Рішення № 5777816, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/23717.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Плюс"

Простягнення 1 244,00 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:Компанець Н.С. (довіреність від 01.09.2008р.)

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Плюс" 1244,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не зявився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2007 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамит Плюс" отримав товар на загальну суму 2244,00 грн., що підтверджується накладною № 211909 від 16.05.2007р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамит Плюс" частково оплатив вартість отриманого товару в розмірі 1000,00 грн.

24 березня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено платіжну вимогу вих. № 22/03 від 24.03.2009р. на суму 1244,00 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 1244,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Плюс" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2; код ЄДРПОУ 34762015; р/р 26004901312851 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Сервіс-К" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 29; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Южна, 2-Б; код ЄДРПОУ 32748711; р/р 26008050400525 в Індустріальному відділенні ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

4.Рішення надіслати сторонам.

5.Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В.В. Смілянець