Рішення № 57784132, 18.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2016Справа №910/4540/16

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Київпастранс»

про повернення земельної ділянки

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратури: Бондарчук І.П. - представник за посвідченням від 13.05.14

від позивача: Баранов М.С. - представник за довіреністю № 225-КМГ-248 від 02.02.16

від відповідача: Братікова О.П. - представник за довіреністю № 04 від 25.02.16

від третьої особи-1: Лавренюк Б.С. - представник за довіреністю № 05703-224 від 08.02.16

від третьої особи-2: не з'явилися

В судовому засіданні 18.05.2016 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» про повернення земельної ділянки площею 1038,35 кв.м. по вул.. Віфлеємській у Дніпровському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог Заступника прокурора міста Києва зазначає, що ТОВ «Барс-2000» використовується земельна ділянка у Дніпровському районі м. Києва по вул.. Віфлеємській (до перейменування Шліхтера) під розміщення та експлуатацію газової автозаправної станції (обліковий номер земельної ділянки 63:444:014) без відповідних правовстановлюючих документів, що підтверджується, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.07.2015 № 186/04. Оскільки, ТОВ «Барс-2000» в супереч вимогам чинного законодавства використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, вказана земельна ділянка відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України підлягає поверненню власнику з приведенням її у придатний для використання стан.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2016 порушено провадження у справі № 910/4540/16 за вказаною позовною заявою, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.04.2016.

25.03.2016 представник прокуратури міста Києва через загальний відділ діловодства суду надав документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 06.04.2016 з'явилися представники усіх учасників процесу.

Представники прокуратури та позивача надали пояснення по суті спору, вимоги підтримали та проси суд задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву відповідно до яких зазначив, що в позовній заяві не вказано за яким номером по вул. Шліхтера ТОВ «Барс 2000» порушує норми законодавства. Також відповідач зазначив, що за адресою м. Київ вул.. Шліхтера, 18/2 знаходиться автомобільний газопровідний пункт ТОВ «Барс 2000» на підставі договору з КП «Київпастранс» від 01.04.2014 № 35-2014. Крім цього, відповідач зазначив, що автомобільний газопровідний пункт модульного типу ТОВ «Барс 2000» виконаний згідно з технічними умовами є цілісним заводським виробом, його розміщення на території тягової підстанції № 92 не має ознак будівництва у зв'язку з чим містобудівним законодавством не передбачено отримання вихідних даних для проектування об'єкту містобудування, дозвільних документів на виконання будівельних робіт і відповідно, введення в експлуатацію інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю. Відтак, за твердженням відповідача позивачем та прокуратурою не встановлено, які саме дії ТОВ «Барс 2000» свідчать про фактичне самовільне використання ним земельної ділянки, якої саме ділянки, не встановлено обставин щодо здійснення відповідачем дій, які б свідчили про фактичне використання не наданої йому земельної ділянки, а тому просив суд відмовити у позові повністю.

Представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

У судовому засіданні 06.04.2016 оголошувалась перерва до 20.04.2016.

У судове засідання, призначене на 20.04.2016, з'явилися представник прокуратури, відповідача та третьої особи.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні надав додаткові письмові доповнення до відзиву та заявив усне клопотання про залучення до участі у справі Комунальне підприємство "Київпастранс", оскільки, саме на підставі Договору № 35-2014 про надання складських послуг на території тягової підстанції № 2, по вул. Шліхтера № 18/2 від 01.04.2014, останній надав відповідачу послуги по складуванню матеріалів та розміщенню тимчасової переносної конструкції.

Представники прокуратури та третьої особи щодо заявленого клопотання заперечували, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Комунальне підприємство "Київпастранс" немає жодних правовстановлюючих чи інших документів на використання чи розпорядження даною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 20.04.2016 залучено до участі у справі Комунальне підприємство "Київпастранс" в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 18.05.2016.

У судове засідання 18.05.2016 з'явилися представники прокуратури, сторін та третьої особи-1.

