Ухвала суду № 57785988, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2016 р. м. Київ К/800/48557/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г.,

Сорока М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від ЗО квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 668/13762/14-а за позовом ОСОБА_4 до Херсонської міської ради про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Херсонської міської ради, в якому просила скасувати абзац 8 п.1.4 Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, розташованим на території м. Херсона, затвердженого рішенням ХІХ сесії Херсонської міської ради VI скликання від 09.08.2012 року, №744.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення в частині оскарження обмежує право на присвоєння адрес об'єктам, пов'язаним конструктивними елементами, які при цьому мають різні входи та ділянки на яких вони розмішені, що в свою чергу робить неможливим державну реєстрацію права приватної власності на дані об'єкти.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 30 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 вересня 2013 року по справі № 667/1933/13-ц ОСОБА_4 в особисту приватну власність виділено 43/100 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: житлового будинку літ. "А": житлова кімната літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, житлова кімната літ. 1-3, прибудова літ. "а", в якій розташовано кухню літ. "І", прибудова літ. "а2", в якій розташований санвузол літ. "ІІІ", сараю літ. "В", сараю літ. "Г", гаражу літ. "Д" сараю літ. "Е", туалету літ. "Ж", огорожі № 1, хвіртки № 2, водопроводу № 3, огорожі № 4.

3 березня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до т.в.о. Херсонського міського голови з заявою про присвоєння поштової адреси 43/100 зазначеної частини домоволодіння.

Листом від 24.03.2014 р. заявнику було відмовлено у зв'язку з відсутністю законних підстав для присвоєння самостійної поштової адреси належній їй частині домоволодіння.

Оскарживши таку відмову до суду, ОСОБА_4 дізналася про існування рішення Херсонської міської ради від 09.08.2012 р. № 744 "Про затвердження Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, розташованих на території м. Херсона, та визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 29.04.2011 р. № 194", зокрема, абзацом 8 пункту 1.4 Порядку передбачено, що об'єктам, пов'язаним конструктивними елементами, що забезпечують їх цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкція даху, покрівля, тощо), не надаються самостійні адреси.

Вважаючи, що абзац 8 пункту 1.4 Порядку порушує право ОСОБА_4 на присвоєння частині її будинку поштової адреси, позивач звернулася до суду.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржуване рішення порушує норми ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.19 Конституції України, а також ч.3 ст.364 Цивільного кодексу України та унеможливлює державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (частини домоволодіння) відповідно до рішення суду.

Крім того, позивач посилається на лист Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року та на Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, якою відповідно до п.п. 2.2 п.2 встановлено, що поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи судом не встановлено порушень Херсонською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення в розумінні ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний пункт рішення є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права позивача, оскільки на час прийняття зазначеного рішення таких прав у позивача не існувало. Отже, оспорюване рішення, на час прийняття не призвело до виникнення у ОСОБА_4 будь-якого правового результату. Тож жодних правових наслідків, які могли би порушувати права позивача у справі та бути предметом оскарження, у даному випадку не виникло.

Між тим, такий висновок суду не відповідає вимогам ч.1 ст.6 КАС України, відповідно до якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою обставини, на які посилається позивач, не надано їм належної правової оцінки, не досліджено їх в сукупності з іншими доказами по справі, що свідчить про неповноту дослідження та встановлення всіх обставин справи

Отже ухваленим по справі рішенням не встановлено дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, чим порушено норми процесуального права при вирішенні вищезазначеного спору, а тому висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є передчасним.

За правилами ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу Адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, надати належну правову оцінку доводам сторін та тим обставинам, на які вони посилаються, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково .

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - скасувати. Справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: