Рішення № 5777732, 26.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.09 Справа № 20/183/09

Суддя

м.Запоріжжя За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 43000, АДРЕСА_1; поштова адреса: 43000, АДРЕСА_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСАН” (юридична адреса: 69095, м.Запоріжжя, вул.Пушкіна, 4/412; поштова адреса: 69039, м.Запоріжжя, вул.Стальського,19)

про стягнення суми 5981,90 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача не зявився;

Від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “АСАН” на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми 4700 грн. заборгованості за договором перевезення вантажу № 0609081 від 06.09.2008р., суми 562,50 грн. подвійної облікової ставки НБУ, суми 619,70 грн. інфляційних, суми 99,70 грн. 3 % річних, всього суми 5981,90 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009р. порушено провадження у справі №20/183/09, судове засідання призначено на 29.07.2009р. Ухвалою суду від 29.07.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.08.2009р.

У судовому засіданні 26.08.2009р. оголошено рішення у повному обсязі.

Представники сторін у судові засідання не зявлялися.

26.08.2009р. від позивача надійшли витребувані судом документи, в тому числі оригінали для огляду. Також разом із пакетом документів отримано клопотання позивача, в якому останній зазначив, що підтримує позов та просить розглянути справу за його відсутності.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність сторін, за наявними в ній матеріалами.

Розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано тим, що згідно з умовами договору перевезення вантажу № 0609081 від 06.09.2008р. позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, податковою накладною. Для проведення розрахунків за надані послуги відповідачу було виставлено рахунок №222 від 10.09.2008р. на суму 6200 грн. та направлено акт виконаних робіт від 10.09.2008р. Зобовязання по оплаті ТОВ “Асан” виконав частково, сплатив 1500 грн. На підставі ст.ст.173, 193, 307, 311 ГК України, ст.ст.14, 526, 611, 623 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 4700 грн. основного боргу, суму 562,50 грн. подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.10.2008р. по 31.03.2009р. (згідно розрахунку), суму 619,70 грн. інфляційних, суму 99,70 грн. трьох відсотків річних за період з 01.10.2008р. по 15.06.2009р.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали направлялися відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 69095, м.Запоріжжя, вул.Пушкіна, буд..4, кв.412.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення №5856248, згідно з яким уповноваженим представником ТОВ “Асан” 14.07.2009р. було одержано поштове відправлення з ухвалою про порушення провадження у справі №20/183/09, що було направлено судом на поштову адресу, вказану в договорі перевезення: 69039, м.Запоріжжя, вул.Стальського,19.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2008р. між ТОВ “Асан” (Відправник, відповідач у справі) та ПП ОСОБА_1 (Перевізник, позивач) укладено разовий договір перевезення вантажу №0609081, згідно з яким сторони домовилися про перевезення вантажу автомобільним транспортом на умовах цього договору.

Так, сторонами узгоджено, що за цим договором здійснюються перевезення вантажовідправника Завод “Хортиця”, маршрут перевезень: Запоріжжя-Чернівці-Мукачево, дата завантаження: 07.09.2008р., вантажоотримувач, строк доставки вантажу та адреса доставки згідно ТТН (товарно-транспортна накладна), найменування вантажу: ЛГВ (лікерно-горілчані вироби), тип автомобіля для перевезення: Сканія АС 9365 АВ/АС 2394 ХХ; вартість фрахту 6200 грн. , в т.ч. ПДВ.

Відповідно до умов договору перевізник вважається таким, що виконав свої зобовязання належним чином, якщо вантаж був доставлений в пункт призначення та переданий уповноваженій на його отримання особі без втрат та пошкоджень в кількості, що відповідає ТТН та перевізник передав всі необхідні бухгалтерські документи для здійснення оплати представнику Відправника. Відправник на підставі рахунку на протязі 8 днів з моменту отримання пакету документів, що підтверджують належне виконання перевезення, зобовязується сплатити Перевізнику вартість отриманих послуг. Форма проведення розрахунків безготівковий.

Матеріали справи свідчать, що згідно товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв серія 01 АААХ №939175, 01 АААХ №939176, 01АААХ №939177, 01АААХ №939178 від 07.09.2008р. та товарно-транспортної накладної №5417 від 07.09.2008р. було здійснено перевезення вантажу на вищезазначених умовах договору. Здійснення перевезення оформлено відповідною податковою накладною від 10.09.2008р.

Для проведення розрахунків ПП ОСОБА_1 було виставлено ТОВ “Асан” рахунок №222 від 10.09.2008р. на суму 6200 грн. разом з ПДВ, а також направлено для підписання акт виконаних робіт від 10.09.2008р. (фіскальний чек №4071 від 13.09.2008р.).

Відповідно до виписок по рахунку, відповідач на підставі виставлено рахунку №222 від 10.09.2008р. здійснив часткову оплату за перевезення вантажів 19.12.2008р., 18.02.2009р. та 16.04.2009р. в загальному розмірі 1500 грн.

У звязку з тим, що повного розрахунку за надані послуги перевезення ТОВ “Асан” не здійснив, в липні 2009р. ПП ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області, за яким порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержанні вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань щодо повної сплати вартості отриманих послуг по перевезенню вантажів, заборгованість за які складає 4700 грн. (6200 1500) суду не надав. За таких обставин, вимоги в частині стягнення заявленої суми боргу відповідають вимогам чинного законодавства України, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 619,70 грн. інфляційних втрат та суму 99,70 грн. трьох відсотків річних за період з 01.10.2008р. по 15.06.2009р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 619,70 грн. за період жовтень 2008р. травень 2009р. є обґрунтованими, розрахунок здійснений вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що у звязку з технічною помилкою (кількість днів у 2008 році становила 366, а не 365) фактично до стягнення за період з 01.10.2008р. по 15.06.2009р. підлягає сума 99 грн. 57 коп. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 562,50 грн. подвійної облікової ставки НБУ (пені) за період з 01.10.2008р. по 31.03.2009р. (182 дні).

В укладеному сторонами договорі в розділі “Відповідальність відправника” встановлено, що за несвоєчасну оплату вартості послуг перевізника він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобовязання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Із змісту ст.549 ЦК України слідує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, на який посилається сам позивач, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вона підлягає частковому задоволенню у звязку з тим, що у розрахунку позивачем взято кількість днів у році 365, тоді як 2008 рік мав 366 днів. На підставі викладеного, до стягнення фактично підлягає сума 561 грн. 68 коп. пені за період з 01.10.2008р. по 31.03.2009р.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст.49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати покласти повністю на відповідача, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Асан” (юридична адреса: 69095, м.Запоріжжя, вул..Пушкіна, буд..4, к.412; поштова адреса: 69039, м.Запоріжжя, вул.Стальського,19, код ЄДРПОУ 13629550, р/р 26000021501 в АБ “Металург”, МФО 313582) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 43000, АДРЕСА_1; поштова адреса: 43000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м.Луцьк, МФО 303569 ) суму 4 700 грн. основного боргу, суму 619 грн. 70 коп. втрат від інфляції, суму 99 грн. 57 коп. 3% річних, суму 561 грн. 68 коп. пені, суму 102 грн. витрат на сплату державного мита, суму 315 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 26.08.2009р.