Вирок № 57767159, 18.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/1997/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/510/16

Єдиний унікальний № 311/1997/15-к Головуючий в 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.

Категорія ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Жовніренко В.П., Прямілової Н.С.,

при секретарі Корнієнко О.О.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015080190000907, за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 24.10.1977 року Єкатеринопільським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.81 КК України до 2 років позбавлення волі;

2) 16.10.1981 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 20.05.1983 року із Софієвської ВК (№55) Запорізької області умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 4 дні;

3) 18.04.1985 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.206 КК України до 2 років позбавлення волі. вирок скасований Кіровоградським обласним судом, засуджено за ч.1 ст.106 КК України до 1 року позбавлення волі;

4) 01.09.1987 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.81, ч.1 ст.142 КК України до 6 років позбавлення волі.

5) 05.04.1996 року Єкатеринопільським районним судом Черкаської області за ст.102, ч.2 ст.104, ч.1 ст.106 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок скасований, засуджений за ст.102 КК України до 3 років позбавлення волі;

6) 20.04.1998 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05.03.2002 року з Тростянецької ВК (№39) Вінницької області по відбуттю строку покарання

7) 30.01.2003 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.05.2003 року дії перекваліфіковані, засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 05.03.2004 року зі Старобабанівської ВК Черкаської області (№92) умовно-достроково, невідбутий строк покарання 6 місяців 27 днів;

8) 24.04.2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69, 71, 81 ч.4 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.03.2007 року з Оріхівської виправної колонії (№88) Запорізької області, умовно достроково, невідбутий строк покарання - 1 місяць 11 днів;

9) 14.05.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 28.08.2013 року звільнений з Оріхівської виправної колонії (№ 88) Запорізької області, умовно достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік 1 місяць 11 днів;

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки та покладено обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів при проведенні у даному кримінальному проваджені: судової дактилоскопічної експертизи № 113 від 15.04.2015 року в сумі 306,09 грн.; судової товарознавчої експертизи № 817 від 15.04.2015 року в сумі 184,14 грн., а всього стягнути процесуальних витрат в сумі - 491 (чотириста девяносто одну) гривню 04 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1470 (одну тисячу чотириста сімдесят) гривень 41 копійку.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку, 03.04.2015 року, близько об 11-30 годині, в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу Дніпрорудненської загально - освітньої спеціалізованої школи «Світоч», розташованої по вулиці Шахтарській, буд. 38, побачили особу похилого віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з сумкою та поліетиленовим пакетом в руках, після чого, діючи з прямим умислом, з корисних мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, усвідомлюючи те, що остання не зможе чинити опір їх діям, розподіливши свої функції, почали її переслідувати.

ОСОБА_2 зайшов за потерпілою до під'їзду № 6, який розташований в будинку № 46 по вулиці Шахтарській, а ОСОБА_4 залишився біля вхідних дверей під'їзду. Знаходячись у під'їзді будинку № 46 по вулиці Шахтарській, ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на заволодіння майном, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, підійшов до ОСОБА_3, яка знаходилася на першому поверсі, де ривком вихопив з її лівої руки жіночу сумку, внаслідок чого остання впала на підлогу в під'їзді, тим самим повторно, відкрито заволодів сумкою світло-сірого кольору, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1262 гривні 41 копійка, буханка «Подового» хліба, вартістю 5 гривень, пачка вершкового Київського маргарину фірми «Олком», вартістю 10 гривень, мобільний телефон «SAMSUNG X520», в корпусі темно - синього кольору, вартість якого складає 95 гривень 00 копійок, в середині якого знаходилась сім-картка оператору мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 гривень, на рахунку якого знаходились гроші в сумі 45 гривень, гаманець коричнево-зеленого кольору, який не представляє матеріальної цінності для потерпілої, паспорт громадянки України та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_2, не виходячи з під'їзду № 6 будинку № 46 по вулиці Шахтарській, через відкриті двері передав сумку з майном потерпілої ОСОБА_4, а сам, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на відкрите заволодіння майном ОСОБА_3, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яке виразилось в тому, що ОСОБА_2 кулаком руки наніс один удар в область верхньої правої щелепи ОСОБА_3, після чого ривком вихопив з правої руки поліетиленовий пакет оранжевого кольору, який не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в середині якого знаходилася риба товстолоб вагою 1кг 900 грамів, вартістю 20 гривень за 1 кілограм, на суму 38 гривень, після чого вибіг з під'їзду, та разом з ОСОБА_4 з місця пригоди зник.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпорядилися викраденим майном на власний розсуд та заподіяли потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1470 гривень 41 копійку.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2015 року судове провадження №1кп/311/147/2015 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, зупинено у зв'язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_4

В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. вважає вирок незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.

Вказує, що в порушення ст. 17 КПК України незважаючи на те, що відносно ОСОБА_4 обвинувальний вирок не виносився, а судове провадження стосовно останнього зупинено у зв'язку з його розшуком, суд послався на нього як на особу, яка вчинила злочин разом з ОСОБА_2 чим порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_2, суд в достатній мірі не врахував, що останній вчинив тяжкий злочин відносно особи похилого віку, в стані алкогольного сп'яніння (що є обтяжуючими обставинами), має 9 непогашених судимостей за вчинення злочинів різної категорії, в тому числі і тяжких, характеризується посередньо, ніде не працює, перед потерпілою навіть не вибачився і шкоду їй не відшкодував, а тому призначив останньому необґрунтовано мяке покарання ще й із застосуванням ст. 75 КК України.

У звязку з викладеним, заступник прокурора області просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання за цією статтею у вигляді 5 років позбавлення волі. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на ОСОБА_4, як на особу з якою ОСОБА_2 вчинив злочин, замінивши його на «особу відносно якої матеріали виділені в окреме провадження».

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, зокрема в останньому слові, який просив судове рішення залишити без змін; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора області підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню з постановленням вироку судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочину, при обставинах, наведених у вироку від 25 грудня 2015 року, у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перевірки в апеляційному порядку не підлягає.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані місцевим судом за ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України, місцевий суд виходив з того, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв в розкритті злочину, частково відшкодував завдану шкоду потерпілій.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд при звільненні обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував дані про особу винного, що свідчить про незаконність та необґрунтованість вироку.

Зокрема, місцевий суд не врахував, що обвинувачений ОСОБА_2 має дев'ять непогашених судимостей за вчинення злочинів різної категорії, у тому числі за вчинення аналогічного злочину. Після останнього звільнення з місць позбавлення волі - 28.08.2013 року знову вчинив умисний тяжкий злочин, характеризується посередньо, ніде не працює, потерпілій шкоду в повному обсязі не відшкодував, що характеризує його, як негативну особу. Крім того, вчинив кримінальне правопорушення за обтяжуючих обставин у стані алкогольного спяніння та відносно особи похилого віку, через що необґрунтовано застосував до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України.

Водночас висновки місцевого суду про визнання в якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_2 - рецидив злочинів, колегія суддів вважає такими, що суперечать вимогам ч. 4 ст. 67 КК України та підлягають виключенню з вироку, оскільки дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ознакою - повторність.

За таких обставин вирок суду в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням згідно до ст. 75 КК України підлягає скасуванню.

Між тим, колегія суддів вважає, що обране обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців є достатнім для виправлення обвинуваченого, а тому не вбачає підстав до призначення більшого строку покарання, як того у скарзі просить прокурор.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 не виносився, а судове провадження стосовно останнього зупинено у зв'язку з його розшуком, а тому суд не повинен був посилатися на його прізвище у вироку. Ця помилка підлягає виправленню судом апеляційної інстанції шляхом заміни у вироку посилання на прізвища ОСОБА_4 на формулювання «з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження».

Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів

з а с у д и л а:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині звільнення його від відбування покарання відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України і вважати його засудженим за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

У мотивувальній частині вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на прізвище ОСОБА_4 замінити на формулювання «з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження».

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочинів, як на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6