Ухвала суду № 57785974, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м. Київ К/800/46420/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г.,

Сорока М.О.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 0670/8188/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна" до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна" звернулося в суд з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці форми "Р" від 15.11.2012 року № 64 та № 65.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи відповідачем прийнято оскаржувані рішення, якими позивачу визначено додаткове податкове зобов'язання. Позивач вважає, що висновки перевірки не відповідають дійсності та суперечать вимогам законодавства, під час проведення митного контролю і митного оформлення товару підприємством було надано всі необхідні документи, про що свідчить факт випуску у вільний обіг товарів, що декларувалися, а також відсутність письмової вимоги митного органу про надання додаткових документів. Крім того, позивач вважає, що відповідачем невірно визначена митна вартість ввезеного товару на основі вартості ідентичного товару, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржувані рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 р. позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано прийняті Житомирською митницею 15.11.2012 року податкові повідомлення-рішення № 64 в частині визначення грошового зобов'язання з ввізного мита за основним платежем в сумі 1048,84 грн., за штрафними санкціями в сумі 524,42 грн. та № 65 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4405,12 грн., за штрафними санкціями в сумі 2202,56 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці форми "Р" від 15.11.2012 року № 64 та № 65.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Житомирська митниця ДФС України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, TOB "Виробниче об'єднання Техна" 02.08.2012 року за МД №101040000/2012/005636, на виконання контракту №TVK-CIS-064/2012 від 02.04.2012 року, імпортувало на митну територію України товар "Співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору, в кількості 22000 кг. Використовується для процесів екструзії та термоформування, виготовлення стрічки послідовидалення. Технічні характеристики: індекс текучості 230С/2,16кг-0,39гр/10хв; індекс текучості 230С/5,00кг-1,50гр/10хв; процес виготовлення і випробування товару було проведено в відповідності зі стандартом ISO 1133. Торговельна марка TIPPLEN. Виробник Tisza Chemical Group Public Limited Company. Країна виробництва Угорщина-НU.2.Місць 16, упаковано у 880 поліпропіленових мішків на 15 дерев'яних палет, перев'язаних п/е плівкою". Митна вартість товару на момент митного оформлення складала 1,11 Євро/кг.

22.10.2012 року працівниками Житомирської митниці була проведена документальна невиїзна перевірка повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ "Виробниче об'єднання Техна", оформлена актом № 34/12/101000000/0033063942 від 22.10.2012 року, якою встановлено, що при митному оформлені товару "Співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору, імпортованого на митну територію України ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" за МД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012 року, декларантом невірно визначена митна вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 16426,30 грн. (ввізне мито - 3158,91 грн., ПДВ - 13267,39 грн.).

На підставі вказаного акта № 34/12/101000000/0033063942 від 22.10.2012 року, Житомирською митницею 15.11.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р": № 64 про визначення суми грошового зобов'язання (з застосуванням штрафних санкцій) по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 4738,37 грн., у тому числі: 3158,91 грн. основного платежу, 1579,46 грн. штрафних санкцій; № 65 про визначення суми грошового зобов'язання (з застосуванням штрафних санкцій) по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 19901,09 грн., з яких: основний платіж - 13267,39 грн., штрафні санкції - 6633,70 грн.

Як зазначено в акті перевірки ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" 02.08.2012 року за ВМД №101040000/2012/005636 імпортувало на митну територію України товар "Співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору" в кількості 22 000 кг, який використовується для процесів екструзії та термоформування, виготовлення стрічки послідовидалення. Технічні характеристики: індекс текучості 230С/2,16кг-0,39гр/10хв; індекс текучості 230С/5,00кг-1,50гр/10хв; процес виготовлення і випробування товару було проведено в відповідності зі стандартом IS01133. Торговельна марка TIPPLEN. Виробник Tisza Chemical Group Public Limited Company. Країна виробництва Угорщина - HU. Місць 16, упаковано у 880 поліпропіленових мішків на 15 дерев'яних палет, перев'язаних п/е плівкою". Митна вартість товару на момент митного оформлення складала 1,11 євро/кг.

Відповідачем опрацьовані документи, що стали підставою для митного оформлення та зберігаються разом з митною декларацією. Зокрема розглянуто: річний рамковий контракт № TVK-CIS-064/2012 від 02.04.2012р. між ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" та AO TVK (відкрите акціонерне товариство Тисайський Хімічний комбінат). Предмет контракту - поліетилен та пропілен в гранулах різних марок для виробництва пластмасових виробів, загальна вартість контракту 3 000 000 євро; додаток № 1 від 02.04.12 року до контракту № TVK-CIS-064/2012 від 02.04.2012 року; додаткова угода № 1 від 30.05.2012 року до контракту № ТУК- CIS-064/2012 від 02.04.2012 року; підтвердження замовлення ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" за № 524366 від 11.07.12 року на товар TIPPLEN К 899 у кількості 22,00 т. вартістю 1 070,00 євро за одиницю. Постачальник Tisza Chemical Group Public Limited Company (Угорщина). Вартість замовлення 23 540,00 євро. Умови поставки FCA. Дата відправлення 27.07.2012 року; інвойс № рм/411869 від 24.07.2012 року на товар TIPPLEN К 899 у кількості 22,00 т. вартістю 1 070,00 євро за одиницю. Постачальник Tisza Chemical Group Public Limited Company (Угорщина). Вартість замовлення 23 540,00 євро. Умови поставки FCA; митна декларація країни відправлення, без зазначення вартості товару; сертифікат відповідності, виданий виробником.

