Рішення № 57776485, 17.05.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/721/16-ц

Провадження № 2/520/1913/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_3 підприємства «Міське агентство з приватизації житла», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, суд, -

в с т а н о в и в :

25.01.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації № 19893 від 16.08.1993 року, прийняте Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів про передачу квартири АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане на підставі вказаного розпорядження. При цьому позивач посилається на те, що вказана квартира була приватизована без її письмової згоди, тобто всупереч положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». У зв'язку із чим, позивач змушена звернутися до суду із позовом.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялася належним чином. До суду надано заяву представника позивача ОСОБА_8 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача ОСОБА_3 підприємства «Міське агентство з приватизації житла» до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. До суду надано лист підприємства, яким повідомлено, що при приватизації спірної квартири всі документи були оформлені належним чином, та порушень з боку органу приватизації не було /а.с. 39/.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 16.08.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження органу приватизації № 19893 від 16.08.1993 року, видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено право спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Свідоцтво зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 15-1193.

Судом також досліджено розпорядження органу приватизації № 19893 від 16.08.1993 року, на підставі якого 16.08.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Судом досліджено довідку про склад сімї наймача ізольованої квартири АДРЕСА_1, з якої слідує, що на момент приватизації квартири, у ній були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 /а.с. 15 зворот/.

Судом встановлено, що на момент приватизації квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були одружені /шлюб між якими було розірвано 03.03.1998 року/: ОСОБА_6 /після шлюбу ОСОБА_4/, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яка на момент приватизації була неповнолітньою; ОСОБА_7, - батько ОСОБА_1, який помер 09.09.2011 року, та після його смерті спадкова справа не заводилася. На підтвердження вказаних обставин, судом досліджено відповідні свідоцтва /а.с. 16-20,62/.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 29.03.2016 року, судом отримано та досліджено заяву ОСОБА_5, адресовану Управлінню житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, з проханням оформити передачу в спільну сумісну власність квартири. Судом встановлено, що заява містить три підписи, ідентифікувати які неможливо, оскільки відсутня розшифровка підписів та/або прізвище з ініціалами осіб, які вчинили підписи. З візуального огляду вбачається, що один підпис належить ОСОБА_7

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження органу приватизації № 19893 від 16.08.1993 року та видане на його підставі свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, прийняті всупереч положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тобто за відсутності письмової згоди всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкали у квартирі, що вбачається із дослідженої судом заяви ОСОБА_5 з проханням оформити передачу в спільну сумісну власність квартири, яка містить лише три підписи.

При цьому, суд зазначає, що згідно відповіді КП «БТІ» ОМР від 30.11.2015 року станом на 31.12.2012 року за позивачем ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано /а.с. 12/.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Судом досліджено надані позивачем заяви про надання інформації до ОСОБА_2 міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_3 підприємства «Міське агентство з приватизації житла», та отримані на них відповіді /8-11/, що суд розцінює як намір позивача реалізувати своє законне право на приватизацію житла, що порушується у звязку із незаконною приватизацією квартири АДРЕСА_1.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так обґрунтована та доведена.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити.

Визнати розпорядження органу приватизації № 19893 від 16.08.1993 року про передачу квартири АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - незаконним та скасувати його.

Визнати свідоцтво про право власності на житло, видане 16.08.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, яким посвідчено право спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1, - незаконним та скасувати його.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.