Ухвала суду № 57757889, 18.05.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" травня 2016 р. Справа №903/98/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Василишин А.Р.

суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги (вих. №2059 вих-16 від 10.05.16р.), яку подав - Заступник військового прокурора Луцького гарнізону в особі Міністерства оборони України на ухвалу господарського суду Волинської області від "04" травня 2016 р. у справі № 903/98/16

за позовом Заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України до

Відповідача 1: Волинського обласного військового комісаріату

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ІТ"

про визнання недійсною процедури закупівлі та договору про закупівлю товару за державні кошти недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 4 травня 2016 року провадження в справі, за позовом Заступника військового прокурора Луцького гарнізону (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Позивач) до Волинського обласного військового комісаріату (надалі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ІТ" (надалі - Відповідач 2) про визнання недійсною процедури закупівлі та договору про закупівлю товару за державні кошти недійсним, було зупинено до вирішення справи № 903/41/16 Рівненським апеляційним господарським судом (а.с. 152-155).

Не погоджуючись з даною ухвалою, Прокурор звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 4 травня 2016 року.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для відмови в задоволонні клопотання про відстрочку сплати судового збору та для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Прокурор в пункті 1 прохальної частини апеляційної скарги просив відстрочити сплату судового збору, посилаючись на той факт, що станом на дату звернення до апеляційного суду зі скаргою апелянт не має об'єктивної можливості сплатити судовий збір через майновий стан. Як зазначає Прокурор, на даний час Тимчасовим кошторисом військової прокуратури Західного регіону України на перший квартал 2016 року передбачено видатки за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на загальну суму 48238 грн, які могли використовуватися на сплату судового збору. Наразі вказані кошти повністю використані.

Колегією суддів було встановлено, що як доказ вищенаведеного апелянт надав довідку військової прокуратури Західного регіону від 20 січня 2016 року № 44.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року за N 484-VIII, згідно з яким органи прокуратури виключено з переліку платників, що звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу, виходячи з вимог статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор при поданні апеляційної скарги судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, до прийняття судового рішення у даній справі посилаючись на довідку Військової прокуратури Західного регіону України від 20 квітня 2016 року № 44, відповідно до змісту якої станом на 26 січня 2016 року кошти, які могли використовуватися на сплату судового збор,у повністю використані.

Колегія суддів, дослідивши дану довідку, подану Прокурором, як доказ на підтвердження неможливості апелянта проведення оплати судового збору, звертає увагу, що апеляційна скарга подана Прокурором до місцевого господасрького суду 10 травня 2016 року за № 2059 вих-16, при цьому дана довідка датується 20 січням 2016 року, тобто, дані наведені в даній довідці були виведені на початом 2016 року, майже п'ять місяців тому до звернення Прокурора з даною апеляційною скаргою, що свідчить про невідповідність відомостей щодо наявності коштів на рахунках прокуратури за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" саме станом на дату подання апеляційної скарги.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року за N 484-VIII передбачено, що Кабінет Міністрів України має забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року за N 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Пунктом 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи приписи статті 129 Конституції України та зміст абзацу 3 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якій зазначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, прокуратура та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України при застосуванні статті 8 Закону України "Про судовий збір" (ухвала Верховного Суду України від 13 листопада 2015 року в справі № 910/3551/15).

За таких обставин колегія суду констатує відсутність належного оформлення апелянтом належних і допустимих доказів, котрі б надали суду підстави скористатися своїм правом відстрочити сплату судового збору, що в сукупності з несплатою судового збору призводить суд висновку про неможливість прийняття до розгляду і про необхідність повернення апеляційним господарським судом даної апеляційної скарги (на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому колегія апеляційного господарського суду, що за приписами частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги апелянту, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Також, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотаннями про його відновлення.

Керуючись статтями 86, 93, 94 пунктом 3, частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України,колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Військового прокурора Західного регіону України Луцького гарнізону про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України Луцького гарнізону на ухвалу господарського суду Волинської області від 4 травня 2016 року в справі № 903/98/16.

3. Матеріали справи № 903/98/16 повернути до господарського судуВолинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.