Рішення № 57788616, 21.04.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2016 р.Справа № 925/240/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Швидкою О.В., за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дашуківські бентоніти"

про стягнення 102 203 грн. 21 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Макіївкокс» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Дашуківські бентоніти», в якому просить стягнути з відповідача на підставі договору № К-ТК-05-0320/1/102 від 20.03.2015 року 102 203 грн. 21 коп. попередньої оплати.

У судове засідання представник позивача не зявився, 14.04.2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання за підписом директора з правового забезпечення та корпоративного управління ПРАТ «Макіївкокс» ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві і отримані відповідачем.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.04.2016 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

20.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Дашуківьскі бентоніти» (Постачальник, відповідач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Макіївкокс» (Покупець, позивач у справі) було укладено договір № К-ТК-05-0320/1/102 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязується здійснити на умовах цього Договору поставку бентонітової продукції (надалі Продукція), а Покупець - прийняти та оплатити її на умовах цього Договору. Асортимент Продукції, її якісні характеристики, одиниця вимірювання, кількість, ціна за тонну, сумарна вартість партії встановлюється в Специфікаціях, які є невідємною частиною дійсного договору (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник здійснює передачу Продукції згідно заявки Покупця. Заявка на відвантаження партії Продукції в наступному місяці надсилається Постачальнику до 20 числа поточного місяця за допомогою факсимільного звязку.

Постачальник передає Покупцеві Продукцію партіями, відповідно до Специфікацій, які є невідємною частиною цього Договору (п.2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання на поточний рахунок грошових коштів, вказаних в п.3.2. Договору, Постачальник зобовязується здійснити відвантаження партії Продукції.

Відповідно до п.3.2. Договору Покупець зобовязується здійснити оплату шляхом перерахування 100 % вартості партії Продукції, вказаної у відповідній Специфікації, на поточний рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з моменту виставлення останнім рахунку-фактури. Рахунок-фактура надсилається Покупцеві за допомогою факсимільного звязку.

На виконання умов Договору платіжними дорученнями №2041 від 21.04.2015 року та №3489 від 19.06.2015 року на поточний рахунок відповідача позивачем була перерахована попередня оплата за Продукцію на загальну суму 132 203 грн. 21 коп.

Умови Договору повинні були бути виконані відповідачем до 07.05.2015 року та до 03.07.2015 року відповідно.

Позивач стверджує, що відповідачем було здійснено лише часткове відвантаження Продукції - на суму 30 000 грн.

Листом №07-3823 від 28.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути суму попередньої оплати в розмірі 102 203 грн. 21 коп., на що була отримана відповідь листом №106 від 02.09.2015 року, яким відповідач зобовязався повернути попередню оплату на адресу позивача протягом місяця.

Станом, на час звернення із цим позовом до суду відповідач передоплату у розмірі 102 203 грн. 21 коп. не повернув, у зв»язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду і просить стягнути її з відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №К-ТК-05-0320/1/102 від 20.03.2015 року, зміст якого відповідає положенням Глави 54 та, зокрема, статті 655 ЦК України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу попередню оплату у сумі 132 203 грн. 21 коп. за глину, що підтверджується платіжними дорученнями №2041 від 21.04.2015 та №3489 від 19.06.2015 року. Позивач стверджує, що до теперішнього часу відповідачем було здійснене лише часткове відвантаження Продукції на суму 30 000 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобовязання за Договором.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На вимогу позивача про повернення попередньої оплати відповідач направив лист №106 від 02.09.2015 року, яким зобовязався повернути попередню оплату протягом місяця.

Крім того, за твердженнями позивача, в результаті неодноразових письмових та усних звернень і переговорів, позивач та відповідач домовились про повернення суми заборгованості 102 203 грн. 21 коп. за узгодженим графіком, що підтверджується листом відповідача №9 від 09.02.2016 року.

На час розгляду справи сума попередньої оплати відповідачем позивачу не повернута.

Частиною другою ст.22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань за Договором № К-ТК-05-0320/1/102 від 20.03.2015 року.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено і відповідачем не спростовано факт порушення останнім взятого на себе зобовязання за договором поставки та неповернення на вимогу позивача попередньої оплати.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Оскільки, відповідач не виконав своє зобовязання, не подав доказів належного виконання умов Договору щодо поставки Продукції та не повернув попередню оплату позивачу після заявленої вимоги позивачем, а тому вимога позивача про стягнення заявленої до стягнення суми є законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1533 грн. 05 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Дашуківські бентоніти» (19330, Черкаська область, Лисянський район, село Дашуківка, код ЄДРПОУ 30146245) на користь Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс» (86106, Донецька область, м. Макіївка, Кіровський район, вул. Горького, б.1, код ЄДРПОУ 32598706) 102 203 грн. 21 коп. попередньої оплати та 1533 грн. 05 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 16 травня 2016 року.

Суддя В.В. Потапенко