Рішення № 57756397, 12.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.16р. Справа № 904/2013/16

За позовом Комунального підприємства "АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ УПРАВЛІННЯ" Дніпропетровської міської ради

до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 1 971,13 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Шайнюк Н.І., дов. № 226/204 від 05.04.16р.

Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 971,13 грн. боргу за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав. Судова ухвала (повістка), адресована Відповідачеві, повернулася на адресу суду з відміткою поштової установи "За закінченням терміну зберігання" (№49300 0022231 5).

На підтвердження адреси Відповідача судом долучено до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.05.16р., з якого вбачається, що місцезнаходженням Відповідача є: 49126, АДРЕСА_1, куди господарським судом і направлялася кореспонденція для Відповідача.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.06р. Міським комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" (далі Управління) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Розповсюджувач) укладено Договір № 1348 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (далі Договір).

Правонаступником майнових прав і обов'язків Міського комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" є Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради (п. 1.1. Статуту підприємства, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.11 №77/17).

Згідно з п. 1.1. Договору Управління надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розташовує рекламні засоби у відповідності з виданими дозволами на розміщення зовнішньої реклами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до умов Договору а саме:

п. 1.2. - місця розташування рекламних засобів та строк користування ними зазначені в додатку, що є невід'ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування рекламного засобу та його конструкції наводяться в дозволі на розміщення зовнішньої реклами.

п. 1.3. - строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.

п. 7.1. - Договір набуває чинності з моменту прийняття міськвиконкомом рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами і діє до закінчення строку дії дозволу.

п. 7.2. - дія цього договору розповсюджується на місця розташування рекламних засобів згідно з додатком до договору з подальшими змінами та доповненнями до переліку місць розташування рекламних засобів.

Договором встановлено обов'язки Відповідача щодо оплати, а саме:

п. 3.1. - розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Управління плату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів згідно з розділом 4 цього договору.

п. 4.1. - розмір плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу обчислюється відповідно до Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у місті Дніпропетровську, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.02.04 № 29/15 (далі Положення).

п. 4.2. - нарахування плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу здійснюється з моменту реєстрації дозволу робочим органом.

п. 4.3. - плата здійснюється згідно з рахунком, своєчасно одержаним в Управлінні, протягом трьох робочих днів з моменту його одержання. Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний одержати рахунок в Управлінні не пізніше триденного терміну після закінчення попереднього періоду оплати. У разі неявки Розповсюджувача в Управління для одержання рахунку, рахунок може бути надісланий Розповсюджувачу факсом.

Відповідно до п. 2.2 Положення площа місця розташування неназемного та недахового рекламного засобу дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Згідно з п. 3.2 Положення розмір плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу обчислюється за такою формулою:

С = 8 * Р * Кмр * Кз * Кс, де:

С - місячна плата за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, грн;

S - площа місця розташування рекламного засобу, кв.м;

Р - базовий розмір місячної плати за 1 кв. м площі місця розташування рекламного засобу, що дорівнює 15% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України станом на 01.01.07, грн. (становить 60 грн.);

Кмр - коефіцієнт, який у залежності від місця розташування рекламного засобу становить від 0,8 до 1,1 відповідно до п. 3.2 Положення;

Кз - коефіцієнт, який у залежності від площі місця розташування рекламного засобу становить від 0,7 до 1,0 відповідно до п. 3.2 Положення.

Кс - коефіцієнт, який у залежності від наявності освітлювальних приладів у конструкції рекламного засобу, становить від 1,0 до 1,2 відповідно до п. 3.2 Положення.

На підтвердження користування Відповідачем місцями реклами, Позивач додав до матеріалів справи відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами від 10.02.06р. та від 25.02.06р. (усього 14 шт.).

За даними Позивача, Відповідач, порушуючи умови Договору, не виконав свої зобов'язання з оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з 01.01.11р. по 29.02.16р., у зв'язку з чим у нього виник борг у сумі 1 971,13 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач Відповідачеві направляв претензії № 1467/2-04 від 12.05.15р. та № 2964/2-04 від 21.12.15р. з вимогою про погашення заборгованості. Відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість не погасив.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши доводи Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 971,13 грн. боргу за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ УПРАВЛІННЯ" Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна,13/15, код 19157017) 1 971,13 грн. - боргу, 1 378,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___