Ухвала суду № 57784268, 17.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.05.2016 р. Справа№ 914/827/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства «Піцца-Пронто» про забезпечення позову від 16.05.2016 року за вх.№2598/16

у справі №914/827/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства «Піцца-Пронто», м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

про визнання права власності

Представники сторін не викликалися.

Встановив: На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства «Піцца-Пронто», м. Львів до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів, про визнання права власності.

Ухвалою від 30.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.04.2016р. В судовому засіданні 15.04.16р., з підстав, наведених в ухвалі розгляд справи відкладався на 10.05.2016р.

16.05.2016 року за вх.№2598/16 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, площею 57,4 кв.м. з індексами приміщень 19.1, 19.2, 19.3, 19.4, 19.5, 19.6, які розташовані за адресою м.Львів, вул.Городоцька,61 у відповідності до технічного паспорта на дане нежитлове приміщення, що виконаний Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа №146, а також до набрання чинності рішенням у справі заборонити Львівській міській раді і її виконавчим органам вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення 19.1, 19.2, 19.3, 19.4, 19.5, 19.6, які розташовані за адресою м.Львів, вул.Городоцька,61 у відповідності до технічного паспорта на дане нежитлове приміщення, що виконаний Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа №146.

Позивач в даній заяві стверджує, що спірне нежитлове приміщення може бути відчужено на корсить будь-яких інших осіб, оскільки Управління комунальної власності Лепартаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося з окремим позовом до СП ТзОВ «Піцца-Пронто» про стягнення коштів та зобов»язання повернути об»єкт оренди (спірне приміщення) шляхом виселення. Позивач вважає, що існує реальна загроза зміни власника і в подальшому це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В підтвердження своїх вимог позивач долучив до матеріалів справи копію ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі №914/1171/16 від 28.04.2016 року (суддя Крупник Р.В.).

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову є документально не обґрунтована, не підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову.

У поданій позивачем заяві вх.№2598/16 від 16.05.2016р. про забезпечення позову, не наведені обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, не вказано та не подано належних доказів в підтвердження наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову, не обґрунтовано підставність вжиття заходів до забезпечення позову, не обґрунтовано доводів щодо необхідності застосування саме визначеного заявником заходу щодо забезпечення позову, не вказано чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та не зазначено доводів, щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також відсутні докази в підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Із врахуванням вищевикладеного, подана позивачем заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства «Піцца-Пронто» про забезпечення позову від 16.05.2016 року за вх.№2598/16 у справі №914/827/16 відмовити.

Суддя Горецька З. В.