Ухвала суду № 57781709, 17.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15590/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа: адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа: адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 02.07.2015 року № VI-002/2015, зобов'язання відповідача повторно належним чином розглянути у відкритому засідання питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позива подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулось до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 під час представництва інтересів відповідачів у справі № 2-412/1478/2012 за позовом ПАТ "КБ "Приватбанк" до ТОВ "Піраміда", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами порушував вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та правила адвокатської етики.

Зокрема, заявник зазначав, що діяльність адвоката містила конфлікт інтересів, оскільки ТОВ "Піраміда" (позичальник кредитних коштів в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за трьома кредитними договорами), ОСОБА_4 (поручитель ТОВ "Піраміда" по трьом кредитним договорам), перебував в трудових відносинах з ТОВ "Піраміда" - займав посаду директора даної юридичної особи, а ОСОБА_3 (поручитель ТОВ "Піраміда" по трьом кредитним договорам), який був директором ТОВ "Д'юті-Фрі Одеса", де адвокат ОСОБА_2 був засновником.

Також, у заяві зазначено, що під час слухання вищевказаної справи з липня 2009 року, з вини адвоката ОСОБА_2, слухання справи відкладалося 19 разів, що свідчить про свідоме протиправне затягування адвокатом розгляду цивільної справи №2-412/1478/2012.

Окрім того, заявник вважає, що діяльність адвоката під час представництва інтересів спричинила порушення двох кримінальних справ.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 року №03/ДПВ-15 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2

Позивач, не погоджуючись з рішенням КДКА адвокатури у Дніпропетровській області, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в якій просив скасувати рішення №03/ДПВ-15 від 21.01.2015 року та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 02.07.2015 року прийняла рішення № VI-002/2015 про залишення без задоволення скарги ПАТ "КБ "Приватбанк" та залишила без змін рішення КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 року №03/ДПВ-15 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Спірні правовідноси регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076 (далі - Закон України № 5076), яким визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно зі статтею 33 вказаного Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

При цьому, за правилами частини третьої цієї статті не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень щодо адвокатів та строк їх застосування визначено статтею 35 Закону № 5076-VI, згідно з положеннями якої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

При цьому, в силу приписів ч. 2 ст. 36 не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

За правилами статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок порушення, розгляду та прийняття рішення у дисциплінарній справі, а також оскарження такого рішення визначено статтями 39-42 Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

В силу приписів частини 1 статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Відповідно до статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 52 вказаного Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

В силу ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду скарги позивача відповідачем 02.07.2015 року, згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, прийнято рішення рішення № VI-002/2015 про залишення без задоволення скарги ПАТ "КБ "Приватбанк" та залишення без змін рішення КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 року №03/ДПВ-15 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 3.1, 3.39-4.43 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.

ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Також колегія суддів враховує те, що адвокат ОСОБА_2 за період розгляду цивільної справи № 2-412/1478/2012 у всіх інстанціях жодного разу не порушив встановлені в суді правила, не перешкоджав здійсненню судочинства та не проявляв неповаги до суду, стосовно нього жодного разу не виносилося окремих ухвал.

Суд першої інстанції правильно вказав, що твердження заявника про ненадання адвокатом належних доказів поважності причин неявки в судове засідання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки тільки суд може визнавати поважність чи неповажність причин неявки сторін, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі в своїх процесуальних рішеннях, жодне з яких не надане заявником.

Посилання позивача про допущення адвокатом конфлікту інтересів є безпідставними, так як представництво адвокатом інтересів трьох осіб, які є відповідачем (кредитором) та третіми особами на стороні відповідача (поручителями) в рамках однієї цивільної справи не має ознак ні конфлікту інтересів у тлумаченні п.8 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ні порушення вимог несумісності адвокатом у розумінні ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Разом з тим, згідно з ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено діяльність, яка є несумісною з діяльністю адвоката: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" військова або альтернативна (невійськова) служба; нотаріальна діяльність; судово-експертна діяльність.

Що стосується тверджень позивача про вчинення адвокатом кримінального злочину суд першої інстанції правильно зазначав, що тільки обвинувальний вирок суду може бути доказом вчинення особою злочину.

Таким чином колегія суддів вважає, що дисциплінарна палата правильно відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, оскільки у діях адвоката немає ознак дисциплінарного проступку, він не перешкоджав здійсненню судочинства та надав значний обсяг правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Судова колегія звертає увагу, що згідно з ч.3 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.20015 року № VI-002/2015 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки відповідачем повно розглянуто скаргу позивача, досліджено матеріали дисциплінарної справи, судові рішення, отримано пояснення від адвоката ОСОБА_2

Крім того, позивачем не було надано жодних належних доказів, які б підтверджували наявність в діях (бездіяльності) адвоката ОСОБА_2Ф дисциплінарного проступку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та правомірність дій відповідача.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 18 травня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.