшкодував та зобовязується в повній мірі відшкодувати призначену вироком суду шкоду потерпілій та нести відповідальність за вчинене, сприяв органам досудового розслідування щодо розкриття кримінального правопорушення, є інвалідом 3 групи по зору і транспортний засіб є єдиним способом отримання заробітку та можливості відшкодування потерпілій в повному обємі заподіяної шкоди.

Також апеляційним судом прийнято до уваги позиції сторін під час апеляційного розгляду думки потерпілої та її представника, прокурора, представника цивільного відповідача, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо помякшення призначеного йому покарання та виключення з вироку суду рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд при призначенні основного покарання обвинуваченому врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Правомірним і достатньо обґрунтованим є застосування ст. 75 КК України, а саме: звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Основне покарання ОСОБА_4, призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого на її користь 95000 грн. моральної шкоди та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» 5000 грн. моральної та 38000,95 грн. (3589,80 грн. витрат на дієтичне харчування, 19795,15 грн. витрат на лікування та 14616 страхового відшкодування за шкоду, повязану зі стійкою втратою працездатності) матеріальної шкоди.

Вироком суду цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з обвинуваченого на користь потерпілої 29 800 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої 34 411 грн. 15 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» підлягає частковому задоволенню і погоджується з доводами апеляційної скарги про неправильне вирішення цивільного позову потерпілої в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» моральної шкоди.

Судом стягнуто на користь потерпілої 5000 грн. моральної шкоди, однак відповідно до приписів ст. 26-1 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоровю.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 цього Закону, страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування.

Пунктом 9.3 ст. 9 Закону зазначено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоровю потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого. Проте, ця сума є лімітом страхової виплати, яка може бути будь-якого розміру, однак не більше 100000 грн., в залежності від заподіяної шкоди потерпілій особі.

Суд першої інстанції, під час розрахунків суми моральної шкоди виходив із максимальної можливої страхової суми, тоді як повинен був розрахувати 5 % від фактичної суми страхової виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» «Страхова група «ТАС» 19795 грн. 15 коп. витрат на лікування, що обєктивно підтверджується доданими до матеріалів справи чеками про купівлю лікарських препаратів, та 14616 грн. страхове відшкодування за шкоду повязану із стійкою втратою працездатності нею внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої визнаний ОСОБА_4 Загальна сума стягнення становить 34411 грн. 15 коп.

Щодо доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про безпідставне стягнення зі страхової компанії на користь ОСОБА_8 34411 грн. 15 коп., колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки дані посилання страхової компанії не підтверджуються жодними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, відтак не можуть бути прийняті судом.

Внаслідок отриманих травм в результаті ДТП потерпілу було направлено для проходження МСЕК.

11.11.2015 року за результатами проведеної експертизи ОСОБА_8 було встановлено 3 групу інвалідності безтерміново (а.с. 98).

Таким чином, страховик згідно законодавства повинен відшкодувати 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю, що відповідно складає 5% від 34 411 грн. 15 коп., що становить 1 720 грн. 56 коп.

З огляду на те, що сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню має бути зменшена, і таке зменшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок в частині задоволення вимог цивільного позову щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_8 моральної шкоди та стягнути зі страхової компанії на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 1720 грн. 56 коп. в іншій частині апеляційних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Помякшити призначене ОСОБА_4 покарання.

Виключити з вироку суду рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_4 керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Апеляційну скаргу представника ПАТ «СГ ТАС» - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 березня 2016 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України в частині цивільного позову відносно відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, вул. Перемоги, 65, код за ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_8, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 1720, 56 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 56 коп. моральної шкоди.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: