Ухвала суду № 57761997, 11.05.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.05.2016 Справа № 554/5778/15-к

Провадження № 1-кс/554/3930/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Юркіній Ю.Є., за участю слідчого Павленко-Слив'як Г.В.,розглянувши клопотання начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області Павленко-Сливяк Г.В. про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170010000142 від 03.02.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Слідчим відділом СУ ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке внесено до ЄРДР за №12015170010000142 від 03.02.2015 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України за фактом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - АТЗТ "Наталка і Петро", що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідування кримінального провадження установлено, що Директор АТЗТ «Наталка і Петро» ОСОБА_2 - будучи службовою особою, зловживаючи своїми повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права - АТЗТ "Наталка і Петро" на користь акціонерів підприємства - ОСОБА_3, ОСОБА_4, після отримання коштів на рахунок підприємства за реалізацію нежитлового приміщення, належного АТЗТ з прилюдних торгів, уклав ряд договорів щодо купівлі-продажу дерев'яних пеллетів та надання безвідсоткової поворотної допомоги, при цьому вийшов за межі наданих йому повноважень. На даний час кошти від реалізації дерев'яних пеллетів та надані в якості поворотної фінансової допомоги не дивлячись на закінчення термінів дії договорів, на рахунок підприємства не повернуті та між акціонерами АТЗТ не розподілені.

Також, службовими особами АТЗТ внесено недостовірні відомості до реєстру акціонерів шляхом включення до нього сторонніх осіб.

З метою продажу вказаного приміщення за нижчою ціною від ринкової, ОСОБА_7, будучи фізичною особою-підприємцем, маючи кваліфікаційне свідоцтво оцінювача No679 від 01.08.2013, як оцінювач, склав завідомо недостовірний документ - звіт про оцінку нерухомого майна АТЗТ "Наталка і Петро", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого вартість майна складала 123 917 грн. У подальшому на підставі вказаного звіту Октябрським відділом ДВС проведено прилюдні електронні торги з його реалізації за ціною значно нижчою від ринкової, чим заподіяно збитки його власнику - АТЗТ "Наталка і Петро". Новим власником даного майна стала ОСОБА_3 - один з акціонерів АТЗТ, яка в свою чергу здійснила відповідну перереєстрацію права власності на вказане майно на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 230, виданого 19.03.2015 року.

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи №1244 звіт від 23.10.2014 року про оцінку нерухомого майна АТЗТ "Наталка і Петро", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, є непрофесійним та не може бути вокористаний. Згідно висновку №780 від 30.09.2015 року фактична ринкова вартість вказаного майна 2 429 260 грн.

Крім того встановлено, що кошти в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги отримали два акціонера АТЗТ "Наталка і Петро" ОСОБА_3 та ОСОБА_6, хоча згідно отриманих попередніх даних акціонерами підприємства є 20 осіб, які згоду на надання допомоги вказаним акціонерам не надавали. На даний час не дивлячись на закінчення термінів укладених договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також на подальшу реалізацію придбаних дерев"янихпеллетів, кошти на рахунку підприємства відсутні у зв"язку з невиконанням вказаних угод. За вказаних обставин всі укладені угоди з приводу майна та коштів АТЗТ можуть бути оскаржені та скасовані.

З огляду на вище викладене вказане нерухоме майно як об'єкт кримінально протиправних дій має значення у кримінальному провадженні речового доказу на підставі ст.98 КПК України.

Таким чином, директор АТЗТ ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище всупереч інтересам юридичної особи - АТЗТ "Наталка і Петро", вчинив ряд умисних цілеспрямованих узгожених дій направлених на відчудження майна АТЗТ - нежитлового приміщення, за заниженою ціною, а також подальшого привласнення коштів підприємства, отриманих від реалізації його майна, шляхом укладення ряду неправомірних заздалегідь збиткових угод, з метою одержання від одного з акціонерів АТЗТ ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе, чим спричинив тяжкі наслідки у вигляді завдання акціонерам АТЗТ - як власникам майна, матеріальної шкоди на суму 2 429 260 грн.

На даний час є підстави вважати, що нежитлові приміщення АТЗТ "Наталка і Петро", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були реалізовані з електронних торгів, намагаються знову продати, відповідне оголошення вже розміщено. Таким чином є можливість втратити вказаний речовий доказ у кримінальному провадженні, а також можливість відшкодувати завдані злочином збитки.

Враховуючи викладене, з метою збереження речового доказу, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність накласти арешт на майно ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 06.08.2003 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області), а саме нежитлове приміщення (перукарня), загальною площею 369,7 кв.м., розташоване за адресоюАДРЕСА_1 з позбавленням права його відчуження, розпорядження.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення його власника.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В даному випадку, вважаю, що завданням арешту майна є запобігання можливості його передачі, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

В ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

З огляду на положення ч.1, 2 та 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, питання про арешт якого порушується в заявленому слідчим клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, вважаю за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 167,170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт намайно ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 06.08.2003 року Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області), а саме нежитлове приміщення (перукарня), загальною площею 369,7 кв.м., розташоване за адресоюАДРЕСА_1 з позбавленням права його відчуження, розпорядження.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя А.М. Чуванова