Третя особа-2 через загальний відділ діловодства суду подала пояснення, відповідно до якого зазначила, що між ТОВ "Барс 2000" та КП «Київпастранс» в особі Служби енергетичного забезпечення було укладено договір № 35-2014 про надання складських послуг на території тягової підстанції № 9, по вул. Шліхтера, 18/2 від 01.04.2016. відповідно до умов даного договору КП «Київпастранс» надає замовнику ТОВ "Барс 2000" послуги по складуванню матеріалів на території тягової підстанції № 92, за адресою м. Київ, Дніпровський район вул. Шліхтера, 18/2. Площа ділянки становить 30 м. кв. Підприємство дозволяє замовнику розмістити тимчасову переносну конструкцію для зберігання матеріалів.

У судовому засідання представник прокуратури, позивача та третьої особи-1 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав наведених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом про зобов'язання повернути земельну ділянку.

У відповідності до вимог ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до п. 2.2 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342 (далі - Положення), основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 2.5 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороню земель у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890, самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Як вбачається із матеріалів справи Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (надалі - третя особа-1) на підставі запиту прокуратури Дніпровського району м. Києва від 25.06.2015 № 54-6224 вих 15 було проведено перевірку земельної ділянки, за адресою вул.. Шліхтера, о.н. 63:444:014 у Дніпровському районі м. Києва щодо дотримання вимог земельного законодавства, про що складено відповідний акт від 16.07.2015 № 186/04.

Відповідно до зазначеного ату перевірки встановлено, що на земельній ділянці орієнтованою площею 0,01 га розміщено газову автозаправну станцію. Крім цього, зазначено, що згідно з бази даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 1038,35 м. кв. за адресою: Шліхтера, о.н. 63:444:014 у Дніпровському районі м. Києва обліковується як землі не надані у власність чи користування на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування. Рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала, правовстановлюючі документи не зареєстровані. Обстеженням встановлено, що на земельній ділянці розміщена та експлуатується газова автозаправна станція. Газову автозаправну станцію експлуатує ТОВ «Барс-200».

При повторному обстеженні земельної ділянки третьою особою-1 складений акт № 16-0553-04 від 16.03.2016, в якому було відображено аналогічну інформацію про використання спірної земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів.

Положеннями статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Нормами статті 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас, у матеріалах справи відсутні, а також відповідачем не подано в порядку ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України жодних документів, які б посвідчували право власності або право користування спірною земельною ділянкою, крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів звернення до Київської міської ради з метою оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно з п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки власником земельної ділянки площею 1038,35 м. кв. за адресою: Шліхтера, о.н. 63:444:014 у Дніпровському районі м. Києва є територіальна громада, від імені якої діє Київська міська рада, а також зважаючи на те, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без наявності відповідних правовстановлюючих документів, зайняття спірної земельної ділянки є самовільним та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач займає спірну земельну ділянку самовільно, що є підставою для задоволення вимог про звільнення спірної земельної ділянки, повернення її позивачеві, привівши у придатний для користування стан.

Заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та не доведено той факт, що він використовує спірну земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства при наявності правовстановлюючих документів.

Посилання відповідача про використання спірної земельної ділянки на підставі договорів, укладених з третьою особою-2 не береться судом до уваги з огляду на таке. Третьою особо-2 не надано суду жодних доказів щодо перебування у останньої земельної ділянки у власності чи у користуванні, що в свою чергу надає право на розпорядження такою земельною ділянкою на свій розсуд.

Крім цього відповідачем не надано доказі щодо спростування доводів позивача, стосовно того, що Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала, правовстановлюючі документи станом на розгляд справи по суті не зареєстровані.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, виходячи з наведених вище обставин справи і норм матеріального права, суд дійшов висновку, що позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Таким чином, керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 56, ідентифікаційний код 21506169) повернути земельну ділянку площею 1038,35 кв.м. по вул. Віфлеємській (до перейменування Шліхтера) у Дніпровському районі міста Києва, що використовується під розміщення газової заправної станції Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) привівши її у придатний для використання стан (обліковий номер земельної ділянки 63:444:014).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. Громової, буд. 56, ідентифікаційний код 21506169) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.