Ухвала суду № 57782027, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 876/1797/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради, Тернопільської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за ст. 156 КУпАП у розмірі 510 грн. Також просив поновити строк звернення до суду, визнати незаконним та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 08.04.2011 року №6/7/32 «Про впорядкування продажу пива, слабоалкогольних та алкогольних напоїв роздрібній торгівельній мережі міста».

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 09 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення залишив без розгляду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова є необґрунтованою та безпідставною.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не встановив чи уповноваженим органом було складено протокол.

Крім того, вказує, що рішення Тернопільської міської ради від 08.04.2011 року №6/7/32 «Про впорядкування продажу пива, слабоалкогольних та алкогольних напоїв роздрібній торгівельній мережі міста» порушує вимоги Конституції України та законів, є незаконним, а тому застосовувати покарання за порушення вимог незаконного рішення неможливо.

З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ТЕ № 009738 від 30.09.2015 року позивач ОСОБА_1 25 вересня 2015 року близько 23 години 20 хвилин, перебуваючи на робочому місці в магазині «Дора», що знаходиться по вулиці Симоненка, 4а в м. Тернополі, продав невідомому чоловікові пиво, чим допустив порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП.

З висновку Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області від 30.09.2015 року про результати розгляду звернення ОСОБА_2, вбачається, що 25.09.2015 року в Тернопільський МВ УМВС України надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що в магазині «Дора» здійснюють торгівлю алкогольними напоями після 22 години. В результаті опитування продавець магазину ОСОБА_1 повідомив, що дійсно 25 вересня 2015 року о 23 годині 20 хвилин продав незнайомому чоловіку пиво. Свій вчинок пояснив тим, що вважає рішення Тернопільської міської ради №1086 та №6/7/32 незаконними.

Постановою Білецької сільської ради від 29.10.2015 року в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

При цьому, позивач не заперечує, що 25 вересня 2015 року в магазині «Дора» він продав покупцю пиво після 22 години.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні доведено факт порушення позивачем вимог законодавства щодо заборони торгівлі пивом, слабоалкогольними та алкогольними напоями в період з 22 до 08 години, за винятком закладів ресторанного господарства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами передбачена статтею 156 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 2 цієї статті, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частин 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 255 КУпАП визначено осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, згідно якої у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема за ст. 156 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), органів у справах захисту прав споживачів посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать і делеговані повноваження, зокрема, встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Так, рішенням Тернопільської міської ради №6/7/32 від 08.04.2011 року «Про впорядкування продажу пива, слабоалкогольних напоїв та алкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі міста» в торгівельній мережі міста, за винятком закладів ресторанного господарства, заборонено продаж пива (крім без алкогольного), слабоалкогольних та алкогольних напоїв з 22 години вечора до 08 години ранку.

Факт продажу пива 25.09.2015 року близько 23 години 20 хвилин продавцем магазину «Дора» ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення серії ТЕ № 009738 від 30.09.2015 року та поясненнями самого позивача.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Апеляційна скарга не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, оскільки факт позивачем ч.2 ст. 156 КУпАП доведений належними та допустимими доказами.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта щодо незаконності, на його думку, рішення Тернопільської міської ради №6/7/32 від 08.04.2011 року «Про впорядкування продажу пива, слабоалкогольних напоїв та алкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі міста», оскільки таке рішення є чинним та не скасоване у встановленому законом порядку.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 41, ч.3 ст. 160, ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2016 року у справі № 607/17570/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_3

Ухвала в повному обсязі складена 19 травня 2016 року.