У результаті опрацювання документів, що стали підставою для митного оформлення та зберігаються разом з митною декларацією, відповідач дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності та декларантом були заявлені неповні відомості про митну вартість товару. А саме, у документі "Підтвердження замовлення" № 524366 від 11.07.2012 року вказані умови оплати - відстрочка платежу 30 днів, разом з тим, у інвойсі № рм/411869 від 24.07.2012 року зазначено, що умовами оплати с передплата вартості замовленого товару у термін - 30 днів.

Таким чином, митний орган розглянувши документи, надані разом з ВМД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012 року, визначив, що заявлена митна вартість товару "співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору", імпортованого на митну територію України ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" потребує коригуванню.

Розрахунок донарахувань митних платежів, що виникли внаслідок заниження заявленої митної вартості товару та підлягають сплаті визначено відповідачем шляхом застосування методу, при якому за основу береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Ціну договору щодо ідентичних товарів відповідачем визначено при порівнянні опису товару, які містяться у графі 31 за ВМД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012 року та графі 31 ВМД №101040000/2012/004626 від 02.07.2012 року та встановлено, що товар "співполімери пропілену: сополімер поліпропілену TIPPLEN К 899 у вигляді гранул білого кольору", ввезений за зазначеними ВМД у рамках одного контракту та можуть розглядатись як ідентичні товари. Митна вартість товару на момент митного оформлення ВМД № 101040000/2012/004626 від 02.07.2012 року складала 1,407 євро/кг.

Таким чином, відповідачем донараховано митні платежі за ВМД №101040000/2012/005636 від 02.08.2012 року, виходячи з митної вартості ідентичного товару встановленої на рівні 1,407 євро/кг.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом при визначенні додаткових податкових зобов'язань позивачу було допущено арифметичні помилки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті митним органом всупереч положенням законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпункт 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно зі статтею 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 29.09.2015 року (справа № 21-1724а15).

Крім того, відповідно до правових позиції Верховного Суду України, висловлених у постановах Верховного Суду України від 07.11.2011 року, 26.06.2012 року та 04.07.2013 року (справи №№ 21-223а11, 21-130а12, 21-202а13 відповідно), якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Відповідно до статей 49, 53 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, позивачем під час декларування товарів було заявлено митну вартість та подано документи, що підтверджують таку митну вартість, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс); підтвердження замовлення; сертифікат відповідності, виданий виробником.

Митну вартість позивачем було визначено за основним методом - ціною договору (контракту) у відповідності до статті 57 Митного кодексу України, якою передбачено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, серед яких є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2 ) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої, третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з пунктом 2.3 річного рамкового контракту №ТУК-СІ8-064/2012 від 02.04.2012 року між ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" та АО ТУК (відкрите акціонерне товариство Тисайський Хімічний комбінат) реалізація і покупка товару між покупцем та постачальником здійснюється на підставі окремих місячних замовлень та підтверджень, в яких зазначається наступна інформація: кількість, марка товару, ціна, кінцевий термін відправки товару.

Відповідно додатку №1 до контракту оплата вартості товару здійснюється покупцем по рахунку, виставленому постачальником на основі підтвердження замовлення. При цьому, надані документи "інвойс" та "підтвердження замовлення" містять всі необхідні відомості щодо вартості товару, а саме назву та марку товару, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість та кінцевий термін відправки товару. Тобто вартість товарів, що використовувалась для митних цілей базувалась на ціні, що фактично підлягала сплаті за ці товари та за умовами, передбаченими підтвердженням замовлення №524366 від 11.07.2012 року та інвойсом № рм/411869 від 24.07.2012 року.

Щодо встановлених розбіжностей у документі підтвердження замовлення №524366 від 11.07.2012 року, де вказані умови оплата - відстрочка платежу 30 днів, а в інвойсі № рм/411869 від 24.07.2012 року зазначено, що умовами оплати є передплата вартості замовленого товару у термін - 30 днів, судом апеляційної інстанції встановлено, що при співставленні зазначених документів в оригіналі вони мають ідентичні умови оплати, дана розбіжність виникла у зв'язку із неточним перекладом інвойсу № рм/411869 від 24.07.2012 року з мови оригіналу на російську мову. Для уникнення непорозумінь при подачі заперечень до акту перевірки позивачем було надано копії документів в оригіналі та офіційно замовлений автентичний їх переклад на українську мову, по яким робочою групою відповідача встановлено невідповідності та у зв'язку з якими виникло питання про коригування митної вартості товару. В оригіналі зазначені документи містять єдині умови оплати - відкритий рахунок протягом 30 днів, при цьому ця помилка ніяким чином не стосувалася вартості товару і не могла вплинути на виконання встановлених умов контракту та спричинити зміну вартості товару.

Дана помилка є лінгвістичною та була допущена перекладачем під час перекладу окремих слів та виразів.

Стосовно підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, яким передбачено надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару при митному оформленні, якщо рахунок сплачено, то дана вимога не могла бути виконана з огляду на неможливість її виконання, так як термін сплати за умовами контракту не настав. Підтвердженням замовлення №524366 від 11.07.2012 року та інвойсом № рм/411869 від 24.07.2012 року встановлено умови оплати - відкритий рахунок протягом 30 днів.

Позивачем при поданні заперечень на акт перевірки було надано копію платіжного доручення від 22.08.2012 року №276 для підтвердження вартості, фактично сплаченої за товар.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до якого документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється у відповідності до статті 54 Митного кодексу України, згідно з якою митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позивачем під час проведення митного контролю і митного оформлення товару було надано всі необхідні документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

В той же час, митним органом не доведено під час розгляду справи наявності обґрунтованих підозри про те, що при пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, а виявлені митним органом під час перевірки розбіжності не впливають на ціну ввезеного позивачем товару, являються наслідком технічної помилки перекладача та не спростовують заявлену позивачем митну вартість товару.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України - відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: