Ухвала суду № 57781675, 18.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5940/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року по справі за її позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. про :

визнання протиправною бездіяльністі щодо невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 03.06.2014 року №11943/П-1-980;

зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивачки як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 03.06.2014 року №11943/П-1-980.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу про скасування незаконної, на її думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому апелянтка посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, в задоволенні якого відмовлено з підстав його необґрунтованості. При цьому, колегія суддів виходила з того, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення даної справи.

Також, представником позивачки на електронну адресу суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю бути присутнім в судовому засіданні по іншій судовій справі у Київському окружному адміністративному суді. В свою чергу, клопотання жодним чином не обґрунтоване та не містить доказів обставин, викладених у ньому.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України, яка надає право суду апеляційної інстанції розглядати справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, а їх неприбуття не є перешкодою цього, судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання щодо відкладення розгляду справи. При цьому, у клопотанні жодним чином не зазначено на необхідності надання додаткових пояснень по справі або нових доказів

Також, відмовляючи в задоволенні клопотання щодо відкладення судового розгляду даної справи колегія суддів враховує положення ч. 1 ст. 195-1 КАС України, за якими: апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відкладення ж розгляду справи з урахуванням часу направлення судових повісток призведе до порушення строків, визначених КАС України для розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір банківського рахунку від 03.06.2014 року № 11943/П-1-980 та відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.

Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 р. № 452/БТ ПАТ "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 року № 130 з 10 липня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Радикал Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Цього ж дня, 09.07.2015 року ОСОБА_2 ніби то внесла через касу банку готівку в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 09.07.2015 року №14466 з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами".

З виписки по особовому рахунку позивачки вбачається, що транзакція з поповнення рахунку проведена о 17:44:42, вхідний залишок коштів (на початок дня) - 0,00 грн.; вихідний залишок (на кінець дня) - 200000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 року № 769 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Радикал Банк".

Листом від 19.11.2015 року № 3771/15 Уповноважена особа Фонду Савельєва А.М. повідомила позивачку про те, що правочин (трансакція з поповнення поточного рахунку) є нікчемним відповідно до ст. ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. ст. 202, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів виходить з наступного.

Основним доводом апеляційної скарги є твердження ОСОБА_2 про відсутність підстав для визнання правочину (трансакції з поповнення рахунку) недійсним.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв, серед яких, зокрема, договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку.

За ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Як встановлено судом, внесення коштів на банківський рахунок позивачки було здійснено 09.07.2015 року о 17:44, тобто в день прийняття постанови НБУ № 452/БТ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 130 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.

Враховуючи викладене, правочин (трансакція по внесенню коштів на банківський рахунок) є нікчемним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 року № 6-3133цс15, від 17.02.2016 року № 6-1601цс15.

Більше того, під час перевірки вищезазначеного правочину встановлено проведення касових операцій без фактично внесення готівкових коштів, що приховувало перерахування коштів з рахунку Костюка Л.В. на рахунок ОСОБА_2 Дана обставина підтверджується витягом з виписки по рахунку № 10018001001 каси Головного офісу за 09.07.2015 рік, за якою зняття коштів з рахунку Костюка Л.В. у сумі 492 813,00грн. відбулось майже одночасно із зарахуванням на рахунки ряду вкладників, в тому числі апелянтки, аналогічної суми. Таким чином, , у даному випадку фактично має місце "дроблення" рахунку, в результаті якого особа отримує перевагу перед іншими кредиторами.

При цьому, 09.07.2015 року у цій же касі, одним касиром з одного рахунку каси о 17:44 також було вчинено ще декілька трансакцій по зарахуванню суми коштів, яка не перевищує 200 000 грн., що є неможливим за умови дотримання порядку введення та обліку касових операцій.

У зв'язку з цим, правочин з поповнення банківського рахунку вчинений виключно з метою створення штучного обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, а тому є нікчемним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що даний спір є саме публічно-правовим і його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки Уповноважена особа Фонду діє як посадова особа суб'єкта владних повноважень - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, невірне посилання суду першої інстанції на цивільно-правову природу даного спору не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Безименна Н.В.