Рішення № 5779072, 05.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2009 р.Справа № 16/104 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/104

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідача: селянського фермерського господарства "ОСОБА_2", с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області

про стягнення 163 741,89 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 16.09.09 р.;

від відповідача - участі не брав

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 193 015,79 грн., з яких 146 369,51 грн. - основний борг, 29 273,90 - штраф, 24 474,90 грн. - пеня, а також судові витрати.

22.09.09 р. на адресу господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за простим векселем в сумі 146 369,51 грн. та пеню за несвоєчасну оплату товару в сумі 17 372,38 грн. (а.с. 41-42).

У судовому засіданні 05.10.09 р. представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 29 273,90 грн. Позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 146 369,51 грн. та пені в розмірі 17 372,38 грн. позивач підтримує в повному обсязі (63-64).

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що відмова від частини позовних вимог, а також зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що вказані дії не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає до розгляду заяви позивача 22.09.09 р. та 05.10.09 р. і розглядає справу з урахуванням їх змісту.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, позовні вимоги не заперечив.

Однак господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, враховуючи наступне.

Судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та в довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області № 14-6184 від 14.07.09 р. (а.с. 27).

Про направлення на адресу відповідача ухвали господарського суду від 22.09.09 р. про відкладення розгляду справи на 05.10.09 р. свідчить штамп загального відділу господарського суду з вихідним № 14571 від 28.09.09 р. на зворотному боці вказаної ухвали (а.с. 55), а також копія списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області № 160 від 29.09.09 р. (а.с. 60).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

02.07.07 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Продавець) та селянським фермерським господарством "ОСОБА_2" (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 7 (далі - Договір, а.с. 11-12).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати Покупцю запасні частини до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість товару по кожному з найменувань указується в рахунках - фактурах.

В розділі 4 Договору сторони обумовили ціну і загальну вартість товару.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору ціна за одиницю товару, по найменуванню узгоджена сторонами і вказується в рахунках - фактурах. Загальна сума Договору складає 146 369,51 грн. (п. 4.2. Договору).

Відповідно до розділу 6 Договору поставка товару здійснюється силами Покупця на умовах: ЕХ франко - склад м. Кіровоград. Товар передається Покупцю частинами, згідно замовлень зі складу в АДРЕСА_1. Датою поставки товару вважається дата, вказана в видатковій накладній (п.п. 6.1. - 6.3. Договору).

Договір діє з 02.07.07 р. до 01.09.08 р., за умови повного виконання свої обов'язків сторонами (п. 11.2. Договору).

Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділом 5 Договору сторони погодили умови платежів за Договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору всі платежі між сторонами здійснюються в українських гривнах у безготівковій формі. Датою належної оплати признається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п. 5.2. Договору Покупець оформляє простий вексель на суму 146 369,51 грн..

Покупець здійснює оплату за отриманий товар до 01.09.08 р. згідно наданих рахунків - фактур. Проведенням розрахунку вважається отримання Продавцем коштів згідно рахунку-фактури у повному обсязі (п.п. 5.3. - 5.4. Договору).

Як вбачається з видаткових накладних № РН - 0000008 від 02.07.07 р., № - 0000009 від 02.07.07 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 146 369,51 грн. (а.с.16- 19).

Відповідачем товар на загальну суму 146 369,51 грн. отримано, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача на зазначених видаткових накладних, а також довіреністю серії ЯНО № 821296 від 02.07.07 р. (а.с. 46).

На виконання умов Договору позивачем виписано рахунок - фактуру № СФ-0000003 від 02.07.07 р. на суму 59 000,00 грн. та № СФ-0000004 від 02.07.07 р. на суму 87 369,51 грн. (а.с. 13-15).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, за отриманий товар в обумовлений Договором строк не розрахувався.

В рахунок погашення заборгованості за Договором відповідач 04.03.09 р. видав простий вексель серії АА № 1087704 на суму 146 369,51 грн. зі строком платежу 01.05.09 р. (а.с.43).

Відповідачем у строк до 01.05.09 р. платіж за векселем не здійснено, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1 від 18.05.09 р. з вимогою про погашення заборгованості у 3-денний строк (а.с. 20).

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї (далі- Уніфікований закон), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, підписані в Женеві 7 червня 1930 р., а також Законами України від 05.04.01 р. N2374-III "Про обіг векселів в Україні" (далі- Закон України "Про обіг векселів в Україні), стаття 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України, від 23.02.06 р. N 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.99 р. N 826-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.99 р. N 827-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.99 р. N828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг веселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Платежу за векселем передує виконання зобов'язання вексельним кредитором - пред'явлення векселя до оплати.

В силу статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема щодо строку платежу (статті 33-37) та платежу (статті 38-42).

Держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів (стаття 38 Уніфікованого закону).

Саму процедуру пред'явлення векселя для платежу Уніфікований закон не визначає. Зазвичай пред'явлення векселя має супроводжуватися складанням документа, з тексту якого видно, що ним підтверджується така юридична дія, як пред'явлення векселя до платежу.

З метою отримання платежу за векселем позивач пред'явив відповідачу вексель серії АА № 1087704 на суму 146 369,51 грн., що підтверджується відповідною заявою позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с.44).

Докази опротестування векселя у неплатежі в матеріалах справи відсутні, з наданих у судовому засіданні представником позивача поясненнях, виданий вексель не опротестовувся.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не подано доказів оплати векселя серії АА № 1087704 від 04.03.09 р., позовні вимоги про стягнення 146 369,51 грн. вексельної суми заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 17 372,38 грн. пені.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар покупцю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В частині стягнення з відповідача пені господарським судом враховано, що в даному випадку позивачем доцільно застосовано умови Договору, оскільки пеня нараховувалась з дня виникнення прострочення оплати товару, тобто з 02.09.08 р., до дня видачі відповідачем простого векселю від 04.03.09 р., тобто за період дії договірних зобов'язань сторін.

При цьому, позивачем враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, відповідачу нараховано пеню за період прострочення виконання зобов'язань за період з 02.09.08 р. по 01.03.09 р.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок пені в сумі 17 372,38 грн. є обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню (а.с. 45).

Відповідно до поданої у судовому засіданні 05.10.09 р. заяви про уточнення позовних вимог, позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 29 273,90 грн. Вказана заява підписана повноважним представником позивача.

Дослідивши вказану заяву, господарський суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 29 273,90 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, в зв'язку з чим та у відповідності до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Отже, провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 29 273,90 грн. підлягає припиненню у відповідності до ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з селянського фермерського господарства "ОСОБА_2" (27013, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка, код ЄДРПОУ 23228059) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) заборгованість в сумі 163 741,89 грн., а також 1637,41 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення штрафу в сумі 29 273,90 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.С. Коротченко