Ухвала суду № 57783719, 19.05.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

від "19" травня 2016 р. Справа № 906/481/16

Суддя господарського суду Житомирської області Костриця О.О.,

розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНС" (с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область)

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" (м.Житомир)

третя особа: Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області (с.Оліївка, Житомирська область, Житомирська область)

про визнання договору №25 дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

17.05.2016 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНС" (с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область) до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" (м.Житомир), третя особа: Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області (с.Оліївка, Житомирська область, Житомирська область) про визнання договору №25 дійсним та визнання права власності.

Розглянувши вищезазначену позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №1/94"Б" про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" .

Ухвалою від 25.09.2002 за заявою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Житомир) господарський суд порушив провадження у справі про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" (м.Житомир), за правилами ст.ст. 8,11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.).

Постановою Господарського суду Житомирської області від 23.05.2013, було зокрема, визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод "Автозапчастина" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Станом на 17.05.2016 провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" знаходиться на стадії ліквідації.

Необхідно зазначити, що з часу прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом продажу у ліквідаційній процедурі підлягає все майно боржника, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.

При цьому слід зазначити, що судом при розгляді справи №1/94"Б" застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ (чинної з 19.01.2013р.), в частині, що регулюють продаж майна.

Відповідно до ч. 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон ).

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Положеннями ч. 9 ст. 16 ГПК України визначено, що до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених п. 7 ч.1 ст. 12 ГПК України.

Вказане положення кореспондується з ч. 4 ст. 10 Закону, згідно з вимогами якого суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

У даному випадку заявленим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОНС" просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу ліквідаційної вартості незавершеного будівництва будівлі монолітного бетонного резервуару охолодженої води та будівельних матеріалів за адресою: м.Житомир, вул.Щорса 234Б, укладений 21.09.2012 з ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина", а також визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКОНС" право власності на нерухоме майно, а саме, незавершену будівництвом будівлю монолітного бетонного резервуару охолодженої води, загальною площею 63,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська,13.

Слід зазначити, що вищезазначений договір купівлі-продажу ліквідаційної вартості незавершеного будівництва будівлі монолітного бетонного резервуару охолодженої води та будівельних матеріалів за адресою: м.Житомир, вул.Щорса 234Б був укладений 21.09.2012, тобто в період коли справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" перебувала в процедурі розпорядження майном.

З урахуванням вказаних положень законодавства, заявлений позов відноситься до майнових спорів з вимогами до ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина", оскільки зачіпає майнові права та інтереси ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина".

З наведеного слідує, що підстави заявлених у цій позовній заяві вимог, мають бути предметом дослідження та оцінки в процесі провадження самої справи про банкрутство №1/94"Б", а не як окремого позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2015 року у справі №922/4602/14 та постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року справа № 3-304гс16.

Враховуючи вищевикладене, зазначена позовна заява не підлягає розгляду в окремому позовному провадженні, оскільки в даному випадку спір повинен розглядатися в межах справи про банкрутство боржника.

Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОНС" не позбавлене права звернутись до господарського суду з зазначеними вимогами в межах справи про банкрутство ВАТ "Житомирський завод"Автозапчастина".

Керуючись п. 1ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального Кодексу України,

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Додаток на __18__ аркушах, в тому числі квитанції №№81,82 від 17.05.2016року.

Суддя Костриця О.О.

1-в наряд

2- ТОВ "ВІКОНС" (реком з повід.).