Постанова № 57788720, 17.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа№ 910/31431/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Ропій Л.М.

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився;

розглядаючи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 (повне рішення складено 22.02.2016)

у справі №910/31431/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 33 115,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. у справі №910/31431/15 позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 33054грн.70коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1215грн.78коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що до позивача, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України внаслідок виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивач не проводив автотоварознавче дослідження щодо визначення розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а надав суду лише рахунок СТО, що не дає об'єктивної можливості визначити розмір відшкодування, який підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 17.05.2016р.

17.05.2016р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники сторін та третя особа.

Враховуючи те, що про час та місце розгляду справи позивач, відповідач та третя особа повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення позивача та відповідача, від третьої особи поштова кореспонденція повернута поштовим відділенням з відмуткою «за закінченням терміну зберігання», про причини неявки суд учасники судового процесу не повідомили , їх явка в судове засідання не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

Між ПАТ "СК "Уніка", як страховиком, та державним підприємством "Старавто", як страхувальником, 01.01.2014р. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 321001/4002/0000001/, предметом якого є: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем "Фольксваген Кадді" (державний номер НОМЕР_1).

04.09.2015 близько 10 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Винниченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Фольксваген Кадді", та автомобіля "Субару", державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пунктів 11.4 і 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.09.2015 у справі № 466/7571/15-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

07.09.2015 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

16.09.2015 ПАТ "СК "Уніка" складено страховий акт № 00175729, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 33 115,10 грн. та виконуючи свої зобов'язання за договором позивач сплатив страхове відшкодування у сумі 33 115,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.09.2015 № 033129.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Цивільно-правова відповідальність власника "Субару" як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ "СК "Нова" за полісом № АІ/5834704, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є саме ПАТ "СК "Нова".

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту, від 24.11.2003, № 142/5/2092 встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

За змістом статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно до пункту 35.1 статі 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.

Позивач 30.09.2015 звертався до відповідача з регресною вимогою (заява № 16411) про відшкодування шкоди, яка залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до рахунку від 07.09.2015 № А10023499 позивач включив у суму страхового відшкодування мийку автомобіля, а саме 60,40 грн.

Пунктом 1.6 Методики визначено, що відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Оскільки, мийка автомобіля не є ремонтними роботами, то підстави для покладення на відповідача витрат у розмірі 60,40 грн., як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, відсутні.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування у сумі 33 054,70 грн. (33 115,10 грн. - 60,40 грн.).

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки позивачем надано суду лише рахунок СТО, це не дає об'єктивної можливості визначити розмір відшкодування, позивач не проводив автотоварознавче дослідження не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки в матеріалах справи наявна ремонтна калькуляція від 08.09.2015р.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. у справі №910/31431/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/31431/15.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.16р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.М. Ропій