Рішення № 5777641, 31.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 Справа № 4/265/09

Суддя

За позовом Спільного українсько-німецького підприємства “Саксонія ГМБХ”, (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (69083, АДРЕСА_1)

Про стягнення 1 418,68 грн. основного боргу за договором оренди № 90 від 20.08.2008 р., 153,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 26,90 грн. річних відсотків та 213,95 грн. пені

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Шевейко Р.І.

За участю представників:

Від позивача Заіка О.І. довіреність б/н від 28.05.2009 р.

Від відповідача не зявився

01.07.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Спільне українсько-німецьке підприємство “Саксонія ГМБХ”, м. Запоріжжя (СУНП “Саксонія ГМБХ”) з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_2) про стягнення 1 418,68 грн. основного боргу за договором оренди № 90 від 20.08.2008 р., 153,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 26,90 грн. річних відсотків та 213,95 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі № 4/265/09, судове засідання призначено на 31.07.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 31.07.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 31.07.2009 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 01.07.2009 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до відомостей Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 403518, належним чином посвідчена копія якої додана позивачем до позовних матеріалів, Фізична особа підприємць ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований за адресою: 69083, АДРЕСА_1.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялася ухвала господарського суду запорізької області від 01.07.2009 р. про порушення провадження у справі № 4/265/09, яка повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку: “За зазначеною адресою не проживає”.

У відповідності до ст. 58 ГК України та розділу ІІІ Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи. Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525-527, 610, 612, 625 ЦК України та ст., ст. 173, 193, 216 ГК України і полягають в тому, що 20.08.2008 р. між позивачем та відповідачем укладений договір оренди № 90, за умовами якого відповідачу передавалося в строкове платне, тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 11,2 кв.м., розташоване на 7-у поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111. Строк дії Договору встановлено до 20.08.2009 р. Нежитлове приміщення було передано згідно акту прийому-передачі від 20.08.2008 р. 05.12.2008 р. відповідач за актом прийому-передачі повернув позивачу орендоване нежитлове приміщення. Таким чином, фактично нежитлове приміщення знаходилося в орендному користування відповідача з 20.08.2008 р. по 05.12.2008 р. Відповідно до п., п. 3.3 та 3.8 Договору відповідач зобовязаний сплачувати на користь позивача орендну плату, а також відшкодовувати вартість спожитих комунальних послуг, послуг звязку, послуг з обслуговування пожежної охоронної сигналізації, послуг з тепло- та енергопостачання та плату за користування земельною ділянкою протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. За період з 20.08.2008 р. по 05.12.2008 р. відповідачу відповідно до підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлених рахунків-фактур було нараховано 4 608,58 грн. орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг. За вказаний період відповідачем було сплачено 3 189,90 грн. Таким чином, неоплаченими залишилися рахунки за жовтень та грудень 2008 року на суму 1 418,68 грн. Відповідачем рахунки-фактури за жовтень та грудень 2008 року отримані, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за цей же період підписані сторонами без жодних претензій та зауважень. Отже, відповідачем зобовязання зі сплати орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг належним чином та у визначені строки не виконані, у звязку із чим на теперішній час за ним рахується заборгованість в сумі 1 418,68 грн. Згідно з п. 8.3 Договору у разі прострочення відповідачем виконання своїх зобовязань зі сплати орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення виконання платежів. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ФОП ОСОБА_2 1 418,68 грн. основного боргу, 153,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 26,90 грн. річних відсотків та 213,95 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 р. між СУНП “Саксонія ГМБХ” (позивачем у справі) та ФОБ ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди № 90 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне, тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 11,2 кв.м., розташоване на 7-у поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111. Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з цільовим призначенням під офіс.

Відповідно до п. 2.1 Договору обєкт оренди вважається переданим з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 11,2 кв.м., розташоване на 7-у поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111, підтверджується Актом прийому-передачі від 20.08.2008 р., який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Пунктом 9.1 встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 20.08.2009 р.

Відповідно до положень п. 9.5 Договору його чинність припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.7 Договору сторони обумовили, що у разі дострокового розірвання Договору обєкт оренди повертається відповідачем позивачу протягом 3-х робочих днів після припинення дії Договору. Повернення обєкта оренди оформлюється сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі.

05.12.2008 р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. 254 про дострокове розірвання Договору оренди № 90 від 20.08.2008 р.

Актом прийому-передачі від 05.12.2008 р. сторони оформили факт повернення відповідачем позивачу орендованого нежитлового приміщення.

Таким чином, фактично нежитлове приміщення знаходилося в орендному користування відповідача з 20.08.2008 р. по 05.12.2008 р.

У відповідності до пунктів 3.1 3.3, 3.8 Договору розмір орендної плати за 1 кв.м. площі нежитлового приміщення обєкту оренди за місяць складає 80,00 грн. з ПДВ. Загальний розмір орендної плати за перший місяць оренди по договору становить 896,00 грн. ПДВ. Розмір орендної плати за користування обєктом оренди за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за кожний поточний місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Вартість спожитих відповідачем комунальних послуг, послуг звязку послуг звязку, послуг з обслуговування пожежної охоронної сигналізації, послуг з тепло- та енергопостачання та плату за користування земельною ділянкою в орендну плату не входять та сплачуються відповідачем окремо.

Відповідач зобовязаний сплачувати на користь позивача орендну плату, а також відшкодовувати вартість зазначених спожитих комунальних послуг, послуг звязку, послуг з обслуговування пожежної охоронної сигналізації, послуг з тепло- та енергопостачання та плату за користування земельною ділянкою протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 3.9 Договору визначено, що обсяг виконаних послуг по даному Договору за кожний місяць оформлюється актом виконаних послуг, який підписується сторонами.

Згідно з п. 3.12 Договору орендна плата нараховується з моменту підписання ату приймання-передачі обєкта оренди і до моменту повернення обєкту оренди, що підтверджується відповідним актом.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і у повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату та відшкодовувати інші витрати, передбачені Договором.

За період з 20.08.2008 р. по 05.12.2008 р. відповідачу відповідно до підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлених рахунків-фактур було нараховано всього 4 608,58 грн. орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг. Відповідачем за вказаний період було сплачено 3 189,90 грн.

Неоплаченими залишилися рахунок-фактура № СФ-0000782 від 22.10.2008 р. на суму 1 043,54 грн. за жовтень 2008 року (неоплачений відповідачем повністю) та рахунок-фактура № СФ-0000880 від 22.12.2008 р. на суму 1 036,91 грн. за грудень 2008 року (оплачений частково в сумі 662,77 грн.).

Відповідачем вказані рахунки-фактури за жовтень та грудень 2008 року отримані, що підтверджується відповідними реєстрами про вручення рахунків. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за цей же період підписані сторонами без жодних претензій та зауважень.

Звертаючись до позивача з листом про дострокове розірвання Договору оренди № 90 від 20.08.2008 р., відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 1 418,68 грн. та зобовязався погасити заборгованість в строк до 15.01.2009 р.

В порушення умов Договору відповідач орендну плату, експлуатаційні витрати та витрати на відшкодування комунальних послуг за спірний період у повному обсязі позивачу не оплатив.

На час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед СУНП “Саксонія ГМБХ” склала 1 418,68 грн.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем плата за користування орендованим майном та інші передбачені платежі за Договором № 90 від 20.08.2008 р. у строки та обсязі, обумовленими між сторонами, не здійснена.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору № 90 від 20.08.2008 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати та інших обумовлених Договором витрат не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованим нежитловим приміщенням та інші, передбачені Договором платежі, за спірний період повністю не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 418,68 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1 418,68 грн. основного боргу за Договором № 90 від 20.08.2008 р. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 8.3 Договору, яким сторони визначили, що у разі прострочення відповідачем виконання своїх зобовязань зі сплати орендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення виконання платежів.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за спірний період складає 213,95 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Сума річних відсотків за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, складає 26,90 грн., а сума втрат від інфляції грошових коштів дорівнює 153, 93 грн. Розрахунок позивачем виконано вірно.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача річних відсотків в розмірі 26,90 грн. та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 153, 93 грн. заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2, м. Запоріжжя 1 418,68 грн. основного боргу за договором оренди № 90 від 20.08.2008 р., 153,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 26,90 грн. річних відсотків та 213,95 грн. пені документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (69083, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-німецького підприємства “Саксонія ГМБХ”, (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А, код ЄДРПОУ 19364710, п/р № 26004976712373 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) 1 418 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 213 (двісті тринадцять) грн. 95 коп. пені, 153 (сто пятдесят три) грн. 93 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 26 (двадцять шість) грн. 90 коп. річних відсотків та 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “07” серпня 2009 р.