Ухвала суду № 57779485, 18.05.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/470/16-ц Провадження № 22-ц/795/888/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Литвиненко І. В. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2016 року в справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_5 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Деснянської районної у м. Чернігові ради просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2016 року, яким відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_5 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів в розмірі 1368,78 грн., та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у звязку з порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В скарзі заявник посилається на те, що відповідач, отримавши від Управління адресну щомісячну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, не повідомив про отримання ним компенсації за піднайом житла за місцем проходження військової служби, внаслідок чого йому надміру виплачені кошти з державного бюджету у сумі 1368,78 грн. за період з 29.10.2014 року по 31.01.2015 року.

В судове засідання сторони не зявилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за правилами ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_5 знаходиться на обліку управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради як особа, яка переміщується із тимчасово-окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з 20 жовтня 2014 року.

23 жовтня 2014 року рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_5 була призначена допомога в розмірі 442,00 грн. (а.с. 6).

Відповідно додатку № 1 до довідки № 70/9/32 військової частини А4444 від 05.02.2015 року ОСОБА_5 отримуює компенсацію за піднайом житла з 29.10.2014 року, в цій же довідці зазначено, що військовослужбовці військової частини А4444 житловими приміщеннями не забезпечувалися (а.с. 5).

22.01.2015 року ОСОБА_6 соціальної політики України на адресу структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій було надіслано лист № 684/о/14-15/5 про організацію роботи забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців, в якому зазначалося, що питання надання сімям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі (а.с.4).

06.02.2015 року було прийнято розпорядження № 05-15/403, яким було вирішено припинити виплату ОСОБА_5 допомоги переміщеним особам на проживання з 01.02.2015 року та здійснити розрахунок надміру виплачених бюджетних коштів за період з 29.10.2014 року по 31.01.2015 року (а.с.3).

19.02.2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відповідачу було надіслано повідомлення № 05-06/13 про обсяг надміру сплачених коштів та строки їх повернення, відповідно до якого позивач повинен був повернути 1368,78 грн. у вигляді виплаченої допомоги особам для покриття витрат на проживання, у тому числі витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.3).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, мають різну правову природу. ОСОБА_6 соціальної політики України не є нормативним актом та не є підставою для припинення щомісячної адресної допомоги, інших підстав припинення виплати адресної допомоги позивачем не наведено.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Приписами ч. 10 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ № 505 від 01 жовтня 2014 року, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Судом першої інстанції був зроблений правильний висновок про те, що щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, мають різну правову природу.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо подання відповідачем документів з недостовірними відомостями не ґрунтуються на вимогах Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Позивач стверджує, що відповідач не повідомив про факт отримання державних коштів на цілі, які вже фінансувалися Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської у місті Чернігові ради.

Проте зазначене твердження не відповідає нормам закону, що регулюють спірні правовідносини.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Статтею 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Згідно ч. 1 зазначеної статті не підлягають поверненню безпідставно набуті : заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, майно підлягає поверненню у разі наявності рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату та у разі недобросовісності з боку набувача.

Вимоги до заяв, які подаються внутрішньо переміщеними особами, визначені п. 3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» і п. 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. Вказані нормативні акти як у редакції, що була чинна на час звернення відповідача із заявою про взяття на облік та про призначення адресної допомоги, так і в чинній редакції, не містять вимог про повідомлення заявником про отримання ним чи членами сім'ї інших соціальних виплат.

Крім того, заява про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідачем оформлена 20 жовтня 2014 року, в той час як грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення військовою частиною А 4444 виплачувалась відповідачу ОСОБА_5 з 29 жовтня 2014 року. Тобто на час звернення до УПСЗН 20 жовтня 2014 року відповідач ОСОБА_5 не отримував іншої соціальної допомоги, про що і зазначив в поданій заяві.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, правильно встановив обставини справи, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення позову.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильний висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: