Рішення № 57784610, 12.05.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2016 р.Справа № 921/199/16-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства "Тернопільелектротранс", вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, 46027

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс", вул. Крушельницької, 18 , оф.105, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027

про cтягнення заборгованості в сумі 71 687,56 грн.

За участю представників сторін:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність №13/18 від 27.04.16 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Комунальне підприємство "Тернопільелектротранс", вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, 46027 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 комунал сервіс", вул. Крушельницької, 18, оф. 105, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027 про cтягнення заборгованості в сумі 68140,49 грн. (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №330/18 від 28.04.2016р.)

Ухвалою господарського суду від 05 квітня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28 квітня 2016 року.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву №330/18 від 28.04.2016 року про зменшення розміру позовних вимог, а також витребувані судом документи.

Розглянувши заяву позивача №330/18 від 28.04.2016 року, якою розмір позовних вимог зменшено на 3547,07 грн., враховуючи, що вона подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, суд приймає її і спір вирішується з її врахуванням.

12.05.2016р. у судовому засіданні представником позивача в підтвердження надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача представлено оригінали опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку №6790 від 28.03.2016 року.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у дане судове засідання не забезпечив, витребуваних документів не подав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалою суду від 28.04.2016 року про відкладення розгляду справи, яка направлена на його адресу, зазначену у позовній заяві 225/18 від 17.03.2016р. та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Крушельницької, 18 , оф.105, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027, проте, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового звязку відправнику (господарському суду) не повернуто.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому, з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.05.2016р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та прийняти участь у розгляді справи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 20 березня 2014р. між комунальним підприємством Тернопільелектротранс та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Сервіс укладено Договір стоянки транспортного засобу №03/14с/9 , відповідно до п.1.1. якого позивач надав відповідачу в користування охоронювану, мощену площадку для стоянки автотранспортних засобів за адресою: м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7 на умовах визначених цим Договором та Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №115, а користувач проводити оплату згідно виставлених рахунків (п. 1.1 Договору) . Перелік транспортних засобів, які відповідач мав право розмістити на території позивача визначено п.1.2. Договору. На момент укладення Договору відповідачу надано право розмістити на території 8 транспортних засобів. Плата за право розміщення одного транспортного засобу складала 150 грн. в місяць (п.п. 1.2-.1.3 Договору). Кошти за Договором відповідач повинен оплачувати не пізніше 15-го числа поточного місяця згідно п.3.1. Договору № 03/14с/9. За невиконання чи неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та даним Договором (п. 4.1 Договору). Даний договір вступив в силу 21.03.2014р. і діє до 26.03.2014р. (п. 5.5 Договору).

В подальшому 26.03.2014р., 31.03.2014р., 07.04.2014р., 10.04.2014р., 14.04.2014р. між Сторонами укладено Додатки №№ 1, 2, 3, 4 ,5 до Договору №03/14с/9 від 20.03.2014р., якими вносились зміни у кількість транспортних засобів, які користуватимуться послугами стоянки, а також продовжувався строк його дії до 31.04.2014р.

Як свідчать долучені позивачем до матеріалів справи копії рахунків на оплату вартості стоянки автомобілів №0614 від 24.03.2014р., №0624 від 26.03.2014р., №0647 від 01.04.2014р. №0810 від 15.04.2014р., №0839 від 24.04.2014р., відповідачу на виконання умов укладеного Договору №03/14с/9 від 20.03.2014р. за період з 20.03.2014р. по 30.04.2014р. нараховано 2422,56 грн плати за стоянку автотранспортних засобів.

У звязку проведеним відповідачем 25 березня 2014 року та 30.04.2014р. санітарним утриманням території позивача на суму 448,04 грн. (акт приймання наданих послуг №166 від 25 березня 2014 року) та на суму 896,09 грн. (акт приймання наданих послуг № 256 від 18 квітня 2014 року відповідно). У звязку із цим, між відповідачем та позивачем було проведено взаємозалік боргу за яким сума вартості оплати за стоянку зменшено на суму виконаних відповідачем робіт 1344,13 грн.

Таким чином, заборгованість за Договором № 03/14с/9 станом на день заявлення позову (04.04.2016р.) становить 1078,43 грн.

30 квітня 2014 року між сторонами укладено Договір стоянки транспортних засобів за № 04/14с/14, відповідно до п.1.1. якого позивач надав відповідачу в користування охоронювану, мощену площадку для стоянки автотранспортних засобів за адресою: м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7 на умовах визначених цим Договором та Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №115, а користувач проводити оплату згідно виставлених рахунків (п. 1.1 Договору) . Перелік транспортних засобів, які відповідач мав право розмістити на території позивача визначено п.1.4. Договору. На момент укладення Договору відповідачу надано право розмістити на території 12 транспортних засобів. Плата за право розміщення одного транспортного засобу складала 150 грн. в місяць (п.п. 1.2-.1.4 Договору). Кошти за Договором відповідач повинен оплачувати не пізніше 15-го числа поточного місяця згідно п.3.1. Договору. За невиконання чи неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та даним Договором (п. 4.1 Договору). Даний договір вступив в силу 01.05.2014р. і діє до 07.05.2014р. (п. 5.5 Договору).

В подальшому 07.05.2014р., 14.05.2014р., 21.05.2014р., 11.06.2014р., 19.06.2014р., 07.07.2014р., 21.07.2014р., 04.08.2014р., 18.08.2014р., 29.08.2014р., 08.09.2014р., між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2, 3, 4 ,5, 7, 8, 9, 10, 11, 12 до Договору №03/14с/9 від 20.03.2014р., якими продовжувався строк його дії до 16.09.2014р.

За час дії Договору згідно виставлених рахунків №1832 від 30.08.2014р., №2073 від 26.09.2014р., №1149 від 12.06.2014р, №1343 від 02.07.2014р., №0855 від 30.04.2014р., №1000 від 15.05.2014р. відповідачу нараховано 8183,20 грн, які відповідачем не оплачено.

17 вересня 2014 року між комунальним підприємством Тернопільелектротранс (надалі Володілець) та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Сервіс (надалі - Користувач) укладено Договір № 09/14с/21 згідно умов якого Володілець надав в платне строкове обмежене користування охоронюване асфальтоване покриття для відстою автотранспортних засобів Користувача згідно переліку, вказаного в Додатку до даного Договору, яким також встановлено вартість за розміщення таких транспорті засобі в залежності від їх габаритів (п. п. 1.1.-1.2. Договору). У відповідності до п. 1.3. Договору Користувач зобовязався своєчасно оплачувати рахунки. Кошти за Договором відповідач повинен оплачувати не пізніше 15-го числа поточного місяця згідно п.3.1. Договору № 09/14с/21. За невиконання чи неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та даним Договором (п. 4.1 Договору). Даний договір вступив в силу 17.09.2014р. і діє до 31.12.2014р. (п. 5.5 Договору).

17.09.2014р., 15.10.2014р., 24.10.2014р., 15.12.2014р., 11.03.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2, 3, 4 ,5 до Договору №09/14с/21 від 17.09.2014р., якими вносились зміни у кількість транспортних засобів, які користуватимуться послугами стоянки, сума місячної плати за надані послуги, продовжувався строк його дії, а також вирішено припинити дію цього Договору з 12.03.2015р.

За період з 17 вересня 2014 року по 11 березня 2015 року, (період дії Договору) відповідачу нараховано плату за Договором № 04/14с/21 у розмірі 24 524,83 грн, яка ним погашена лише частково і станом на 04.04.2016р. (день заявлення позову) заборгованість становить 15 584,83 грн.

17 вересня 2014 року між позивачем (Володілець) та відповідачем (Користувач) укладено Договір №09/14п/11 за умовами якого, ТзОВ ОСОБА_2 Сервіс надано право зберігання на території за адресою: вул. Тролейбусна,7а, м.Тернопіль, площею 486 м.кв. , межі якої визначені в кресленні до Договору, піщано-соляної суміші із помісячною оплатою у розмірі 1550 грн., згідно виставлених до 5-го числа наступного за звітним місяця рахунків на оплату послуг (п. п. 1.1. , 2.1., 3.1.2 Договору). В свою чергу Користувач зобовязаний здійснювати оплату цих рахунків до 10-го числа наступного за звітним місяцем (п. 2.2. Договору). Договір набрав чинності з 17.09.2014р. та діяв до 31.12.2014р.

15.10.2014р, 15.12.2014р., 11.03.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2, 3 до Договору №09/14п/11 від 17.09.2014р., якими вносились зміни у розмір земельної ділянки, наданої у користування, а також припинено дію даного Договору з 31.12.2015р.

За користування зазначеною земельною ділянкою у період з 17 вересня 2014 року по 11 березня 2015 року (термін дії Договору) позивачем нарахована плата у розмірі 16753,95 грн., на підтвердження чого подано рахунки №2275 від 13.10.2014р., №2495 від 12.11.2014р., №2710 від 04.12.2014р., №3777 від 26.12.2014р., №0227 від 31.01.2015р., №0397 від 30.04.2015р., які відповідачем оплачено лише частково. Таким чином заборгованість за Договором № 09/14п/11 становить 5682,98 грн.

17 вересня 2014 року між позивачем (Володілець) та відповідачем (Користувач) укладено Договір № 09/14п/10 про користування оглядовою канавою згідно з умовами якого Володілець зобовязався надавати Користувачу за плату , в порядку та умовах визначених цим договором, право обмеженого, строкового користування оглядовою канавою за адресою :вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, із помісячною платою за таке користування у розмірі 1210 грн (п. п. 1.1. , 2.1. Договору). В свою чергу Користувач зобовязаний здійснювати оплату цих рахунків до 10-го числа наступного за звітним місяцем, згідно виставлених до 5-го числа наступного за звітним місяця рахунків на оплату послуг (п. 2.2., 3.1.2. Договору). Договір набрав чинності з 17.09.2014р. та діяв до 31.12.2014р.

17.09.2014р, 15.12.2014р., 11.03.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2, 3 до Договору №09/14п/10 від 17.09.2014р., якими вносились зміни у термін дії Договору, а також припинено його дію з 12.03.2015р.

За користування зазначеною земельною ділянкою у період з 17 вересня 2014 року по 11 березня 2015 року (термін дії Договору) позивачем нарахована плата у розмірі 7044,02 грн, на підтвердження чого подано: розрахунок вартості надання послуг за користування оглядовою ямою; рахунки №0396 від 30.04.2015р., №0228 від 31.01.2015р., №3776 від 26.12.2014р., №2709 від 04.12.2014р., №2494 від 12.11.2014р., №2276 від 13.10.2014р., які відповідачем оплачено лише частково.

Таким чином, заборгованість за Договором № 09/14п/10 від 17.09.2014р. станом на 04.04.2016р. становить 4624,02 грн.

31 жовтня 2014 року між позивачем (Володілець) та відповідачем (Користувач) укладено Договір № 10/14п/21 про користування оглядовою канавою, згідно з умовами якого Володілець зобовязався надавати Користувачу за плату , в порядку та умовах визначених цим договором, право обмеженого, строкового користування оглядовою канавою №2 за адресою: вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, із помісячною платою за таке користування у розмірі 3200 грн (п. п. 1.1. , 2.1. Договору). В свою чергу Користувач зобовязаний здійснювати оплату цих рахунків до 10-го числа наступного за звітним місяцем, згідно виставлених до 5-го числа наступного за звітним місяця рахунків на оплату послуг (п. 2.2., 3.1.2. Договору). Договір набрав чинності з 01.11.2014р. та діяв до 31.10.2015р.

31.10.2014р. та 11.03.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2 до Договору №10/14п/21 від 31.10.2014р., якими вносились зміни у термін дії Договору, а також припинено його дію з 12.03.2015р.

За користування зазначеною земельною ділянкою у період з 31 жовтня 2014 року по 11 березня 2015 року (термін дії Договору) позивачем нарахована плата у розмірі 13935,48 грн, на підтвердження чого подано: розрахунок вартості надання послуг за користування оглядовою ямою; рахунки №0398 від 30.04.2015р., №0226 від 31.01.2015р., №3778 від 26.12.2014р., №2712 від 04.12.2014р., які відповідачем оплачено лише частково.

Таким чином, заборгованість за Договором № 10/14п/21 від 31.10.2014р. станом на 04.04.2016р. (дата звернення з позовом) становить 7535,48 грн.

01 листопада 2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №11/14п/27 про користування оглядовою канавою, згідно з умовами якого Володілець зобовязався надавати Користувачу за плату, в порядку та умовах визначених цим договором, право обмеженого, строкового користування оглядовою канавою №3 за адресою: вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль, із помісячною платою за таке користування у розмірі 1760 грн (п. п. 1.1. , 2.1. Договору). В свою чергу Користувач зобовязаний здійснювати оплату цих рахунків до 10-го числа наступного за звітним місяцем, згідно виставлених до 5-го числа наступного за звітним місяця рахунків на оплату послуг (п. 2.2., 3.1.2. Договору). Договір набрав чинності з 01.11.2014р. та діяв до 31.03.03.2015р.

01.11.2014р. та 11.03.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2 до Договору №11/14п/27 від 01.11.2014р., якими визначено перелік транспортних засобів Користувача для користування оглядовою канавою Володільця, а також припинено його дію з 12.03.2015р.

За користування зазначеною земельною ділянкою у період з 01 листопада 2014 року по 11 березня 2015 року (термін дії Договору) позивачем нарахована плата у розмірі 7664,52 грн, на підтвердження чого подано: розрахунок вартості надання послуг за користування оглядовою ямою; рахунки №0399 від 30.04.2015р., №0225 від 31.01.2015р., №0122 від 13.01.2015р., які відповідачем оплачено лише частково.

Таким чином, заборгованість за Договором № 11/14п/27 становить 2384,52 грн.

17 вересня 2014 року між позивачем (Сторорна1) та відповідачем (Сторона 2) укладено Договір про відшкодування вартості використаної води, відповідно до умов якого, Сторона 1 надає право Стороні 2 здійснювати забір води за за адресою: вул. Тролейбусна, 7а, м. Тернопіль для використання у власній господарській діяльності, а Сторона 1 в свою чергу зобовязалась відшкодовує її (води) вартість на підставі даних лічильника та за затвердженим тарифом. Розрахунки за Договором проводяться протягом 3-х днів з моменту отримання відповідного рахунку.

15.12.2014р. та 30.04.2015р. між Сторонами підписано Додатки №№ 1, 2 до Договору №11/14п/27 від 01.11.2014р., якими продовжено дію договору до 31.12.2015р. та припинено його дію з 01.05.2015р.

Відповідачу за період дій Договору з вересня 2014р. по травень 2015р. було використано води на загальну суму 3616,79грн, що підтверджується копіями рахунків №0211 від 30.01.2015р., №0559 від 30.04.2015р., №0339 від 30.04.2015р., №1025 від 13.05.2015р., №0763 від 09.04.2015р.,№0528 від 12.03.2015р., №0276 від 10.02.2015р., №0114 від 12.01.2015р., №2731 від 09.12.2014р., №2496 від 12.11.2014р., №2302 від 20.10.2014р., №1833 від 31.08.2014р., №2040 від 17.09.2014р., №1150 від 12.06.2014р., №1344 від 02.07.2014р.

Враховуючи часткове погашення відповідачем вартості використаної згідно з умовами договору води, його заборгованість по даному Договору станом на день заявлення позову (04.04.2016р.) становить 366,77 грн.

Крім того, оскільки відповідачем у власній господарській діяльності використовувалася електроенергія, рахунки, що поступали від енергопостачальної компанії, оплачувалися позивачем та в регресному порядку направлялися ТзОВ "ОСОБА_2 Сервіс.

Як стверджує позивач, розрахунки за Договорами та за використану електроенергію відповідач проводив несистематично, а у випадках оплати, перераховував суму коштів без зазначення Договорів та рахунків, згідно яких проводиться оплата. Тому, позивач першочергово покривав витрати понесенні на оплату електроенергії, після чого покривалися рахунки за Договорами.

І оскільки умови зазначених договорів виконані лише частково, 04.03.2015р. та 24.06.2015р. відповідачу направлені претензії №225/18 та №673/18 з вимогою погашення заборгованості, у відповідь на які відповідачем проводилась часткова оплата заборгованості.

Отже, загальна сума заборгованості станом на 04.04.2016р. становить 45440, 23 грн.

Таким чином, подані у справу докази свідчать, що відповідач взяті на себе зобовязання з оплати наданих йому на підставі зазначених вище договорів послуг виконав частково, суму боргу в розмірі 45440, 23 грн. станом на 04.04.2016р. (дата звернення із позовною заявою), з врахуванням часткової його оплати, позивачу не повернув, що стало підставою для звернення КП "Тернопільелектротранс" до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку, а також стягнення 5279,65 грн пені, 15610 грн інфляційних та 1809,18 грн 3% річних за несвоєчасне виконання зобовязань (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріалами справи, зокрема копіями рахунків на оплату підтверджено, що позивач виконав взяті на себе згідно з умовами договорів №№ 03/14с/9 від 20.03.2014р., №04/14с/14 від 30.04.2014р., №09/14с/21 від 17.09.2014р., 09/14п/11 від 17.09.2014р., 09/14п/10 від 17.09.2014р., 10/14п/21 від 31.10.2014р., 11/14п/27 від 01.11.2014р. зобов'язання на загальну суму 45440, 23 грн (з врахуванням часткової оплати).

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обовязку.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплати суму боргу (претензії №225/18 та №673/18), однак, як встановлено судом, такі залишена відповідачем без оплати.

Заперечення щодо факту недотримання позивачем взятих на себе згідно з умовами зазначених договорів господарських зобовязань чи заперечень з приводу сум, вказаних у рахунках, в матеріалах справи відсутні, а відтак відповідач повинен здійснити оплату виставлених йому рахунків на договірних умовах.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 45440,23грн основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з ТзОВ "ОСОБА_2 Сервіс"- 45440, 23 грн боргу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Належне виконання зобовязань Замовником забезпечено сторонами у п. 5.3. договорів № 09/14п/10 від 17 вересня 2014 року, п. 5.3. Договору №10/14п/21 від 31 жовтня 2014 року, п. 5.3. Договору № 11/14п/27 від 01 листопада 2014 року, п.5.3. Договору № 09/14п/11 від 17 вересня 2014 року, якими передбачено, що користувач несе відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасний та неповний розрахунок у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, яка обчислюється із суми заборгованості за кожен день прострочення.

З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача 5279,65 грн. пені (з врахуванням уточненого розрахунку), нарахованої по кожному рахунку окремо та з врахуванням часткових проплат наступним чином:

- по договору № 09/4п/10 від 17 вересня 2014 року в сумі 663,14 грн;

- по договору № 11/14п/27 від 01 листопада 2014 року в сумі 1062,97грн;

- по договору №10/14п/21 від 31 жовтня 2014 року в сумі 1980,02 грн;

- по договору №09/14п/11 від 17 вересня 2014року в сумі 1573,52 грн.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договорів та матеріали справи, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені по кожному рахунку окремо з врахуванням часткової їх оплати, дійшов висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 5279,65 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції складає 15610,46 грн, три проценти річних становлять 1809,18 грн.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних , суд, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок по кожному рахунку окремо з врахуванням часткової їх оплати, вважає заявлені вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, а тому задовольняються судом.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" про стягнення з ТзОВ "ОСОБА_2 Сервіс" 45440, 23 грн основного боргу, 5279,65 грн. пені, 15610,46 грн інфляційних та 1809,18 грн 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем,

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс", вул. Крушельницької, 18 , оф.105, м. Тернопіль, ідент. код 37977515:

- на користь Комунального підприємства "Тернопільелектротранс", вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, ідент. код. 05447987 : 45440 (сорок пять тисяч чотириста сорок) грн 23 коп. основного боргу за зобов'язаннями, 15610 (п'ятнадцять тисяч шістсот десять) грн 46 коп. - втрати від інфляції, 1809 (одну тисячу вісімсот дев'ять) грн 18 коп. - 3% річних, 5279 (пять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн 65 коп. пені та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 19.05.2016р.

СуддяН.М. Бурда