Ухвала суду № 57757077, 11.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.05.2016Справа № 910/2545/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест»

про стягнення 751 746,23 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Барський К.М. - по дов.

від відповідача: Пашутін Є.В. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» про стягнення 753 762,81 грн., з яких основний борг в сумі 549 000 грн., пеня в розмірі 58 095,16 грн., 3% річних в сумі 17 826,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 128 840,71 грн.

Ухвалою від 17.02.2016р. Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/2545/16 та призначено розгляд справи на 29.02.2016р.

Представник позивача 26.02.2016р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 29.02.2016р. не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 29.02.2016р. розгляд справи було відкладено на 21.03.2016р.

18.03.2016р. до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 21.03.2016р. представником позивача надано усні пояснення по суті справи.

Під час розгляду спору у судовому засіданні 21.03.2016р. представником відповідача висловлено свою правову позицію по суті позову.

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 28.03.2016.

У судовому засіданні 28.03.2016 представник позивача надав усні пояснення у справі.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 21.03.2016, суд відклав розгляд справи на 11.04.2016.

У поясненнях №01/92 від 08.04.2016р., які надійшли до господарського суду 11.04.2016р., представник позивача зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 549 000 грн., пеню в розмірі 58 095,16 грн., 3% річних в сумі 17 401,82 грн. та інфляційні втрати в розмірі 127 249,25 грн.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Одночасно, відповідно до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Враховуючи, що заява №01/92 від 08.04.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України остання прийнята господарським судом.

Представник відповідача 11.04.2016р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Представник позивача подав додаткові письмові пояснення у справі, а в судовому засіданні 11.04.2016р. надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом розглянуто та задоволено частково.

Крім того, представниками сторін у даному судовому засіданні 11.04.2016р. подано спільне письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 11.04.2016р. строк вирішення справи було продовжено на 15 днів.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.04.2016р. було оголошено перерву до 25.04.2016р.

У судовому засіданні 25.04.2016р. відповідачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником позивача надано усні пояснення щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» про відкладення розгляду справи.

Клопотання про перенесення розгляду спору судом було розглянуто та задоволено.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.04.2016р. було оголошено перерву до 11.05.2016р.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 11.05.2016р. представниками позивача та відповідача було надано усні пояснення по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №12/17 від 27.06.2012р. на виконання проектних робіт в частині своєчасної оплати робіт на загальну суму 549 000 грн., на підтвердження виконання яких заявником представлено до матеріалів справи акти №48 від 19.12.2012р. на суму 120000 грн., №49 від 20.12.2012р. на суму 120 000 грн., №53 від 21.12.2012р. на суму 32 822,40 грн., №5 від 01.02.2013р. на суму 391 620 грн., №6 від 25.03.2013р. на суму 30 000 грн., які підписано представниками контрагентів та скріплено печатками юридичних осіб, та акти без номеру та дати на суму 110400 грн., на суму 91980 грн. та на суму 366000 грн., складені за четвертим, п'ятим і шостим етапом календарного плану виконання робіт.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував на тому, що акти без номеру та дати на суму 110400 грн., на суму 91980 грн. та на суму 366000 грн. не було підписано Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест», а отже, представлені заявником документи не можна вважати належними доказами виконання проектних робіт за договором №12/17 від 27.06.2012р.

Отже, під час розгляду справи №910/2545/16 між сторонами виник спір щодо виконання позивачем в межах договору №12/17 від 27.06.2012р. проектних робіт, що зазначені в актах без номеру та дати приймання виконаних будівельних робіт за четвертим, п'ятим та шостим етапом календарного плану робіт, що затверджений сторонами у додатку №2 до спірного правочину.

Наразі, суд не приймає до уваги заперечення заявника щодо відсутності підстав для призначення по справі судової експертизи. При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на те, що обставини стосовно обсягів фактично виконаних за договором №12/17 від 27.06.2012р. проектних робіт входять до предмету доказування по даній справі, а тому повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження проектної документації, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Згідно з п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду, у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом.

Ухвалою від 21.03.2016р. сторін було зобов'язано надати пропозиції щодо переліку питань та вибору експертної установи, якій слід доручити проведення вказаного експертного дослідження.

Проте, учасниками судового процесу пропозицій щодо переліку питань, які слід поставити на вирішення судової експертизи надано не було.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Сторонами жодних пропозицій з приводу експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи по справі представлено не було.

Приймаючи до уваги зону регіонального обслуговування Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С. Бокаріуса, суд дійшов висновку щодо доручення проведення судової експертизи по справі саме наведеній експертній установі.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, враховуючи, що саме відповідачем висловлено заперечення з приводу належного виконання заявником своїх обов'язків за спірним правочином, за висновками суду, саме відповідач є заінтересованим в проведенні судової експертизи, а отже, обов'язок з її оплати покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест».

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С. Бокаріуса, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу по справі №910/2545/16, проведення якої доручити Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С. Бокаріуса (Полтавська область, м.Полтава, Ленінський район, вул.Чураївни, буд.1/1).

1.На вирішення експерту поставити наступні питання:

Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» проектних робіт, переліку та вартості робіт, що зазначені в актах здачі-приймання проектних робіт без номеру та дати за четвертим етапом календарного плану на суму 110400 грн., без номеру та дати за п'ятим етапом календарного плану на суму 91980 грн. та без номеру та дати за шостим етапом календарного плану на суму 366000 грн. Якщо ні, то визначити на яку суму та в якому обсязі роботи, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» за договором №12/17 від 27.06.2012р., відповідають роботам, вартість та обсяги яких зазначені у наведених актах.

Чи відповідають фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» проектні роботи, перелік яких наведено в актах здачі-приймання проектних робіт без номеру та дати за четвертим етапом календарного плану на суму 110400 грн., без номеру та дати за п'ятим етапом календарного плану на суму 91980 грн. та без номеру та дати за шостим етапом календарного плану на суму 366000 грн., умовам договору №12/17 від 27.06.2012р. на виконання проектних робіт та завданню на проектування, затвердженому у додатку №1 від 27.06.2012р. до договору №12/17 від 27.06.2012р.?

2. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (04050, м.Київ, вул.Білоруська, буд. 2, ЛІТ.А, ЄДРПОУ 32670462).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (04050, м.Київ, вул.Білоруська, буд. 2, ЛІТ.А, ЄДРПОУ 32670462) забезпечити оплату експертизи та її проведення Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С. Бокаріуса (Полтавська область, м.Полтава, Ленінський район, вул.Чураївни, буд.1/1).

4. Зобов'язати сторін надати в розпорядження експерта на його вимогу всі необхідні документи для проведення судової експертизи.

5. Зобов'язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу позивача та відповідача.

6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.

Суддя Спичак О.М.