Ухвала суду № 57756120, 13.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 травня 2016 року м. Київ К/800/10041/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, третя особа: Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості з заробітної плати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з березня 2014 року по серпень 2014 року у сумі 31382,88 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період роботи березня 2014 року по серпень 2014 рік у сумі 31382 (тридцять одна тисячя триста вісімдесят дві) грн. 88 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби, реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (в якому працював позивач) реорганізується шляхом приєднання в Головне управління ДФС у Херсонській області.

Оскільки заборгованість із заробітної плати позивачу ГУ ДФС у Херсонській області проведено не було, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню саме з ГУ ДФС у Херсонській області даної заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період роботи з березня 2014 року по серпень 2014 рік у сумі 31382 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 88 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що фінансування Головного управління ДФС у Херсонській області здійснюється, відповідно до затвердженого кошторису за КПКВ 330/010 "Керівництво та управління у сфері фіскальної політики". Кошторисні призначення на оплату праці доведені із розрахунку штатної чисельності Головного управління ДФС у Херсонській області на 2015 рік у кількості 317 одиниць. Кошти для виплати заборгованості із заробітної плати працівникам Головного управління Міндоходів в АР Крим ні Міністерством доходів і зборів України, ні його правонаступником - Державною фіскальною службою України не передбачені у кошторисі Головного управління ДФС у Херсонській області.

Отже, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості із заробітної плати з Головного управління ДФС у Херсонській області відсутні, оскільки до нього не перейшли права та обов'язки Головного управління Міндоходів в АР Крим, а також не виділено бюджетні кошти на оплату праці працівників Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Таким чином, відповідальною особою за виплату позивачу заборгованості із заробітної плати є Міністерство доходів і зборів України, оскільки воно, є головним розпорядником бюджетних коштів забезпеченя організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в АР Крим, в тому числі щодо фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів.

У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з Міністерством доходів і зборів України та Державною фіскальною службою України. Головне управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим з яким укладено та не розірвано трудовий договір з позивачем є окремою юридичною особою по відношенню до Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, третя особа: Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка