Постанова № 57785507, 17.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа № 922/383/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Плахова О.В., судді Фоміної В.О.,

при секретарі Федосєєвій Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 16.05.2016р. №363;

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю від 09.02.2015р. №17;

розглянувши апеляційну скаргу Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області, смт.Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область

на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2016р.

у справі № 922/383/16

за позовом Шевченківської селищної ради, смт. Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор", м.Полтава

про стягнення 94655,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі №922/383/16 (суддя Калініченко Н.В.) відмовлено в задоволенні позову Шевченківської селищної ради до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 21.01.2014р. у розмірі 94655,61 грн.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 6, 11,627,629, 632 ЦК України, статті 173,174,179 ГК України, статтю 96 Земельного кодексу України, статті 15,21 Закону України «Про оренду Землі» мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобовязань, визначених умовами договору оренди землі від 21.01.2014р. Також суд зазначив, що оренді платежі сплачені відповідачем на користь позивача за договором від 21.01.2014р. до звернення позивача з позовом у повному розмірі, встановленому умовами договору. Крім того, враховуючи, що між сторонами спору не укладались додаткові угоди щодо зміни розміру орендної плати, місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Шевченківська селищна рада з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі №922/383/16 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі №922/383/16 у звязку з відсутністю предмета спору; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що заборгованість відповідача по орендній платі виникла у звязку тим, що ним не застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі. Крім того зазначає, що порядок індексації нормативної грошової оцінки землі, визначається статтею 289 Податкового кодексу України, положення якого не були прийняті до уваги місцевим господарським судом, та які мають пріоритет над іншими нормативними актами. На думку апелянта, щорічна індексація нормативної грошової оцінки землі спричиняє зміну розміру орендної плати, визначеної у договорі, та не залежить від волевиявлення сторін договору, і не спричиняє необхідності у внесенні змін до договору оренди землі, а отже при сплаті орендної плати відповідач зобовязаний був врахувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі №922/383/16 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі №922/383/16 у звязку з відсутністю предмета спору, так як відповідачем сплачена сума, яка заявлена до стягнення, у повному обсязі; судові витрати стягнути з відповідача.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.01.2014р. між Шевченківською селищною радою (орендодавцем) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (орендарем) укладений договір оренди землі, пунктами 1, 2 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення ХХХУІ сесії Шевченківської селищної ради УІ скликання від 12.12.2013р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шевченківської селищної ради Харківської області в смт. Шевченкове, вул. Шевченка, 2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,1826га, у тому числі забудовані землі 6,1826га, кадастровий номер 6325755100020000240. (а.с.11-14).

У пункті 5 даного договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7605216,26грн.

Відповідно до пункту 9 даного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. У відповідності до рішення ХУІ сесії УІ скликання Шевченківської селищної ради від 05.01.2012р. орендна плата встановлюється у розмірі пять відсотків від грошової оцінки землі. Загальна сума сплати на рік становить 380260,81грн.

Згідно із пунктом 10 цього договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 14 цього договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення ціни і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; збільшення розміру ставки земельного податку, при зміні розміру орендної плати, що встановлюється сесією селищної ради.

Пунктом 35 цього договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що за актом прийому-передачі земельної ділянки згідно договору від 21.01.2014р., Шевченківська селищна рада передала, а ТОВ «Гутянський елеватор» прийняло земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 6,1826га, в тому числі забудовані землі 6,1826га, яка знаходяться за адресою: смт. Шевченкове, вул. Шевченка, 2(а.с.14 зв.).

Листом від 11.01.2016р. Шевченківська селищна рада повідомила ТОВ «Гутянський елеватор» про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення станом на 01.01.2015р. за 2014рік склав 1,2149, а отже грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 9498328,38грн., та, відповідно, орендна плата складає 474916,42грн., та запропонував сплатити відповідну заборгованість (а.с.18,19).

ТОВ «Гутянський елеватор» листом від 20.01.2016р. №18 повідомило позивача про те, що вимога про сплату орендної плати за 2015рік з урахуванням коефіцієнтів індексації є такою, що не відповідає умовам договору оренди землі, та не може бути прийнята до виконання (а.с.20).

15.02.2016р. Шевченківська селищна рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 94655,61грн., на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.01.2014р., який обґрунтований тим, що Державне агентство земельних ресурсів України листом від 14.01.2015р. повідомило, що коефіцієнт індексації нормативої грошової оцінки сільськогосподарських угідь та земель несільськогосподарського призначення станом на 01.01.2015р. за 2014рік склав 1,249, що свідчить про зміну бази оподаткування земельним податком та орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності у 2015році на 25 відсотків. Також зазначила, що ТОВ «Гутянський елеватор» у 2015році сплачено орендну плату у розмірі, встановленому договором оренди землі від 21.01.2014р., а саме 380260,81грн., однак без урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, у звязку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 94655,61грн.(а.с.4-7).

Відзивом від 25.02.2016р. ТОВ «Гутянський елеватор» заперечило проти вимог позовної заяви та просило відмовити у задоволенні позову за безпідставністю (а.с.41,42).

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі № 922/383/16 відмовлено у задоволенні позову з підстав, викладених вище (а.с.70-74).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, яка утворилась у звязку з несвоєчасним виконанням грошових зобовязань за договором оренди землі від 21.01.2014р.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України, визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із статтею 638 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 188 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 188 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Сторони спору у пункті 9 договору оренди землі від 21.01.2014р. визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. У відповідності до рішення ХУІ сесії УІ скликання Шевченківської селищної ради від 05.01.2012р. орендна плата встановлюється у розмірі пять відсотків від грошової оцінки землі. Загальна сума сплати на рік становить 380260,81грн.

Згідно із пунктом 10 цього договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Отже, сторони спору у договорі оренди землі від 21.01.2014р. дійшли згоди щодо розміру орендної плати у сталому розмірі та зазначили порядок її визначення (обчислення).

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем до моменту звернення до суду з цим позовом сплачена орендна плата за 2015рік на підставі договору оренди землі від 21.01.2014р. у сумі 380260,81грн., вказані обставини також підтверджені представником ТОВ «Гутянський елеватор».

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У пункті 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що передбачене частиною першою статті 35 ГПК визнання обставин сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, може бути реалізоване і в суді апеляційної інстанції на загальних підставах.

Таким чином, обставини щодо оплати ТОВ «Гутянський елеватор» орендних платежів за 2015рік згідно договору оренди землі від 21.01.2014р. у сумі 380260,81грн., у відповідності до вимог статті 35ГПК України є встановленими та не підлягають доказуванню.

Шевченківська селищна рада Шевченківського району просить стягнути з ТОВ «Гутянський елеватор» 94655,61грн. орендної плати на підставі договору оренди землі від 21.01.2014р., яка виникла у звязку з проведеною індексацією нормативної грошової оцінки землі на підставі статті 289 ПК України.

Як зазначалось вище, у пункті 9 договору оренди землі від 21.01.2014р. сторони спору досягли згоди щодо розміру орендної плати на рік, яка становить 380260,81грн.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

За приписами статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 632 ЦК України застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

У пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця (п. 2.19-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. N 6).

У пункті 14 договору оренди землі від 21.01.2014р., укладеному між сторонами спору, визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема зміни розміру земельного податку, підвищення ціни і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; збільшення розміру ставки земельного податку, при зміні розміру орендної плати, що встановлюється сесією селищної ради.

Враховуючи ту обставину, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна коефіцієнту індексації є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, про що також зазначено у договорі оренди землі від 21.01.2014р.

Договір оренди землі від 21.01.2014р. не містить умов, згідно яких орендар зобовязаний самостійно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, за таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для сплати орендарем ТОВ «Гутянський елеватор» орендної плати з урахуванням проведеної індексації без внесення відповідних змін до умов договору.

Пунктом 35 цього договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

З положень чинного законодавства та умов договору оренди землі від 21.01.2014р. вбачається, що при зміні орендної плати у звязку зі зміною коефіцієнту індексації необхідно внести відповідні зміни до умов договору.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Частинами 1, 2 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

З аналізу вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі від 21.01.2014р. вбачається, що зміни до цього договору вчиняються лише у письмовій формі.

Матеріали справи не містять додаткових угод до договору оренди земні від 21.01.2014р., та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що зміни до умов цього договору не вносились, а отже орендна плата за умовами договору становить 380260грн., яка у повному обсязі сплачена відповідачем.

Доводи апелянта про необхідність припинення провадження у справі у звязку зі сплатою відповідачем суми, визначеної Шевченківської селищної ради у позовній заяві як предмет позову, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідач не визнає факту наявності заборгованості з орендної плати, яка, як стверджує позивач, виникла у звязку з проведеною індексацією нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, а отже платіжне доручення від 24.02.2016р. №553, згідно з яким ТОВ «Гутянський елеватор» перерахував Шевченківській селищній раді 94684,90грн., не свідчить про припинення існування предмету спору на момент прийняття оскаржуваного судового рішення.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача по орендній платі за 2015рік за договором оренди землі від 21.01.2014р.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у звязку з чим апеляційна скарга Шевченківської селищної ради не підлягає до задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі № 922/383/16 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги Шевченківську селищну раду Шевченківського району Харківської області.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2016р. у справі № 922/383/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 19.05.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Фоміна В.О.