Рішення № 5777643, 10.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/29210.08.09

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доАкціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

прозобовязання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної

особи-підприємця, серія НОМЕР_2.

від відповідача Серджійчук О.Л., представник за дов. №01/2752 від 25.05.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач, або Клієнт) звернулась до господарського суду з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(далі Відповідач, або Банк) про зобовязання виплати грошові кошти в сумі 18122,48 грн., що містяться на її рахунку №НОМЕР_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

-02.04.2008 для забезпечення здійснення підприємницької діяльності між Позивачем та Відповідачем укладено договір банківського рахунку (далі Договір)

-станом на 10.02.2009 залишок коштів на рахунку Позивача становив 466,46 грн.;

-в якості оплати за договором оренди, на рахунок Позивача було зараховано кошти в сумі 12415,05 грн. від 10.02.2009 та 11330,95 грн. від 24.02.2009;

-в період з 10.02.2009 до 25.02.2009 Позивач у встановленому порядку неодноразово зверталась до Відповідача та робила замовлення на видачу залишку коштів на рахунку, проте Відповідач, з невідомих для Позивача причин, безпідставно та протиправно відмовив у видачі повної суми попередньо замовленої готівки;

-в подальшому, Банк видав Клієнту грошові кошти в сумі 2000 грн.

Відповідач проти позову заперечив з посиланням на ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та пояснив, що Позивачем в підтвердження її звернень до Банку жодних доказів суду надано не було.

Крім того, Відповідач пояснив, що з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану Банку Національним банком України на підставі постанови Правління НБУ від 23.03.2009 №157 з 24.03.2009 введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану Банку запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк 6 місяців з 24.03.2009 до 23.09.2009.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого за цим Договором Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №НОМЕР_3 (далі Рахунок), відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», зобовязується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу сум з Рахунку, проведення операцій по Рахунку.

Згідно з п.2.2.1, 2.2.2 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з дотриманням встановленого порядку та режиму функціонування рахунку, за винятком випадків, передбачених законодавством за цим договором; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг.

Відповідно до п.2.3.2, 2.3.3 Договору Банк взяв на себе зобовязання приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту; виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу грошових коштів з рахунку. У разі купівлі безготівкової іноземної валюти за дорученням Клієнта Банк нараховує, утримує та сплачує суму збору на обовязкове державне пенсійне страхування від імені та за рахунок Клієнта.

В якості оплати за договором оренди, на рахунок Позивача було зараховано кошти в сумі 12415,05 грн. від 10.02.2009 та 11330,95 грн. від 24.02.2009, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по особовому рахунку.

Після звернень Позивача до Банку, останнім було задоволено її вимогу частково та видано 2000 грн.

18.05.2009 Позивач звернувся до Банку з заявою та просив надати інформацію щодо залишку на рахунку №НОМЕР_3 та пояснити причину відмови видачі цих коштів.

Дана заява була отримана Відповідачем 18.05.2009, про що свідчить відтиск печатки Банку на ній та зареєстрована за №3197.

18.06.2009 Позивач звернувся до Банку та просив замовити на 19.06.2009 суму готівкою в розмірі 18112,46 грн.

Дана заява була отримана Відповідачем 18.06.2009, про що свідчить відтиск печатки Банку на ній та зареєстрована за №4132.

Однак, Банк залишив вказані заяви Позивача без належної уваги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Матеріали справи містять виписку по особовому рахунку №2600.7.3.1516.01 Позивача, відповідно до якої слідує, що залишок коштів станом на 10.08.2009 становить 18112,46 грн.

При цьому, в матеріалах справи наявна довідка за підписом Тимчасового адміністратора за вих. №11/2526 від 15.05.2009 відповідно до якої, залишок грошових коштів на поточному рахунку Позивача №НОМЕР_3 станом на 14.05.2009 становить 18122,46 грн.

Враховуючи той факт, що заяви Позивача про видачу грошових коштів в сумі 18122,46 грн. залишені Банком без задоволення, Відповідачем було порушено договірні зобовязання щодо своєчасної видачі грошових коштів з рахунку №НОМЕР_3, чим порушено права та інтереси Позивача, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи, з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану Банку Національним банком України на підставі постанови Правління НБУ від 23.03.2009 №157 з 24.03.2009 введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану Банку запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк 6 місяців з 24.03.2009 до 23.09.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У спірному ж випадку строк виконання зобовязання за останньою вимогою Позивача настав вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у Відповідача.

А отже, на спірні правовідносини сторін щодо видачі грошових коштів станом на момент подання позову до суду дія мораторію не поширювалась.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесенні зміни до Закону України Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий курєр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобовязань за договором банківського рахунку.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси Позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обовязку Відповідача за договором банківського рахунку.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а, ідентифікаційний код 19338316) виплати на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 18122 (вісімнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 48 коп., що містяться на її поточному рахунку №НОМЕР_3.

Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а, ідентифікаційний код 19338316) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України надмірно сплачено державне мито в сумі 96 (девяносто шість) грн. 23 коп., сплаченого відповідно до квитанції від 17.04.2009, оригінал якої знаходиться в матеріалах господарської справи №34/292.

Відстрочити виконання рішення на період до закінчення строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного постановою Правління Національного банку України № 157 від 23.03.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку», а саме до 23.09.2009.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 17.08.2009