Ухвала суду № 57785704, 18.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/6499/2016 Головуючий у 1-й інстанці - Ластовка Н.Д.

Доповідач - Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-Барановської Л.В.

Суддів-Панченка М.М., Побірченко Т.І.

при секретарі Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням індексації, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття щомісячно.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що відповідач достатньої матеріальної допомоги на утримання сина не надає, від виконання своїх батьківських обов'язків ухиляється, з огляду на що просила позов задовольнити.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2016 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1455 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду та визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитина - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.01.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.12.2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року у сторін народився син - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 є особою працездатного віку, працює на посаді прибиральниці в Управлінні адміністративних будинків ГФД СКМУ, середньомісячна заробітна плата складає 2972,85 грн.

Батько дитини - ОСОБА_5 є особою працездатного віку, на даний час не працює, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не було надано.

Неповнолітній син ОСОБА_7 навчається в 4-А класі спеціалізованої школи № 65 з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпровського району м. Києва та відвідує групу продовженого дня на якій є можливість харчуватися за кошти батьків. (а.с.33)

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180,181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції врахував положення ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» де встановлено, що з 01.01.2016 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить - 1167 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років становить - 1455 грн. на одну особу в розрахунку на місяць для дитини відповідного віку, а також врахував те, що неповнолітня дитина проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судам окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачає, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що він не має постійної роботи та стабільного доходу, а тому не в змозі сплачувати щомісячно аліменти в розмірі 1455 грн., не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування на роботу та заняття певними видами діяльності суду в розумінні ст. 57 ЦПК України не надано, а тому в сукупності оцінених судом доказів є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у зазначеному судом розмірі.

Оцінюючи достатність і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, та враховуючи, що обставини на які посилається позивач не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, з урахуванням наведеного вище не відносяться до тих, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідності до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді